ДУНЕЦЬ Василь Ярославович

 В КУЛЬТУРА | ЛІТЕРАТУРА | МИСТЕЦТВО, Митці | Мистецькі колективи | Виконавці, Музика | Хореографія
ДУНЕЦЬ Василь Ярославович (28.10.1948, м. Теребовля) — інженер-автодорожник, автор і виконавець пісень. Почесний дорожник України (2003). Орден «За заслуги» ІІІ ст. (2018). Брат Богдана Дунця. Лауреат міжнародного конкурсу української естрадної пісні «На хвилях Світязя» (1996). Переможець Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року» (1998, 2003). Дипломант ІІ ступеня обласного конкурсу «Голос серця» (2001). Дипломант (ІІІ місце) у Всеукраїнському конкурсі літературної творчості ім. В. Вихруща (2004).  “Людина року-2018” на Тернопіллі

 

Навчався в Тернопільській середній школі № 2 (1955-1966). Закінчив Тернопільську музичну школу № 1 по класу баяна, інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічого інституту (1971, нині університет «Львівська політехніка») за спеціальністю «Інженер шляхів сполучення».

Працював виконробом мостової дільниці, інженером та начальником виробничо-технічного відділу Тернопільського шляхового ремонтно-будівельного управління № 38, головним інженером Дирекції автомобільних доріг, що будуються в Тернопільській області; від 2001 — начальник відділу якості, технічного контролю та нових технологій Служби автомобільних доріг у Тернопільській області. Від 2013 — на пенсії.

Самотужки освоїв гру на гітарі. Пісенною творчістю займається з студентських років, але на професійному рівні — з 1993 року. У 1993 р. з музичним гуртом «Візерунок» брав участь у 50 концертах у Канаді. Згодом концертував у Німеччині, США. Автор збірки поезій та пісень «Мамині мальви» (1998).

Пісні Василя Дунця, крім нього, виконують також:

  • народні артисти України: Іван Попович, Павло Зібров, Володимир Засухін, Любов Ізотова, Григорій Драпак;
  • заслужені артисти України: Михайло Попелюк, Леонід Корженевський, Світлана Бабчук, Ірина Гречко, Світлана Сорочинська;
  • гурти: «Козацькі забави», «Веселі галичани», «Отава», «Надвечір’я», учасники театру пісні «МІКС»
  • та багато інших виконавців.

Автор більше 200 пісень на власні та тексти українських поетів. Співпрацює з композиторами й аранжувальниками Юрієм Крохіним, Олександром Бурміцьким, Романом Рудим, Андрієм Стадницьким, Володимиром Цапом, Зеновієм Турком, Сергієм Родьком, Сергієм Степанівим, звукорежисерами Олександром Третяком, Володимиром Барановим і Сергієм Родьком.

Пісні «Чужина» (1998), «Кущ молодого жасмину» (2003), «Романс для Степана Бандери» та «Я повертаюсь» у власному виконанні (2008) займали призові місця в радіофестивалі «Пісня року» (радіостанція «Промінь»).

Дискографія

  • «Слухай і думай» (1993, 1994),
  • «Мамині мальви» (1998),
  • «Моя кохана» (2002),
  • «Моя родина — Україна» (2003),
  • «Присвята матері» (2007),
  • «Я повертаюсь» (2008),
  • «Грона любові» (2012),
  • «Бережімо любов» (2014),
  • «Посміхайтесь, люди добрі» (2016),
  • «Ми — українці» (2016).

З участю Василя Дунця і на основі його пісень на кіностудії «Вісь» у Тернополі створено музичні фільми:

  • «Моя рука ніколи і нікому ні кривди, ні біди не принесе» (1997)
  • «Я піснями живу» (2003).

Джерело

Дем’янова, І. Дунець Василь Ярославович  [Текст] / І. Дем’янова// Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 545—546.

Перейтидо списку пісень →

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.