АНТОНІВЕЦЬКА ПОВСТАНСЬКА РЕСПУБЛІКА | 1943—1944

 В Історія регіону

АНТОНІВЕЦЬКА ПОВСТАНСЬКА РЕСПУБЛІКА (весна 1943 — весна 1944) — повстанська республіка, що утворилася навесні  1943 на визволеній від нацистів загонами УПА території Генеральної воєнної округи УПА-Південь. Центр – с. Антонівці.

У березні-квітні 1943 р. між УПА та німецькою окупаційною адміністрацією розпочалася відкрита
боротьба. Військові підрозділи ОУН(б) атакували німецькі гарнізони в містах Степані, Висоцьку,
Дубровиці, Людвиполі (28 березня), Деражному, Олиці (27 березня), Цумані, Горохові (2 квітня), Острозі, Шумську, Крем’янці, Мізочі, Вербі та ін.

Результатом таких нападів став тимчасовий перехід цих населених пунктів під контроль повстанців, захоплення зброї, продовольства та боєприпасів, конче потрібних в умовах чисельного зростання УПА, звільнення в’язнів із тюрем і таборів.

У чотирикутнику Дубно – Остріг – Шумськ – Крем’янець утворилась своєрідна територія, яку контролювали повстанці. Велика смуга Кременецько–Дубенського лісу, який сполучається зі Славутсько–Шепетівськими лісами, стала другим після Полісся центром широкого українського повстанського руху. Тут творилися повстанські загони, штаби, військові школи.

Формування Антоновецької держави почалося з появою восени 1942 р. на Кременеччині першої сотні УПА під командуванням Івана Климишина (псевдо «Крук») .  У другій половині березня кременецький поліціант Мазниця перейняв телефонограму до німецької жандармерії в Кременці такого змісту: «Ненадійний елемент роззброїти й арештувати».

В ніч з 21 на 22 березня частина кременецької поліції забрали з магазину решту зброї та амуніції й відійшли в ліс. Так і зробили. Повідомлена про це поліція по районах теж частково відійшла в ліси. У Кременецькій поліції покинули службу близько ста осіб.

Частина з них розійшлася по домівках, а 45 чоловіків затрималися коло села Людвищ, у лісі, званому Купівець. Відділом командував Жарина, а його заступник був Мазниця. Згодом відділ перейшов в угорський район, а звідти, під командою Вихора, в лісничівку, неподалік від Антонівців. Комендантом табору призначено Миколу Недзведського — «Хрона», колишнього коменданта поліції.

Формування повстанських республік на Волині дослідники пов‘язують із «своєрідною точкою відліку побудови (хай і на теоретичному рівні) нової конструкції влади» та  «утворенням цивільної адміністрації на підконтрольній УПА території», що регулювалось «Розпорядженням про встановлення адміністрації на терені України» від 1 вересня 1943 року.

Основною ознакою кожної «повстанської республіки» була наявність (у межах певної території) своєрідного «суверенітету», що виявлявся у безроздільному пануванні української влади у вигляді УПА. Такого роду республіки розглядалися місцевим населенням як «держава в державі» і уособлювали собою українську владу, в якої можна шукати захисту. (Ухач В. З. Антонівецька повстанська Республіка: організаційно-правовий аспект діяльності).

«Антонівецька республіка» була координуючим центром військового, економічного, політичного життя регіону. Однією з ключових функцій було налагодження безперебійної роботи господарського механізму. Зокрема, в Антонівцях працював млин, на хуторі Заліщина діяла хлібопекарня.  Табір Крука влаштував у фільварку молочарню, молоко туди доставляли мешканці з навколишніх сіл, як контингент для партизанів. Водяний млин працював «на повну пару» для партизанів і цивільного населення.

