БАШКІВЦІ | Шумський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

Башківці — село в складі Шумської ОТГ. Розташоване за 19 км від районного центру і 25 км від найближчої залізничної станції Кременець . До села приєднано хутір Довжок. Територія – 2,54 кв. км. Дворів – 131. Населення – 214 осіб (2014).

Перша письмова згадка – 1545 р. Тоді Башківці за люстрацією володінь Крем’янецького замку належали Михайлові Лосятинському. В 1570 р. за поборовим реєстром Крем’янецького повіту власниками села були Іван Лозицький, Василь Лосятинський і Януш Жабокрицький. Серед тих, кому поселення належало, була й Марія Буковецька.

В історичних документах ще трапляються назви Баконці, Гошконці, Бушковці, Баківці, Пашківці. Боконци – польське “Боківці” – поселення, яке розташоване збоку, осторонь. Башківці (польське “Бушковци”) походить від татарського “бешке” – голова, башка.

За легендою, біля села був курган (могила), в якому спочили 600 дружинників (“голів”) шумського князя, які у 1261 р. до останнього подиху обороняли фортеці в сусідніх селах Тилявка та Одерадівка. Тіла загиблих татар спалили, а голови настромили на палі. 1704 р. в селі споруджено церкву св. Михаїла.

БАШКІВЦІ, с. Крем’янецького пов., біля с. Тилявки, Шумської вол. В документах Баконці, Гошковці, Бушковці. Село положене над малою річкою Долиною, 13 км. від Крем’янця. В кінці 19 ст. було там 74 домів і 508 жителів. Церква Михайлівська з 1704 року. Згідно з текстом ревізії крем’янецького замку у 1545 р. село це належало до Михайла Лосятинського, який був зобов’язаний до направи 1 городні на цьому замку. В 1570 р. частинно належало до Івана Лозицького і Василя Лосятинського та Януша Жабокрицького. В 1564 р. належало до волинської землянки Марії Буковецької (Опис акт. книги Києво-Центр. Архіву № 2033, ст. 3). 

Наприкінці 19 ст. в селі було 74 двори, 508 жителів, у 1931 р. – 777 жителів. Від початку липня 1941 до 4 березня 1944 р. село – під німецькою окупацією. У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь:

  • Костянтин Антощук (1914–1945),
  • Володимир Боєнко (1927 р. н.),
  • Андрій Вільжинський (1927–1944),
  • Ольга Волочина (1928 р. н.),
  • Лукерія Гапонюк (1924 р. н.),
  • Ганна Герасимчук (1926–1946),
  • Олена Дворецька (1928 р. н.),
  • Петро Іщук (1920–1946),
  • Надія Колесник,
  • Оксенія Кравчук (1924 р. н.),
  • Андрій Ліщук (1908–1944),
  • Іван (1924 р. н.) і Сергій (1901–1946 р. н.) Никитюки,
  • Олександр Погинайко (1927–1945),
  • Оксенія Старух (1926 р. н.),
  • Мефодій Струкайло,
  • Катерина Терещук (1924 р. н.),
  • Степан Тернавський,
  • Іван Українець,
  • Євдокія (1889 р. н.) і Пестина (1923 р. н.) Чугалинські,
  • Григорій Якубовський (1926–1946).

Репресовано 7 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 16 чоловіків загинуло, 13 пропало безвісти. Після 1944 р. село деякий час було окремою сільською радою. Башківці мали статус бригадного села колгоспу, а згодом – агрофірми “Дружба”.

Нині земельні паї селян орендує ФГ “Довжок”. Є церква святого Михаїла Архістратига (1704, дерев’яна), каплиця, пам’ятний хрест. Діють бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, крамниця. У селі народився військовик, ґенерал-майор Олексій Слюсаренко (1936 р. н.).

Джерела

Хаварівський, Б. Башківці [Текст] / Б. Хаварівський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 93.

Фарина, І. Башківці [Текст] / В. Уніят, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 539—540 : фот.

Цинкаловський, О. Стара Волинь і Волинське Полісся [Текст] : (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) / О. Цинкаловський ; Ін-т дослідів Волині. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 75.

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt