БЛАЖКЕВИЧ Богдан Іванович

 В науковці | винахідники | раціоналізатори
БЛАЖКЕВИЧ  Богдан Іванович (28. 08. 1912, с. Суботів, нині Галиц. р-ну Івано-Франківської обл. – 10. 10. 1986, Львів) – фахівець у галузі теоретичної електротехніки. Син Іванни БлажкевичДоктор технічних наук (1965), професор (1965). Заслужений діяч наук УРСР (1976).

Богдан Блажкевич закінчив Денисівську початкову школу, Тернопільську гімназію. В гімназії бере діяльну участь у товаристві «Просвіти», у спортивних товариствах, оволодіває іноземними мовами, зокрема, німецькою, латинською, польською. Ще студентом брав діяльну участь в електрифікації Тернополя.

В 1939 році закінчує Львівський політехнічний інститут і залишається тут на викладацькій роботі по своїй спеціальності. Від 1944 – ст. викладач, від 1953 – доцент кафедри теоретичних основ електротехніки. 1941–1944 – в управі Тресту електромереж Львова. Від 1954 – ст. н. співробітник (за сумісництвом), завідувач відділу теорії електричних кіл (1959–84), ст. н. cпівробітник-консультант (1984–1986) Фізико-механічного інституту АН УРСР (Львів).

Вивчав проблеми аналізу електричних кіл із багатополюсними елементами за будь-якого способу їх сполучення і довільно вибраної системи незалежних величин і параметрів, що характеризують роботу багатополюсника. Один із фундаторів наук. напряму – фізикометрії. Провадив наукові дослідження в галузі космічного приладобудування в Україні.

17 червня 1976 року Богдану Блажкевичу було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча наук УРСР. Власне, цим званням напередодні свого славного 90-річного ювілею вельми гордилась мати вченого Іванна Омелянівна Блажкевич.

Свого часу вона згадувала, що її сина Богдана Блажкевича вже у 60-річному віці хотіли забрати в один із наукових центрів Росії як провідного вченого по його профілю і присвоїти звання академіка, але він відмовився і вирішив таки залишитися в Львові та продовжувати свою наукову діяльність із своїм дослідницьким колективом.

«Б. Блажкевич був піонером космічного приладобудування в своєму інституті, саме з його ініціативи в кінці воєнних років тут розпочато роботи в цій галузі. Розроблені вченим і його послідовниками та учнями комплекси апаратур були встановлені на космічних міжнепланетних станціях, супутниках та висотних аеростатах, зокрема, на «Інтеркосмосі-10», «Марсі-6», «Марсі-7», «Космосі-721» та використовувались в радянсько-французькому експерименті «Самбо»…».
© Христина Блажкевич

Богдан Блажкевич написав 6 монографій, понад 200 наукових праць та більше 50 авторських свідоцтв.  Характерно, що всі свої лекції студентам, аспірантам він читав виключно українською мовою, нею він розмовляв і на вчених радах, зборах, симпозіумах, державних святах, ювілеях…

Дізнатися більше: Чабан, В. Богдан Блажкевич — видатний учений-електротехнік [Текст] / В. Чабан // Технічні вісті. — 2011. — № 1—2. — С. 120—121. — (Трибуна освіти). — Електрон. версія публікації: https://goo.gl/SaUoiM, вільний.

Продовжити читати →

 

 

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt