ЗАЛУЖЖЯ, село в Тернопільській області


ЗАЛУЖЖЯ – село в Збаразькому районі Тернопільської області, центр сільської ради, якій підпорядковані села Івашківці та Ліски. Розташоване на берегах р. Гнізна (ділить село на Мале Залужжя і Велике Залужжя), за 2 км від районного центру і найближчої залізничної станції Збараж. Північною околицею поселення пролягає залізниця Тернопіль–Шепетівка. Територія – 4,62 кв. км. Дворів – 327. Населення – 1157 осіб (2014). Поблизу Залужжя виявлено археологічні пам’ятки раннього залізного віку.

Перша письмова згадка – 1444 р. (село віддали в оренду русинові Іванку); за іншими даними 1463 р. як Залужє, згідно з актом поділу маєтностей між князями Василем, Семеном і Солтаном Збаразькими. Назва, ймовірно, від місця розташування – «за лугом». 1649 р. село згадане під час облоги Збаразького замку.

Наприкінці 17–середині 18 ст. у селі був монастир. На початку 19 ст. були мури келійного корпусу, які пізніше розібрали. 1890 р. в селі – 1451 житель. Функціонували початкова школа, фільварок, броварня, ґуральня, млин, кам’яний кар’єр, цегельня і корчма.

В УГА вовали Дмитро і Михайло Ващуки, Василь і Григорій Іваськіви, Петро Клеванчук, Яків Нечай, Микола Шмигельський та інші. 1921 р. в селі проживало 1590 осіб, працювали кам’яний кар’єр, цегельня. 1925 р. працювало 2 млини Е. Явеця і Бляустена, підприємство з видобутку вапняку А. Диновського (10 робітників).

Діяли філії товариств “Просвіта”, «Січ», «Луг», “Сільський господар”, “Рідна школа» та інших, а також кооператива, аматорський драматичний гурток і хор. У 1932 р. працювала 2-класна школа.
Протягом 1934–1939 рр. Залужжя – центр ґміни, до якої належали села Базаринці, Зарубинці, Івашківці, Малий Глибочок і Тарасівка (нині всі – Збаразького району).

джерело

7 липня 1941 р.–4 березня 1944 р. Залужжя – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 80 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – 56 осіб; криївка була на господарстві С. Іваськів

Є церкви Преображення Господнього – стара (1600 р., кам’яна, реставрована 1989; збудована за сприяння князя Збаразького Єжи (Юрія) Янушовича на місці стародавнього монастиря Преподобного Онуфрія Великого; нині – пам’ятка архітектури національного значення; на стіні храму встановлено сонячний годинник) та нова (1996, кам’яна), залишки костелу Святої Розалії (1914 р., реконструйований 1926 р.; у 1927 р. біля нього спорудили “фіґуру” Матері Божої;  скульптурна композиція: хресною дорогою йде монах, який на долонях підняв у дар Христові церкву “Спаса” (2000 р.), “фіґура” св. Антонія.

Встановлено

  • пам’ятні хрести на честь скасування панщини (друга половина 19 ст.), тверезості (1875), проголошення Незалежності України (1991),
  • кам’яний хрест “Голгофа” на пам’ять про епідемію (відновлений 2000);
  • пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975).

Поблизу церкви Преображення Господнього заплановано створити музей під відкритим небом. У 2013 р. освячено Хресну дорогу та закладено фундамент для спорудження дерев’яної церкви (1767) перевезеної з с. Горинка Кременецького району.

Діють ЗОШ 1–3 ступ., клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, ПМП “Ливарний завод”, Збаразький цукровий завод, 2 торгові заклади; земельні паї орендують фермерське господарство “Марія”, селянсько-фермерське господарство “Козак”, селянська спілка “Корчунок”, ТОВ “Агродар”; є недіючі млин і цегельний завод.

У Залужжі народилися

  • спортсмен (гирьовий спорт, вільна боротьба) Назарій Бойко (1982–2003),
  • повітовий провідник ОУН Збаражчини, керівник збройного повстання у Збаразькому районі в грудні 1939 р. Михайло Данилевич (1911–1941),
  • громадський діяч, член виділу УНРади ЗУНР Андрій Шміґельський (Шмигельський; 1866–1920),
  • редактор, культурно-освітній і громадський діяч Іван Ющишин (1883–1960);

Тут проживали літератор Я. Кущак, учений у галузі філології, педагог Т. Пачовський; перебував І. Франко.
На окраїні с. Залужжя розташовані геоморфологічні утворення, геологічні пам’ятки природи місцевого значення Бабина гора (7,4 га) і Гора Довбуша (19,2 га).

В околицях Залужжя є цікаві печери-святилища. Дуже багато споруд стовпової будови, причому є повністю з дерева (переважно комори, шопи), є з глиняними стінами (хати), є зі стінами, плетеними з ріща й обмазаними глиною (різноманітні господарські приміщення). Правда, чи не всі у критичному стані й спокійно очікують свого кінця…

Більшість – великі за розмірами, добротно побудовані (на десятиліття, століття?) при відповідному догляді могли б стояти ще роками, могли би стати державним чи приватним музеєм просто неба, діяльність якого можна було би поставити на комерційну основу (проведення заходів, святкувань, зйомки кін, тематичних фотосесій і багато іншого). Могли би стати… А стають німими пережитками тисячоліття, яке відійшло…

Джерела:

Бурма, В. На Чернечій, на горі [Текст] / В. Бурма // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 38 (20 трав.). – С. 6. – (Святині нашого краю).

Від Королівки до Поляни. Біще, Поручин, Залужжя у книгах, документах, спогадах, легендах, світлинах [Текст] : іст.-мемуар. зб. / [ред.-упоряд. В.Савчук]. – Тернопіль, 2004. – 320, [3] с. : фот., карти.

Ісевич, Л. Місце, що береже таємниці історії [Текст] : [церква Преображення Господнього на Збаражчині] / Л. Ісевич // Свобода. – 2010. – 13 серп. – С. 5 : фото. – (Неймовірні куточки Тернопілля).

Мороз, В. Храм-фортеця з годинником [Текст] : Свято-Преображенський храм у с. Залужжя на Збаражчині / В. Мороз // 20 хвилин. – 2009. – 30 жовт. – С. 18 : фот. кольор.

Осадчук, Л. Тут молилися Богдан Хмельницький та Іван Мазепа [Текст] : церква Преображення Господнього на Тернопільщині – осередок майбутнього комплексу старовинних храмів / Л. Осадчук // День. – 2012. – № 105 (20 черв.). – С. 12 : фот. кольор.

Олександрів, А. І постане в Залужжі незвичайний музей [Текст] : [підписання угоди між залужан. церковною парафією та представником терноп. обл. благодійн. фонду “Мрії збуваються” В. Ломаковичем про заснування під відкритим небом музею дерев’яних церков] / А. Олександрів // Вільне життя плюс. – 2012. – № 78 (3 жовт.). – С. 8 : фот. кольор. – (Духовне).

Підставка, Р. Залужжя [Текст] / Р. Підставка, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 2. — С. 260—261.

Снітовський, О. Тернопільські історики виявили сенсацію! [Текст] : [виявлення на кадастровій карті 1830 р. обрисів замку у Залужжі] / О. Снітовський // Свобода. – 2011. – № 65 (12 серп.). – С. 2. – (Загадки нашого краю).

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1505 публікацій.

Залишити відповідь