Залозецький замок

23.06.2018 | Автор: | Категорія: Пам’ятки | Пам’ятні місця

Тернопільська обл., Зборівський р-н, смт Залізці
Залозецький замок (Залізцівський замок) — фортифікаційна споруда у містечку Залізці Зборівського району Тернопільської області. Пам’ятка архітектури національного значення.

Зведений у  1516 році Мартином Кам’янецьким. Розташований понад річкою Серет. Побудований з пісковика, в плані чотирикутний з чотирьохярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою.

Основними захисними факторами служили ставки та непрохідне болото. Син М. Каменецького Ян, згодом – внук Станіслав зробили замок важливим стратегічним оплотом проти татарських наїздів. Фортецю оточували високі вали і кам’яні мури.

Будівля замку, з каменю і цегли, була прямокутною, кожний кут увінчували чотириповерхові вежі з бійницями.  Довкола – глибокий, наповнений водою рів, через який до замку вів звідний міст. В‘їзна брама мала білокам‘яний портал з рустованих пілястрів, що несли антаблемент тосканського ордеру.

Підвальний ярус башти, перекритий полуциркульным зведенням, вів з двору замку вузьким довгим коридор і сполучається з казематами. Житлові будови розташовувались по периметру стін — північної і південної. У північній частині був двоповерховий палац.

У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані п’ятигранною баштою.  1603 р. там готувався до походу на м. Москву російський авантюрист Г. Отрєп’єв (Лжедмитрій І Самозванець).

Під час українсько-польської війни (1648–1655) замок двічі руйнували козацькі загони. У 1675 р. відбудована твердиня витримала облогу турецьких загонів Ібрагіма Шишмана. Згодом замок належав Вишневецьким, Потоцьким, потім – литовському ґенераллейтенантові  М. Ронікеру.

В той час ще зберігав риси великопанського помешкання. Але вигляд і характер замку докорінно
змінилися, коли наступний власник І. Мйончинський влаштував там фабрику сукна. Згодом В. Дєдушицький обладнав броварню, зруйнувавши всю передню частину замку.

В часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Російська артилерія перетворила замок на руїну. Частково збереглися північна частина, фраґменти західної стіни на висоту 1-го ярусу та склепінчасті підвали.

Із замком пов’язана леґенда. Влітку 1675 року фортецю обложили турки і татари. Після двох невдалих спроб взяти замок приступом нападники вирішили поворожити. Мовляв, як Аллах скаже – так і буде.

Для ворожби використали чорну курку. Мовляв, у який бік вона побіжить, туди треба рухатися війську. Курка побігла туди, звідки її принесли, – в турецький табір. Це сприйняли як знак до відступу, й облога була знята.

Залозецький замок у XVI — XVIII ст. належала магнатським родам Вишневецьких та Потоцьких. Не раз руйнувався від приступів козацьких, польських, татарських й турецьких військ.

Значних руйнувань замку завдали російські артобстріли під час Першої світової війни, але до остаточного нищення найбільше долучилися місцеві селяни, які використовували камінь із замку на свої господарські потреби.

Після вересня 1939 р. руїни замку почали розбирати для будівництва колгоспів, доріг. Залозецька фортеця зараз стоїть у руїнах. Нині пустирище замкового двору оточують лише фрагменти товстих обороних стін висотою 2,0 — 1,5 м. Збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.

2006 р. за сприяння Л. Фесика та учнів школи територія замку була впорядкована. Тут відбуваються відзначення Івана Купала та інші релігійних та національних свят.

Джерела:

Коропецька, У. Залізці [Текст] / У. Коропецька, В. Олексюк, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 2. — С. 324—326.

Лещишин, А. Забутий замок – загублена історія [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2010. – 9 черв. – С. 13 : фото. – (Маловідоме Тернопілля).

Мороз, В. Де шукати союзників Лжедмитрія [Текст] : у покинутому тепер Залозецькому замку Лжедмитрій І гостював пред походом на Москву. Саме там самозванець збирав свої війська за підтримки польського короля Сигізмунда / В. Мороз // 20 хвилин. – 2009. – 9 жовт. – Ст. 16 : фот. кольор.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1902 публікацій.

Залишити відповідь