БАВОРІВЩИНА | Копичинецька ОТГ | Тернопільська область

БАВОРІВЩИНА – село, від 1967 р. належить до м. Копичинці, було його найбільшим передмістям, нині північно-східна околиця міста при в’їзді з боку смт Гусятин, розташоване на лівому березі р. Рудка Велика (ліва притока р. Нічлавка, одного з витоків р. Нічлава, басейн р. Дністер).

Відоме з 16 ст.; після надання у 1564 р. маґдебурзького права Копичинцям стало підміським селом. Згодом Баворовські заклали в ньому фільварок.

Назва походить від прізвища власника поселення, шляхтича з м. Копичинці – Баворовського (16 ст.). На честь ліквідації панщини у Баворівщині встановлено пам’ятний хрест із написом “Надання свободи народу і відродження Галицької Руси в 1848”, який у 1898 р. замінено на кам’яний. Щороку в травні біля хреста відбувалися багатолюдні Богослужіння. Протягом 1863–1914 рр. – село Гусятинського повіту.

Незважаючи на те, що вся земля залишилась у Баворовських, вони починали силою забирати громадські пасовища, толоки. У 1884 р. ґраф Баворовський захопив два гектари громадської толоки біля фільварку у Баворівщині, де збудував для себе віллу і заклав сад. На цю подію, що мала криваве закінчення у Копичинцях, відгукнувся публікацією в “Новому дзеркалі” (15 травня 1884 р.) Іван Франко.

У 1921–1939 рр. село – Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Луг”, “Рідна школа”, споживча кооператива “Згода”. У 1936 р. за сприяння членів “Рідної школи” створено дитячий садок.

Від січня 1940 р. до травня 1963 р. село – Копичинецького району. Протягом 1940–1967 рр. Баворівщина – центр сільської ради. У 1941 р. органи НКВС заарештували 26 мешканців села, членів місцевого осередку ОУН.

У роки німецько-радянської війни:

• в Червоній армії загинуло п’ятеро місцевих жителів: Й. Гусак (1910–1941), Василь Ґазда (1910–1944), Семен Ґондз (1910–1941), Володимир Опир (1908–1941),
• безвісти пропали Володимир Зосі (1908–1945) і Петро Маркушевський (1919–1944),
• помер у німецькому полоні Ярослав Марак (1913–1943).

Репресовані, згодом реабілітовані Михайло Боднарчук, Євдокія Кузик, Дем’ян Марак, Михайло Поліщук, Степан Черниш.

У 1948 р. під загрозою розкуркулення і вивезення в Сибір у Баворівщині створено колгосп. Від травня 1963 р. до січня 1965 р. село – Чортківського району, відтоді до приєднання до м. Копичинці – Гусятинського району. На південно-східній околиці Баворівщини росте ліс.

Джерело

Щавінський, В. Баворівщина [Текст] / В. Щавінський // Тернопільщина. історія міст і сіл у 3 томах. Т 2. — Тернопіль, 2014. — С. 30.