БОЛЮХ Василь

 В Військовики, Діаспора

Болюх Василь (12. 01. 1889, с. Кутківці, нині у складі Тернополя – 17. 09 (або 17. 10). 1955, Мельбурн, Австралія) – громадський діяч, військовик. Батько М. Болюха.

Народився 12 січня 1889 р. у с. Кутківцях поблизу Тернополя. Закінчив Українську чоловічу гімназію у Перемишлі (1909), вивчав право у Львівському університеті. Служив у австрійській армії (капітан).

З початком Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії. Активний учасник національно-визвольних змагань, був першим воєнним командантом Тернополя і повіту, а з переходом УГА за Збруч – Житомира і Проскурова (нині м. Хмельницький). Як сотник УГА брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр.

Після війни повернувся до рідного села. Пацював у Тернополі в кооперації і деякий час був головою надзірної ради місцевої філії «Українбанку», активний діяч товариств «Сільський господар» та «Просвіта». Належав до УНДО, певний час очолював його повітовий комітет.

Із 1935 р. – посол до польського сейму від Тернопільсько-Збаразько-Золочівського округу. Виступав проти поселення поляків на західноукраїнських землях, захищав інтереси українського населення Галичини, допомагав членам ОУН.

За німецької окупації співпрацював з українським підпіллям. На еміграції перебував в Австрії, де був головою Українського центрального комітету; від 1945 – у французькій зоні Німеччини, де очолював Контрольну комісію і Раду зонального представництва української еміграції французької окупаційної зони Німеччини, був членом Контрольної комісії Центрального представництва української еміграції.

Від 1948 – член Української національної ради від УНДО. 1949 виїхав до Австралії (спершу – до Перта, де був одним з ініціаторів створення Української громади, 1950 – до Мельбурна). Брав участь у підготовці 1-го з’їзду делегатів українських організацій Австралії (1950).

1-й голова Об’єднання українців Австралії (1950), голова Управи української громади Вікторії (1951–1952), почесний член Союзу українських комбатантів Вікторії.

Помер 17 вересня 1955 р. (за ин. даними – 17 жовтня 1953 р.) у Мельбурні.

Джерела

Болюх Василь [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) . – Київ, 2014. – Режим доступу: http://esu.com.ua, вільний.

Верига, В. Визвольні змагання в Україні 1914–1923 [Текст] / В. Верига. — Т. 2. —Львів, 1998.

Голубець, М. Золота книга українського лицарства [Текст] / М. Голубець. —Львів, 1939.

Гордієнко, В. Українська галицька армія [Текст] / В. Гордієнко. — Львів, 1991.

Лазарович, М. Активні діячі ЗУНР на Тернопільщині [Текст] / М. Лазарович // Ї. — 2010. — Ч. 63. — С. 77—90.— Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Chasopys_Ji/N63_Ternopil.pdf, вільний.

Панченко, О. І.  БОЛЮХ Василь [Текст] / О. І. Панченко // Енциклопедія Української діяспори : у 4 т. / Наукове т-во ім. Шевченка в Америці, НАН України ; редкол.: В. Маркусь, П. Толочко, В. Євтух [та ін.]. — Київ – Нью-Йорк – Чікаґо – Мельборн, 1995. — Т. 4 :  (Австралія – Азія – Африка). — С. 45—46 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt