ҐОЛУХОВСЬКИЙ Аґенор Ромуальд Онуфрій

 В Видатні діячі регіону, почесні громадяни регіону, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону
Ґолуховський Аґенор Ромуальд Онуфрій (пол. Agenor Romuald Onufry hrabia Gołuchowski; 08.02.1812, м. Скала-Подільська, тепер, Борщівський район, Тернопільська область— 03.08. 1875, м. Львів, похований у Скалі-Подільській) — австрійський державний і політичний діяч, граф, польський аристократ гербу Леліва, 1-й ординат на Скалі, представник впливової польської галицької родини Ґолуховських, міністр внутрішніх справ Австро-Угорської імперії та губернатор Галичини, член парламенту Австрії.

Впливовий консервативний політик Австрійської й Австро-Угорської імперій. Попри польське походження, займав низку важливих урядових посад, зокрема: міністр внутрішніх справ (1859—1861), намісник цісаря в Галичині (1849—1859, перший очільник Королівства Галичини та Володимирії, який носив титул «намісника» — перед тим були «губернатори»; 1866—1868, 1871—1875); державний міністр (1860). Почесний громадянин Тернополя (перший; звання надане владою; 1866) та ще 41 галицького міста.

Аґенор Ґолуховський походив з родини дрібного шляхтича. Син Войцеха Ґолуховського (1772—1840), який отримав графський титул від Габсбургів, і його дружини Зофії Чиж (1785—1846), молодший брат генерала Артура Ґолуховського.

Навчався у гімназії в Тернополі (до 1829). Пізніше — на правничому факультеті Львівського університету, де у 1839 (1836) році здобув ступінь доктора права.

На відміну від старшого брата Артура, завжди був лояльним до австрійської влади, виступав проти підпільної боротьби польської шляхти за незалежність від Австрійської імперії. Незважаючи на такий консервативний підхід, послідовно проводив політику боротьби із засиллям німецької бюрократії, поступового реформування державного устрою імперії та розширення повноважень регіональних органів влади.

Аґенор Ґолуховський брав активну участь у підготовці закону про знесення панщини. На посаді намісника систематично проводив політику на впровадження навчання в школах українською та польською мовами й поступового витіснення німецької мови з органів місцевого управління.

Активно відстоював інтереси дрібної та середньої польської шляхти, зокрема, активно сприяв впровадженню закону про викуп пропінації у 1875 році, створенню Львівської політехніки та Академії мистецтв у Кракові.

Незважаючи на проведення державної політики на зміцнення позицій польської спільноти в Галичині, піддавався нищівній критиці з боку радикальних патріотичних кіл польської громади як за життя, так і після смерті (Азбучна війна).

На знак заслуг перед Галичиною у Львові навпроти крайового сейму в нинішньому парку імені Івана Франка було встановлено пам’ятник Аґенору Ґолуховському, який було знищено радянською владою у листопаді 1947 року.

Намагався ввести латинську азбуку в українське письмо в 1859 р. Рішення було скасоване 1861 р. після протестів Івана Борисикевича, Рудольфа Моха, Михайла Куземського, Івана Федоровича, Григорія Шашкевича, підтриманих Павелом Йозефом Шафариком та Францом Міклошичем.

Деколи стверджують, що Аґенор Ґолуховський був першим очільником Королівства Галичини та Володимирії слов’янського походження. Насправді ж його попередником був губернатор Галичини поляк Вацлав Залеський (1848).

У 1848 р. купив містечко Гусятин. Руїни замку й околицю він продав місцевому рабинові. Тоді ж оженився з Марією Кароліною Баворовською, донька Адама, з впливового шляхетного роду Галичини, і мав з нею шестеро дітей, чотирьох синів та двох доньок:

  • Аґенор Марія (1849—1921)- граф, 2-й ординат на Скалі, політичний діяч Австро-Угорщини.
  • Софія (Зофія) (1850 — ?) — графиня, двічі заміжня: 1-й чоловік — граф Станіслав Лось, 2-й чоловік — граф Генрик Старженський.
  • Станіслав Марія (1853—1874) — граф.
  • Марія Гелена (1854—1930) — графиня, заміжня за графом Казимиром Дрогойовським.
  • Адам Марія (1855—1914) — граф, політичний діяч Австро-Угорщини.
  • Юзеф Марія (1861—1917) — граф, одружений з Б’янкою Даум ад Ердод-Палффі, в шлюбі мали одну доньку.

Джерела

Дуда, І. Ґолуховський Аґенор [Текст] / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451.

Стеблій, Ф. І. Голуховський Агенор [Текст] / Ф. І. Стеблій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 151.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.