ЖИДІВСЬКИЙ КУРІНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ

19.05.2018 | Автор: | Категорія: Довідкові ресурси
ЖИДІВСЬКИЙ КУРІНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ. Пробойовий курінь 1-го Корпусу Галицької Армії – єврейське військове формування в Українській Галицькій армії. Утворене в червні 1919 в Тернополі на основі формувань єврейської міліції під час відступу УГА.

Був адміністративно самостійним, а оперативно підпорядковувався керівництву 1-го Корпусу. Налічував близько 1 тис. осіб. Складався з 4 сотень по 220 осіб та кількох ін. підрозділів. Очолював  – лейтенант С. Ляймберг.

Відзначився 16–17 лип. 1919 під час боїв з поляками на шляху Підволочиськ–Тернопіль. Після переходу за р. Збруч вояки куреня брали участь у боях з більшовиками. Ніс гарнізонну службу в Бердичеві, де поповнився за рахунок мобілізованих із числа місц. мешканців. Надалі розформований по ін. частинах УГА.

Сотник січових стрільців В. Розенберг-Чорній восени 1918 р. опікувався навчанням Січових Стрільців у Білій Церкві, очолюючи школу підстаршин (унтер-офіцерів). Чудовим лікарем був четник, медпрацівник УГА доктор Фастман. Військовим шпиталем у Станіславові керував лейтенант-медпрацівник УГА, магістр Зелінґер.

«Жидівський курінь» утворився тоді, коли після триденного погрому, котрий учинили польські війська у Львові 22-24 листопада 1918 р., тернопільські євреї – колишні досвідчені солдати Австро-Угорської армії – взяли до рук керівництво єврейською самообороною у Тернополі.

16 червня 1919 р. галицькі Стрільці відбили Тернопіль у поляків, і за уповноваженням виконавчого комітету євреїв Тернополя – «Жидівської національної ради», С. Ляйнберг звернувся до полковника Микитки з пропозицією вступити разом із кількома сотнями євреїв у курінь в УГА.

С. Ляйнберга було призначено командиром куреня. У військових списках з’єднання називалося «Жидівський пробойовий курінь», офіційна ж назва була «Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії». Незабаром курінь налічував уже 1200 осіб.

Курінь захищав від поляків шлях з Тернополя до Підволочиськ, куди його було спішно передислоковано. Поляки намагалися здійснити тут прорив, щоб потім зненацька захопити лінію річки Збруч. Але Пробойовий курінь під командуванням поручника С. Ляйнберга звів нанівець польські плани й завдав полякам серйозних втрат. Це було 16-17 червня 1919 р. Перейшовши Збруч, курінь воював уже з Червоною Армією.

Бойовий шлях «Жидівського куреня» пройшов через українсько-польський і українсько-совєтський фронти. Серед місць, де курінь воював і ніс гарнізонну службу, – Проскурів, Вінниця, Бердичів (до куреня, за спогадами, з великою симпатією ставилося місцеве населення – і євреї, і українці.

Він поповнювався численними добровольцями тієї й иншої національностей), нарешті – Київ, точніше, Святошин. Можливо, існування куреня було додатковою причиною того, що в районах розташування галицьких військових частин будь-яких антиєврейських ексцесів не було.

24 липня 1919 р. під час нічних атак курінь узяв полонених з большевицьких передових частин. Через день большевики розпочали відступ. Командування 21-ї бригади наказало куреню активно переслідувати ворога.

Курінь досяг містечок Солодківці, Зіньків, а на кінець дня 31 липня – району містечка Михальполь, що перебувало в руках потужного большевицького з’єднання. Після кількох успішних перестрілок курінь перейшов в атаку, захопив Михальполь і взяв у полон майже увесь гарнізон.

У Бердичеві своєю поведінкою під час несення служби і своєю гуманністю курінь заслужив довіру населення, і поручник Ляйнберг отримав від міської громадської управи повноваження провести мобілізацію єврейської молоді.

Командування І Корпусу УГА дозволило мобілізацію й водночас дало час на відпочинок і переформування, завдяки цьому курінь поповнився добровольцями – євреями і українцями.

Джерела:

Від Маківки до Стрипи : Нариси історії Українського Січового Стрілецтва та Української Галицької Армії / М. Лазарович [та ін.]. – Т. : ТЕРНО-ГРАФ, 2010. – 162, [1] с : фото. – Бібліогр. с.: 159-162.

Гриневич В.А. ЖИДІВСЬКИЙ КУРІНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2005. – 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhydivsky_kurin (останній перегляд: 23.06.2018).

Гуцал, П. Невідоме про Соломона Ляймберга і ще дещо [Текст] : [висловлено зауваження щодо книги “Євреї на Тернопільщині”; описано трагічну долю тернополянина, відомого офіцера УГА, рад. розвідника С. Ляймберга] / П. Гуцал // Вільне життя. – 2010. – 16 лип. – С. 5. – (Ложка дьогтю в бочці меду).

Дзісяк, Я. У боротьбі за незалежність [Текст] : Розбудова Української галицької армії: листопад-грудень 1918 року / Я. Дзісяк // Літературний Тернопіль. – 2015. – № 2. – С. 114-120. – (Історія).

Лазарович, М. В. За волю й славу України [Текст] : нариси з історії Українського січового стрілецтва та Української Галицької Армії : 100-річчю боротьби легіону УСС проти російських загарбників присвячено / М. В. Лазарович, Б. І. Мельничук, Р. М. Матейко. – Вид. 3-тє, допов. – Тернопіль : Терно-граф, 2015. – 318[1] с. : фот.

У борні за українську державу : матеріали Держ. архіву Терноп. обл. про вояків УГА / Держ. архів Терноп. області ; укл.: О. Савчин ; вступ. ст.: П. Гуцал. – Т. : Терно-граф, 2010. – 123 с.

Фелер, М. Євреї в Українській Галицькій Армії (УГА). Жидівський курінь  [Електронний ресурс] / М. Фелер // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 48. — Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n48texts/zalozhci.htm, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1575 публікацій.

Залишити відповідь