«Луг і річка Їлавка, що наповняє місцевий став, ділить село на дві половини. Довкола села, в гірських заглибленнях, розкинулись менші і більші хутори, як: Рідня, Лісовики, Данилівка, Трійця, Гута Антоновецька й Соснівка. У центрі села, на горбку, стоїть гарна дерев’яна церква, оточена грубими ясенями і високими смереками. Трохи вниз від церкви знаходиться шкільний будинок, а далі — великий дім священика, овочевий сад і саджавка. Другий осередок села — це водяний млин і низка фільварочних забудовань, розташованих над ставом (за греблею), які, разом із сусіднім лісом, належать до посілостей нащадків графа Ходкевича». (зі «Спогадів» курінного УПА Максима Скорупського).

У фільварку містилася також станиця СБ (Служба безпеки). Ті будинки були й «готелем» для політичних і військових провідників, які приїздили з Полісся чи Галичини для полагодження поточних справ.

Селяни не дуже бралися до господарських робіт — чекали України. Вони вірили в силу партизанів, але після бою в Стіжку жодна родина не ночувала у хаті. Села постворювали цивільні табори в лісі, звідки лише вдень приходили до праці додому і поралися коло худоби. Всі хатні речі позакопували у землю в скринях.

Таким чином, крім повстанських військових таборів, у тому ж лісі були цивільні табори. «Дітвора поробила собі дерев’яні кріси і наслідувала партизанів. Гурток хлопчаків, вишикувавшись у колону, з командиром попереду, маршували й співали перейняті стрілецькі пісні», — згадував Максим Скорупський.

По селах розпочали систематичне навчання в народних школах. Були свої інспектори й куратор. Жіноцтво заснувало Український червоний хрест. Господарські станиці отримали наказ повідкривати домашній промисел: гарбарні, миловарні, майстерні одягу і взуття, майстерні сідел, ладівниць тощо і навіть з виготовлення спирту для шпиталів. Усе це мало забезпечити постачання для УПА.

«Антонівецька республіка» розглядалася місцевим населенням як держава в державі й уособлювала українську владу, яка спроможна їх захистити. Як зазначає Г. Стародубець, «наявність таких «острівців української влади» вселяла віру в непереможність повстанської армії, підтримувала його моральний дух».

Окупаційна німецька влада часто не насмілювалася йти з нею на конфлікт. Так, в одному з документів ОУН йшлося про такий випадок: «До ляндвірта в Шумську прийшла одна жінка з Онишківець за дозволом спетлювати пшеницю, на що він їй сказав: «Йди в Антонівці, там є український генерал, який дасть тобі дозвіл».

У серпні 1943 року на ліквідацію Антоновецького табору УПА було кинуто дивізію СС та авіаційний підрозділ. Ось як про ті події згадує 84-літня медсестра куреня «Крука» Лариса Томчук («Тополя»):

«Німці зняли з фронту велику частину війська і пішли на штаб в Антонівцях. А тут було близько двох тисяч повстанців. Крук вибрав невелику частину стрільців і пішов обороняти його, бо думав, що противник буде наступати. Але він помилився. З дубенського летовища налетіли два німецькі літаки і стали бомбити ліс. Ми маскувалися, притискуючись до сосон, і маскували поранених. З лівого боку була молода соснова посадка. І ті летуни вважали, що ми сховалися там. Вони знищили посадку, стріляли з бортової зброї. А ми стояли через дорогу. Так нас Бог рятував. А ліс горів, бо німці скидали запалювальні бомби».

Наприкінці серпня 1943  курінний «Крук» зі своїми відділами відійшов на Полісся.

Ситуація для  кардинально змінилася з приходом радянських військ навесні 1944 року. 22—25 квітня 1944 р. у Гурбенських лісах відбулася велика битва між УПА і Внутрішніми військами НКВС, яким допомагали фронтові частини Червоної армії.

БИТВА ПІД ГУРБАМИ

Українських повстанців було близько 5000. Із них — біля 1 500 мобілізованих в УПА селян, а 3 500 — вояків регулярних бойових відділів УПА. Сили військ НКВС та армійських підрозділів були значно чисельніші — 35 000 солдатів. Гурбенська битва була найбільшою в історії УПА. Кількість загиблих військових і цивільних осіб точно не встановлена.

У квітні органи НКВС знищили й  Антонівці, зорали там землю й посадили  ліс. Найнепокірніших мешканців депортували до Сибіру, а 177 родин вивезли до сіл Розділ та Привітне Запорізької області, інших розсіяли по Шумському та Лановецькому районах Тернопілля.

Село було ліквідовано: 1952 – указ президії Верховної ради УРСР про ліквідацію с. Антонівці у зв‘язку з  переселенням мешканців у Михайлівський район Запорізької області.

Відновлено: 29 квітня 1990 — Указ Президії Верховної Ради Української РСР за № 9155-ХІ від 29.04.1990 року «Про відновлення раніше знятого з обліку села Антонівці Тернопільської області» ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 19, ст. 288)

Було відновлено повстанський цвинтар, де нині перепоховано останки двох десятків бійців. Шумчанин Василь Петрук, донедавна голова Шумської райдержадміністрації, почав будувати своєрідний повстанський музей просто неба, до якого, окрім згаданого цвинтаря, увійшли:

  • повстанське джерело,
  • дерев’яна капличка на місці зруйнованої у 1943 році,
  • копія штабного будиночка.

Районний краєзнавчий музей розмістив у ньому текстово-графічну експозицію. Однак тривалий час відновлення славних і трагічних місць трималося в основному на патріотичному ентузіазмі.

2008 —  Обласна програма створення духовно-культурного музейного комплексу «Антонівці-округа». Розпочато реконструкцію музею просто неба «Табір УПА «Волинь-Південь».

На основі архівних матеріалів СБУ за проектом архітектора Шумського району Олександра Бундика відтворено типову криївку УПА та реконструйовано таборову каплицю. Також встановлено пам’ятний знак «Табір воєнної округи УПА «Волинь-Південь».

У програмі передбачено спорудження пам’ятника воїнам УПА, відбудову меншої копії барокової церкви Різдва Богородиці (1795), знищеної у 1979 році.

Джерела

Баканчук, М. Як зникло село-герой [Текст] : [с. Антонівці на Шумщині] / М. Баканчук // Вільне життя. ― 2011. ― № 81 (14 жовт.). ― С. 6. ― (Трохи історії).

Беркут, Н. Сумні рядки трагедії під антонівським небом [Текст] : [про трагедію с. Антонівці Шумського р-ну] / Н. Беркут // Тернопільські оголошення.  ― 2010.  ― 15 верес.  ― С. 7 : фот.  ― (Резонанс).

Бурма, В. Антонівці. Біль через роки [Текст] : [доля волин. села, де знаходився табір воєнної округи УПА «Волинь-Південь”] / В. Бурма // Вільне життя. ― 2007. ― 13 жовт. ― С. 3 : фот.

Гаврилюк, В. Антонівці відроджуються з попелу [Текст]: [про відкр. оновленої експозиції музею просто неба «Штаб ОУН-УПА «Волинь-Південь» поблизу с. Антонівці Шумськ. р-ну] / В. Гаврилюк // Нова Тернопільська газета. ― 2009. ― 16―22 груд. ― С. 3 : фот.

Гаврилюк, В. Програма «Антонівці-округа» як інтерес до повстанського краю [Текст] : [освячення пам’ят. знака «Табір УПА Південь-Волинь» неподалік с. Антонівці] / В. Гаврилюк // Нова Тернопільська газета. ― 2008. ― 15 жовт. ― С. 3 : фот.

Гаврилюк, В. Слався, соколе мій, Україна жива [Текст] : урочини з нагоди відзначення 66-ої річниці створення Української Повстанської Армії відбулися на Шумщині / В. Гаврилюк // Новини Шумщини. ― 2008. ― 17 жовт. ― С. 1 : фот.

Герасимюк, М. В Антонівцях постане новий храм [Текст] : [закладення наріжного каменя під будівництво храму УАПЦ на Шумщині] / М. Герасимюк // Вільне життя. – 2010. – 11 черв. – С. 5. – (Події).

Гродецька, В. Тут стояли вояки УПА [Текст]: в урочищі неподалік с. Антонівці створено музей просто неба / В. Гродецька // Експрес. ― 2009. ― 11―13 груд. ― С. 11 : фот. кольор. ― (Регіональні новини).

Ковальчук, В. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941-1944 рр.) І В. Ковальчук [Електронний ресурс] // Літопис УПА / Благодійний громадський фонд «Літопис УПА» ім. Володимира Макара. — Львів, 2003—2019. — Режим доступу : https://litopysupa.com/ua/books/volodymyr-kovalchuk-the-activities-of-the-ounb-and-the-upa-rear-line-in-volyn-and-southern-polissia-1941-1944 (дата звернення 11.12.2019). ― Назва з екрана.

Ленартович, О. Ю. Збройна боротьба УПА: волинсько-поліський період (березень ― грудень 1943 р.) [Електронний ресурс] / О. Ю. Ленартович // Історичні студії Волинського національного університету імені Лесі Українки / М-во освіти і науки України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. — Луцьк, 2010. — Вип. 3. — С. 98—106. — Бібліогр.: с. 105—106. — Режим доступу : http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/1723 (дата звернення 11.12.2019). ― Назва з екрана.

Ліберний, О. Антонівецький ліс пам’ятає про УПА [Текст] : [урочистості в музеї штабу військ. округи УПА «Волинь-Південь з відзначення річниці УПА за участю голови облради О. Кайди] / О. Ліберний // Свобода. – 2010. – 20 жовт. – С. 4 : фот. – (Урочини).

Ліберний, О. Шумщина ― край повстанський [Текст]: [відкр. пам’ятного знака «Табір воєнної округи УПА «Волинь-Південь» в музейн. комплексі «Антоніці-округа”] / О. Ліберний // Свобода. ― 2008. ― 17 жовт. ― С. 3 : фот.

Любка, А. Кому потрібна пам’ять про УПА [Текст] : [згадується стан музеїв національно-визвольних змагань, в т. ч. штаб УПА біля с. Антонівці] / А. Любка // Свобода. ― 2014. ― № 71 (30 серп. ― 3 верес.). ― С. 9.

Мичко, С. Відчуй себе упівцем [Текст] : На півночі Тернопільщини оживе повстанський табір : [про відкриття нових об’єктів повстанського музею] / С. Мичко // Україна молода. ― 2009. ― 12 груд. ― С. 5 : фот. ― (Героям ― слава!).

Мороз, В. Місцями »лісової» битви [Текст] : [про історію с. Антонівці, колишнього центру воєнної округу УПА »Волинь-Південь»] / В. Мороз // 20 хвилин. ― 2009. ― 24 квіт. ― С. 16 : фот. кольор. ― (Історії).

Попович, Ж. Їхні душі переселилися в солов’їв [Текст]: [урочистості в Антонівцях до 65-річчя створення УПА та вшанування пам’яті загиблих вояків] / Ж. Попович // Вільне життя. ― 2007. ― 24 жовт. ― С. 5 : фот.

Ревчук, Р. Нескорені Антонівці [Текст]: як відродилася пам’ять про укр. село, ліквідоване радянською владою за «неприпустиме» свободолюбство його мешканців / Р. Ревчук // Україна молода.  ― 2010.  ― 29 квіт.  ― С. 8 : фот. кольор.  ― (Підпільна держава).

Савчук, Г. Стіжок та Антонівці – дух патріотизму… [Текст] / Г. Савчук // Свобода. ― 2014. ― № 82 (8-10 жовт.). ― С. 3 : фот.

Синюк, С. Із забуття вертається село [Текст] : двадцять років тому було відновлене с. Антонівці / С. Синюк // Новини Шумщини. – 2010. – 10 верес. – С. 3 : фот.

Синюк, С. Покликали Антонівці нащадків героїв [Текст]: [про зародження повстанського руху в Антонівцях в 1943 р. та вшанування полеглих воїнів УПА в наші дні] / С. Синюк, І. Фарина // Свобода. ― 2007. ― 17 жовт. ― С. 7 : фот. ― (У пам’ять поколінь).

Стародубець Г.М. «Повстанські республіки» як одна із форм українського повстанського запілля (1943-1945 рр.) [Електронний ресурс] / Г. М. Стародубець // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 9. Серія: Історія: зб. наук. праць / за заг. ред. проф. П. С. Григорчука. – С.  181–187.  Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/27724 (дата звернення 11.12.2019). ― Назва з екрана.

