Замок у селі Шманьківці

08.01.2018 | Автор: | Категорія: Пам’ятки та пам’ятні місця

 Шманьковецький (Шманьківський) замок — втрачена оборонна споруда в селі Шманьківці Чортківського району Тернопільської області України.
Залишки замку виявлено археологом Володимиром Добрянським на початку 1990-х під час археологічних обстежень старожитностей у басейні річки Нічлави. Замчище внесено до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини (охоронний номер 2088).

1485 рік. Перша письмова згадка села.

17 століття. У цей період неподалік від села існував замок, про який практично нічого не відомо, окрім того, що він був здатним захистити населення околиць від татарських нападів. Однак від турків та козаків, які вміли облягати і здобувати штурмом фортеці, стіни замку захистити не могли, оскільки його стіни були із землі та дерева.

У 1624 році Станіслав Конецпольський переміг біля села татарський загін. Після руйнацій 17 століття замок не відбудовувася.

Наші дні. Замчище, розташоване на височині, частково знищених кар’єром, де добувають добувають глину або вапняк. На вцілілому ділянці замчища простежуються сліди земляних укріплень об’єкта, сильно пошкоджених оранкою.

Замок мав форму п’ятикутника, який у західній частині близько 60 м мав крутий схил (до недавнього часу тут був діючий кар’єр). У східній частині замку був насипаний вал.

Збережена на сьогодні його висота близько 1 м, а ширина — до 5 м. У внутрішній частині дитинця цей вал пологий, тобто це була апарель. Із фасового боку цей насип нині ескарпований. За обстеженнями, з плином часу земля в цій ділянці поступово осунулася вниз, але в XVII ст. вона була контрескарпована.

Нижче рівня валу, на глибині до 1 м, знаходиться трикутнико-подібний майданчик, який нагадує равелін. Його дві бічні грані сягають довжини 30 м. Вниз по схилу, з північно-західного кута равеліна, проходить теналь. Ця оборонна смуга до 1 м заглиблена в делювієвий схил мису. На цій теналі з боку фронту в деяких ділянках ще простежується насипаний зверху бруствер.

З боку передполя насипаний вал довжиною до 100 м, що з’єднується біля равеліна з другим, підвищеним валом з апареллю та контрескарпом у східній частині замку. У деяких місцях вал сягає висоти 0,5—0,7 м. Перед ним на поверхні ґрунту видніється прокопаний рів, сильно знівельований не лише часом, а й глибокою оранкою (до початку 1990-х років тут було поле).

Західна частина пагорба зруйнована кар’єром, де в стінці урвища є прошарки попелу та деревного вугілля і знайдені залишки кераміки кінця ХVІІ ст. Ймовірно, в цій частині знаходився палац власника замку та господарські приміщення, які згоріли під час штурму та облоги.

За фортифікаційним плануванням тут мав бути вхід до замку, який проходив через донжон. Ця частина замку втрачена, оскільки її зруйнували мешканці села.

Джерела

Бурма, В. Замки Тернопільщини  [Текст]  / В. Бурма // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 613—616.

Добрянський, В. Дерев’яний замок у Шманьківцях «родом» з ХVІІ століття  [Текст] / В. Добрянський // Голос народу. — 2013. — 20 груд. — С. 5. — (Свідок давнини).

Замки Тернопілля [Текст] // Галицька брама.  2007. — № 5—6 (149–150). — Львів, 2007.

Мороз, В. Замки і фортеці Тернопілля [Текст] / В. Мороз. — Тернопіль, 2011. — 160 с.

Мороз, В. Замки Тернопілля [Текст] / В. Мороз. — Тернопіль, 2009. — 176 с.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1238 публікацій.

Залишити відповідь