БІЛІНСЬКИЙ Іван

 В АТО | ООС. Книга пам'яті
БІЛІНСЬКИЙ Іван (1983,  с. Теклівка Підволочиського району Терноп. обл. – 05.10. 2016), український військовик  аеромобільної десантної роти 2 окремого батальйону 95 бригади.

Повістку отримав під час четвертої хвилі мобілізації, узимку 2015 року. З, м’яко кажучи, недбальства медкомісії мобілізований з важким тромбофлебітом. Ні спосіб життя на передовій, ні тамтешнє харчування оздоровленню не сприяли… Прооперували раз, другий… Пізніше поставили діагноз — онкологія. Уже коли лежав в лікарні у містечку Скалаті,  вручили нагороду “Ветеран війни”.

“З Іваном ми познайомилися в лютому 2015 року на полігоні, — розповідає товариш по службі Івана Білінського Микола Микитин. — З тих пір весь час — поруч. Боєць він був серйозний, хороший… Незважаючи на те, що він виконував обов’язки замкомвзводу, був старшим блокпоста на залізничному мосту біля Сиваша, був простий у спілкуванні. Іван на передовій врятував мені життя. Мене поранило, а БТР примчав під обстрілом. Вано був “на броні”. Уявляєте — “на броні” під обстрілом?! Разом зі мною Іван тоді вивіз ще одного побратима, зберігши два життя. На війні він ні за кого не ховався, але від хвороби броні нема…”.

Похований у рідному селі 6 жовтня 2016 року. Залишились дружина та двоє дітей-школярів…

Джерело:

Вандзеляк, Г. Івана Білінського у Теклівці проводжали під акорди пісні “Братику мій”… [Текст] / Г. Вандзеляк // Свобода. 2016. 19 жовт.  С. 4. (Герої не вмирають).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt