ГАЛАГАН Людмила Михайлівна

 В Декоративно-ужиткове мистецтво, Майстри народних ремесел

glm1

Людмилу Галаган з Вілії знають не лише у своєму селі, а й далеко поза його межами як надзвичайно чуйну, м’яку на вдачу, таку, що завжди відгукнеться на прохання допомогти. Для своїх близьких, рідних, знайомих вона є справжнім уособленням жіночності, берегині сімейного вогнища.

Односельчани добрими словами відгукуються про неї, як про медика від Бога – тривалий час пані Людмила пропрацювала завідуючою тутешнім ФАПом, і тільки з незалежних від неї причин змушена залишити близьку її серцю роботу.

Тепер же вона, маючи трохи вільного часу, опановує далеко непросте мистецтво вишивки бісером. Як же розпочалося таке захоплення, цікавлюся у господині затишного дому?

– Не так давно, років зо два тому, гостювала на Борщівщині у молодшого сина Іванка, котрий в зятях у тих краях. Там і вперше на власні очі побачила вишиття бісером – у нашій місцині такого не зустрічала. Перше, що зробила після опанування азів нової для себе науки, то це вишила обновки для своїх онучок
, – розповідає Людмила Михайлівна.

Бісеровишиття – захоплення, яке вимагає чимало часу, зусиль. Так, перші блузочки майстриня вишивала місяць кожну – по 6-8 годин в день, адже, щоб милував зір красивий візерунок, то варто вишивати дуже дрібнесенькими бісеринками.

Цікаво, що до тонкощів цієї надзвичайно творчої роботи доходила самотужки, без ніяких підказок. З простої причини – пані Людмила одна з перших на Шумщині почала започатковувати дещо незвичне для наших країв рукоділля.

З перших її витворів – вишитий віночок навколо ікони, далі бачу в оселі вишукану закладку для, кілька з них зберігаються у сільському храмі, є там і обрус на престол, де лежить Святе Письмо. Це непросто так зроблено – жінка вдячна Небесним силам за те, що саме вони, як вважає вона, підставили своє плече порятунку, коли, здавалося, була втрачена сама надія на це.

В її барвистих, колоритних вдяганках ходять чимало близьких її людей… Наразі нічого не вишила лише собі. Адже поспішає робити приємне іншим. Тому і падають рясно на полотно дрібнесенькі яскраві бісеринки, як краплинки Людмилиної щирої душі.

Джерело: Новини Шумщини.  2012. 27 лип. (№ 31).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt