БАРАН Степан Іванович

 В Адвокати | Правники, Діаспора, Журналісти | Редактори, НТШ і Тернопільщина, Редактори | Видавці

Баран Степан Іванович (25. 01. 1879, с. Крукеничі, нині Мостис. р-ну Львів. обл. – 04. 06. 1953, Мюнхен) — український правник, публіцист, редактор, політичний і громадський діяч. Д-р права (1909). Член НТШ (1930).

Народився 25 січня 1879 р. у містечку Крукеничах Мостиського повіту. У 1890-х рр. навчався в Самбірській державній класичній гімназії з польською мовою викладання. Продовжив здобувати освіту в Перемиській та Львівській академічній гімназіях. У 1902 р. С. Баран вступив на правничий факультет Львівського університету, паралельно студіював на філософському факультеті.

У 1906 р., після закінчення навчання, працював у канцелярії д-ра А. Чайковського в Бережанах як адвокатський кандидат, а згодом відбував однорічну практику в Крайовому суді. У 1909 р. здобув науковий ступінь доктора права. Від 1909 р. продовжував студії на філософському факультеті Берлінського та Віденського університетів.

У 1913 р. Степан Баран повернувся до Львова, брав активну участь у громадсько-політичному житті міста, став членом Української національно-демократичної партії. У 1913—1939 pp. входив до її Народного комітету, а впродовж 1913—1918 pp. — секретар.

Під час Першої світової війни — член президії Головної української ради (пізніше — Загальної української ради) та її представник у дипломатичній місії на Балканах. У 1918 р. — представник народних демократів у Виконавчому комітеті Української Національної Ради.

Активний учасник національно-визвольних змагань, у період ЗУНР – член УНРади, державний секретар земельних справ у першому уряді, спричинився до розробки аграрного законодавства новоствореної держави. Згодом — секретар земельних справ у Тимчасовому секретаріаті (1918—1919).

У 1919—1920 рр. — заступник голови Всеукраїнської національної ради в Кам’янці-Подільському. Після поразки визвольних змагань С. Баран проживав у Тернополі (1922—1939), де спільно із С. Бриковичем провадив адвокатську практику.

У Міжвоєнний період перебував у Тернополі, де певний час очолював філію «Просвіти», видавав газету «Подільський голос» – єдину на всьому Поділлі, що видавалася українською мовою.

У 1928—1939 рр. — депутат від Українського національно-демократичного об’єднання до Польського сейму, де, працюючи в бюджетній, адміністративній та земельній комісіях, займався питаннями аграрної, освітньої та церковної політики, захищав права Української православної церкви в Польщі, виступав проти «пацифікацій», за свободу преси та демократизацію виборчої системи.

Був співініціатором створення Української парламентської репрезентації у вищому законодавчому органі тогочасної Польщі та одним із засновників Повітового товариства кредитового, до дирекції якого належав упродовж 1922—1929 рр.

З початком Другої світової війни переїхав до Холма, де в 1942—1944 pp. видавав тижневик «Холмська земля». У 1944 р. емігрував до Німеччини, проживав у таборі Міттенвальд та Мюнхені, вів активну громадсько-політичну та культурно- просвітницьку діяльність.

У 1948—1952 рр. — член Президії Української Національної Ради, а із січня 1952 р. — голова УНРади Української Народної Республіки в екзилі. С. Баран — автор праць із права, кооперації, галицького шкільництва, аграрних і церковних проблем на західноукраїнських землях. У 1930 р. його обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

У 1922—1923 pp. очолював тернопільську філію «Просвіти», у 1946 р. — перший голова Спілки українських журналістів у еміграції. Служіння рідному народові було суспільним дороговказом упродовж усього його життя.

Мілена Рудницька, характеризуючи життєвий шлях Степана Барана, підкреслювала, що він «так тісно пов’язаний з історією боротьби українського народу в Галичині в першій половині XX століття — і навпаки, історичний шлях Галицької України у цьому періоді, її розвиток, її змагання впродовж кількох десятиліть так сильно позначені печаттю його духа, збагачені його творчою ініціятивою, його невсипущою працею, що годі розглядати одне без зв’язку з другим».

Джерела:

Баран Степан Іванович [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 27—32. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Лазарович, М. Активні діячі ЗУНР на Тернопільщині [Текст] / М. Лазарович // Ї. — 2010. — Ч. 63. — С. 77—90.— Режим доступу:  http://shron1.chtyvo.org.ua/Chasopys_Ji/N63_Ternopil.pdf, вільний.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt