БІРКИ | Шумський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

БІРКИ — село в складі Шумської ОТГ. Неподалік Бірок знаходилося село Котлярівка; приєднано хутори Борківський (Варшавка), Дубина, Забірник, Надстав (Замчисько), Шупіньки. Розташоване на берегах р. Корчівка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 18 км від районного центру і за 22 км від найближчої залізничної станції Кременець. Південною околицею села проліг автошлях Радивилів–Кременець– Острог.

Територія – 3,91 кв. км. Дворів – 145. Населення – 423 особи (2014). Поблизу Бірків виявлено археологічні пам’ятки трипільської і давньоруської культур. Знахідки(уламки кераміки, глиняна жіноча статуетка) з поселення трипільської культури, що зібрав у 1930-х рр. Олександр Цинкаловський, не зберігся.

Перша письмова згадка датована 1545 р. За люстрацією володінь Крем’янецького замку, воно належало Петрові Товмачу. А за поборовим реєстром 1583 р. податки за Бірки платив утікач від московського царя князь Подгорський, який 20 років перед тим отримав від литовського уряду чимало маєтностей у краї.

У 1726 р. власником села був Міхал Прушинський. У деяких історичних документах також зафіксовано назва Борки. Назва населеного пункту походить від місця розташування – в лісах (борах).

У кінці 19 ст. село – центр волості, де було 105 дворів, 779 жителів, працювали школа, 2 млини. За переписом 1911 р. в Бірках мешкали 805 осіб, діяли однокласна школа, фельдшерський земський пункт, горілчана крамниця, 2 млини, кооператива.

Олександр Цинкаловський на сторінках видання: «Стара Волинь і Волинське Полісся: (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року)»(Вінніпег, 1984) писав:

БОРКИ, с. Крем’янецького пов., Шумська вол., 24 км. від Крем’янця. В кінці 19 ст. було там 105 домів і 779 жителів. Церква мурована з 1776 р., школа, 2 млини. Згідно з ревізією крем’янецького замку належало до Петра Товмача, який утримував там 2 городні на крем’янецькому замку. В 1563 р. вдова по Грицьку — Богдана була властителькою Б. (Пам’ятник т. 4, від 2 ст. 199). У 1570 р. платить Григорова Толмачева за 5 дим., 2 город., 2 млинських коліс. В 1583 р. належить Б. до кн. Подгорського, втікача з Москви, а від нього до інших землян. В році 1726 Б. належить вже до поляка Міхала Грушинського. Згідно з переписом у 1911 р. було там 805 жит., волость, одноклясова школа, фельдшерський земський пункт, горілчана крамниця, два водяні млини (39,000 пуд. річного перемолу), кооператива. Велика власність — 1099 дес. належала до І. Мєльнікова.

Від вересня 1939 р. село – під радянською владою. Від початку липня 1941 р. до 2 березня 1944 рр. село – під нацистською окупацією. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь:

Юстина Бабій (1925 р. н.), Анастасія (1926 р. н.) та Євгенія (1928 р. н.) Бойчуки, Кресан, Петро (1922 р. н.) і Федір (1921 р. н.) Войцішевські,

  • Дмитро Воронюк,
  • Зінаїда Гаврилюк (1928 р. н.),
  • Михайло Дмитрук,
  • Василина Закордонець (1914 р. н.),
  • Стах Коломієць,
  • Федір Коновалюк,
  • Михайло Никитюк,
  • Іван та Олекса Павленки,
  • Лідія Петрук (1929 р. н.),
  • Антон (1924 р. н.) і Володимир (1926 р. н.) Родзінські,
  • Євдокія Синиця (1924 р. н.),
  • Текля Тук.

Репресовано 11 сільських родин родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 49 чоловіків загинуло, 29 пропало безвісти. Після 1944 р. Бірки були центром сільської ради Великодедеркальського району.

У 1950-х роках село ліквідоване шляхом приєднання до с. Соснівка. Відновлене на карті 1990 року. 1949 р. примусово створено колгосп. Згодом до 1990-х рр. у селі була бригада колгоспу “Ювілейний”, після цього діяло ПАП “Мрія”.

Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Аграрія”. Є церква святого Архістратига Михаїла (УПЦ КП; споруджена 1776 р., мурована). Працюють НВК “ЗОШ 1–2 ступенів–дитячий садочок”, бібліотека, фельдшерський пункт, торговий заклад.

У Бірках народилися:

  • церковний діяч, єпископ Володимир (у миру – Поліщук Ва силь Сергійович; 1949 р. н.),
  • військовик, громадський діяч Микола Красицький (1905– 1944),
  • педагог, краєзнавець Олег Наливайко (1923 р. н.).

У селі жили та працювали:

  • педагог, фольклорист Степан Турик (1892–1981),
  • душпастирював (1924–1944) священик УАПЦ Федір Хасевич (1899–р. см. невід.), рідний брат українського художника, члена УГВР від Рівненської області Ніла Хасевича (1905–1952).

Джерела

Уніят, В. Бірки [Текст] / В. Уніят, Б. Хаварівський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 185—186.

Уніят, В. Бірки [Текст] / В. Уніят, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 539—540 : фот.

Цинкаловський, О. Стара Волинь і Волинське Полісся [Текст] : (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) / О. Цинкаловський ; Ін-т дослідів Волині. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 127—128.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt