ЧИР Нестор Іванович

 В Письменники | Літературознавці
ЧИР Нестор Іванович (12.03.1938, с. Новий Диків Любачівського повіту Підкарпатського воєводства, Польща — 15.10.2014, м. Надвірна, Івано-Франківська область) — український поет,  публіцист і громадський діяч. Член НСПУ (2002). Депутат Івано-Франківської обласної ради (1990–2006). Орден «За заслуги» ІІІ ст. Почесна грамота Верховної Ради України.

Народився в багатодітній українській селянській родині. після депортації в листопаді 1945 року, дитинство й шкільні роки пройшли в селі Полівці Чортківського (тоді Білобожницького) району.

Закінчив середню школу в сусідньому селі Джурин, Дрогобицький нафтовий технікум (зараз Дрогобицький коледж нафти і газу, Львівська область) (1960).

1960 — направлений на роботу в м. Надвірна Івано-Франківської (тоді Станіславської) області. У нафтовій галузі працював на рядових та різних інженерно-технічних посадах до 2003 року.

Автор поетичних збірок:

  • «Пізнє яблуко мого саду» (1998),
  • «Долоні в крапельках дощу» (2001),
  • «Калиновий спалах» (2003),
  • «Паморозь дивного світіння» (2008),
  • «Акорди срібної печалі» (2009),
  • дитячої книжки «Котячий обід» (2003).

Голова редакційних рад з видання книг:

  • «Страгора» (1995) (Диплом 2-го ступеня Міністерства преси та інформації України на конкурсі «Книга Україна», 1995, Київ),
  • «Надвірна: історичний нарис»(1999),

співредактор:

  • фотокнижки «Надвірна: поема в світлинах»(1999).

автор передмов та рецензій на поетичні книжки прикарпатських поетів і нарисів про відомих людей Надвірнянщини.

У липні 1987 року разом з іншими літераторами Надвірнянщини створює літературну студію «Бистрінь», яка досі активно діє при редакції газети «Народна воля», і стає незмінним її керівником. Виступав редактором, упорядником і співавтором:

  • 2 літературних альманахів літстудії:
    • «Жниво на стерні» (1997),
    • «Купальська злива» (2002),
  • 2 антологій творів учасників студії:
    • «Літоплин над Бистрицею» (2007),
    • «Сонячні обрії слова» (2012),

Друкувався в часописах «Дзвін» (Львів), «Перевал» (член редколегії) (Івано-Франківськ), «Січеслав»(Дніпропетровськ), «Ятрань»(Кіровоград), «Літературна Україна»(Київ), «Вік»(Київ), «Літературний Львів», «Радосинь»(Київ), «Народна армія»(Київ), «Літературне Прикарпаття», Всеукраїнському дитячому журналі «Дзвіночок» (член редколегії) (м. Рогатин на Івано-Франківщині), «Море»(Одеса), «Золота пектораль»(член редколегії) (м. Чортків), «Німчич»(Буковина) обласній та районній пресі.

У 1989 році став співзасновником Всеукраїнського Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта» у Надвірнянському районі , неодноразово обирався членом правління та ради цієї авторитетної громадської організації. Був серед ініціаторів створення Галицької Асамблеї демократичних рад Галичини (1991).

У 1989 році був серед засновників у Надвірнянському районі Всеукраїнського Товариства української мови ім. Т. Шевченка (в даний час ВУТ «Просвіта»), неодноразово обирався членом правління та ради цієї авторитетної громадської організації.

В часи незалежності України чотири рази поспіль (1990, 1994, 1998, 2002 рр.) обирався депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був серед ініціаторів створення Галицької Асамблеї демократичних рад Галичини.

У 1993 році стає переможцем конкурсу «Людина року Надвірнянщини» в номінації «Громадсько-політичний діяч». Лауреат обласних літературних премій ім. Василя Стефаника та ім. Марійки Підгірянки, районної (Надвірнянський район) — літературної премії ім. Надії Попович. Член ради Івано-Франківської обласної організації НСПУ з 2008 року.

Занесений в:

  • антологію українського автографа «Віщі знаки думки, серця і руки» (2010)
  • 1-й том двохтомного видання «Постаті» (Студії, Есеї. Сильветки. Рефлексії. 2012) академіка Володимира Качкана,
  • книжки  літературного критика Євгена Барана «У полоні стереотипів» (2009) і «Тиша запитань» (2011),  літературознавця і письменника Дмитра Юсипа «Норовистий кінь Посейдона» (2005),
  • читанку для школярів «Рідний край»(2007),
  • студентську магістерську роботу Прикарпатського Національного університету «Поетичний світ Нестора Чира» (2005),
  • у довідники «Гуцульщина в літературі» (1977) і «Дослідники та краєзнавці Гуцульщини» (2002).

 

НАГОРОДИ

  • орден «За заслуги» III ступеня,
  • ювілейна медаль Президента України «Двадцять років Незалежності України» (2011),
  • Почесна грамота Верховної Ради України,
  • Подяка голови обласної ради (2000),
  • медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (2011),
  • медаль «За заслуги перед рідною землею» (2006),
  • грамоти голови облдержадміністрації та голови облради,
  • Почесний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового,
  • Срібний нагрудний знак «За заслуги» II ступеня Міністерства з надзвичайних ситуацій України,
  • іменні відзнаки.

У 2003 році його визнано переможцем Всеукраїнської акції «Зорі надії» з врученням Диплому Міністерства праці та соціальної політики України. Також нагороджено Подякою голови районної ради (2007, 2011) та медаллю «За заслуги перед Надвірнящиною» (2012).

Ім’я Нестора Чира занесено в книгу ділової еліти Прикарпаття «Золоті імена» та в книгу «Новітня історія України: Хто є хто на Івано-Франківщині». Одружений: має дві дочки, дві внучки, одну правнучку.

Помер 15 жовтня 2014 . Похований у м. Надвірна на місцевом цвинтарі.

Джерело

Нестор Чир [Текст] : [корот. біогр. довідка, поезія] // Золота пектораль. — 2015. — № 1-2 (29-30) : Чортків і околиці. — С. 58—70 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt