Залізнична станція Кременець

02.08.2018 | Автор: | Категорія: Залізничні вокзали | станції

Повна назва: Укрзалізниця, ТДЗП
Адреса: Тернопільська область, Кременець, Дубенська, 175
Начальник: (03546) 22696 ; черговий: (03546) 21524
Режим роботи:  08.00-20.00 ;  перерва: 12.00-13.00

У місті Кременець Тернопільської області залізнична станція існує більше ста років. Вона пережила 3 держави, 2  Світові війни, тривалі реконструкції. Перші плани побудови залізниці до Кременця появились  у 1886 році, коли під горою Куличівка, поблизу Кременця, знайшли родовище бурого вугілля.

Тодішня влада дала дозвіл на розробку родовища і будівництво залізниці від станції Верба Радивилівської гілки Києво-Брестської залізниці до Кременця. Проте змінилося законодавство й іноземцям заборонили видобувати корисні копалини на території імперії. Підприємці зазнали збитків, а місто залишилося без залізниці.

Тоді за побудову залізничної гілки взялося Товариство Південно-Західної залізниці. Проект розробив у 1894 році інженер Перцов. І в 1896 році залізничну станцію в Кременці таки відкрили. Російській імперії ця станція обійшлася в 381 тисячу 485 рублів 58 копійок. Залізниця в цьому місті мала стратегічне значення.

Спершу довжина залізничного полотна становила майже 34 км. Мости і всі цивільні споруди на лінії були дерев’яними. Водопостачання на станції облаштували з джерел самотоком, без спорудження водонапірної башти. 21 січня 1896 року на ділянці Кам‘яниця – Кременець було відкрито рух поїздів.

І навіть з припиненням видобутку вугілля залізнична лінія мала регулярне пасажирське сполучення, використовувалася для вантажних перевезень та військових потреб.

У переддень І Світової війни в серпні 1914 року військові залізничники  збудували вузькоколійну польову конку між Кременцем та Збаражем. Кременецька залізнична гілка активно використовувалася для перевезення солдатів, амуніції, боєприпасів, продовольства, евакуації біженців.

У міжвоєнний польський період знову налагодили регулярний рух потягів. Пасажирське сполучення станції забезпечував поїзд Дубно-Кременець. А безпересадочні вагони з Кременця курсували до Варшави, Львова та Луцька.

Під час Другої світової війни Кременецька гілка особливої ролі не зіграла, боїв у місті не було.

В післявоєнний час на станції відновився вантажний та пасажирський рух, за типовим проектом збудовано новий вокзал. Зрештою, коли паровози витіснили дизель-поїзди, місто отримало регулярне приміське сполучення, яке забезпечував потяг  Кам’яниця-Волинська – Кременець. Перед закриттям пасажирського руху він мав такий розклад: в 11.07 вирушав зі станції Кам’яниця-Волинська, об 11.58 прибував в Кременець, а в 12.40 відправлявся.

Кременецький потяг був не дуже популярний ще й тому, що залізниця прямувала в протилежний бік від обласного центру – Тернополя. Згодом єдиний приміський поїзд зняли. А відтак припинилося й пасажирське сполучення зі станцією.

Сьогодні станція має 9 колій та 2 платформи. Правда Кременець втратив залізничне пасажирське сполучення ще в бердянські часи. Але станція діюча, вона має вантажне сполучення та працюючу касу, що дає можливість у будь-який час відновити рух пасажирських поїздів.

Джерело:

Шворак, І. Залізнична історія міста Кременець / І. Шворак // VOLYN TIMES: веб-портал. – Луцьк,  Режим доступу: http://volyntimes.com.ua/news/851, вільний (02.08.2018)

 

 

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 31 публікацій.

Залишити відповідь

 

Інші публікації даної в категорії ‘Залізничні вокзали | станції’