Ухач, В.З. «Антонівецька повстанська республіка»: організаційно-правовий аспект діяльності [Електронний ресурс] / В. З. Ухач // Захист прав і свобод людини і громадянина: напрямки реалізації в Україні. Ч. 1. Мат-ли міжнар. наук. – практ. інтернет-конф. – Тернопіль, 2009. – С. 112–116. ― Режим доступу : http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/18710 (дата звернення 11.12.2019). ― Назва з екрана.

Ухач, В. З. Український самостійницький рух в боротьбі за Українську державу [Електронний ресурс] / В. З. Ухач // Проблеми реалізації принципу верховенства права: теоретичні і практичні аспекти: зб. мат-лів Міжнар. юрид. наук.-практ. Інтернет-конф. «Актуальна юриспруденція» 14 груд. 2012 р. – Київ, 2012. – С. 41―47. ― Режим доступу : http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/10250 (дата звернення 11.12.2019). ― Назва з екрана.

Фарина, І. «Так журно співають птахи, коли руйнують їх гнізда…» [Текст]: [про історію с. Антонівці Шумськ. р-ну, колишнього центру воєнної округи УПА «Волинь-Південь»] / І. Фарина // Рада. ― 2009. ― № 4. ― С. 44―46.

Фарина, І. Антонівецький вітер не дає спокою [Текст] : [музей історії повстанського руху в краї під відкритим небом] / І. Фарина // Свобода. ― 2010. ― 24 верес. ― С. 1, 3 : фот. ― (Пам’ять).

Фарина, І. Антовецький вітер завжди в наших душах? [Текст] : [про історію с. Антонівці Шумськ. р-ну, яке було центром Антовецької республіки] / І. Фарина // Новини Шумщини. ― 2009. ― 22 трав. ― С. 4 : фот. ― (Історія краю).

Фарина, І. Буремна кров повстанської землі [Текст] / І. Фарина // Свобода. ― 2006. ― 18 жовт. ― С. 3.

Фарина, І. Подбають про відродження …мисливці? [Текст] / І. Фарина // Свобода. ― 2006. ― 23 верес. ― С. 6. ― (Обереги).

Циганюк, М. Відлуння «Лун повстанського краю» [Текст] : [у с. Антонівці Шумськ. р-ну пройшло літ.-мистецьке дійство «Луни повстанського краю»] / М. Циганюк // Нова Тернопільська газета. ― 2014. ― № 40 (22―28 жовт.). ― С. [7] : фот.

Шевчишина, О. Антонівці були центром республіки УПА [Текст] / О. Шевчишина // Номер один. ― 2015. ― № 41 (14 жовт.). ― С. 7.

Шот, М. Відкрили повстанську капличку [Текст] : у с. Антонівці Шумськ. р-ну в музейному комплексі штабу воєнної округи УПА «Волинь-Південь» / М. Шот // Урядовий кур’єр. ― 2010. ― 6 січ. ― С. 20 : фот.

Шот, М. Реабілітовані села [Текст]: на сесії Терноп. облради депутати прийняли рішення визнати реабілітованими мешканців сіл Русилів Бучац. та Антонівці Шумськ. р-нів / М. Шот // Урядовий кур’єр.  ― 2010.  ― 24 лют.  ― С. 24 : фот.

Шот, М. Став ліс музеєм [Текст] : [про відкр. в’їзного пам’ятного знака «Табір воєнної округи УПА «Волинь-Південь»] / М. Шот, М. Федоренко // Урядовий кур’єр. ― 2008. ― 1 листоп. ― С. 11 : фот. ―(Пам’ять).

Якель, Р. Антонівецька повстанська республіка [Текст] / Р. Якель // Місто. ― 2012. ― № 43 (31 жовт.). ― С. 19 : фот. ― (Маловідоме Тернопілля).

Якель, Р. Матеріалізація пам’яті: Антоновецька повстанська республіка [Текст] / Р. Якель // Дзеркало тижня. – 2010. – 23 жовт. – С. 15 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.