ЗАБОЛОТІВКА, Чортківський район, Тернопільська область

Україна. Тернопільська область. Район/міськрада Чортківський район
Код КОАТУУ 6125583101.  Населення 576 (2014). Площа 1.68 км²
Поштовий індекс 48573. Телефонний код +380 3552
Водойми: Серет. Відстань до районного центру: 25 км
Найближча залізнична станція: Ягільниця. Відстань до залізничної станції: 9 км

Село, центр сільської ради (у 1953–1993, належала до с. Улашківці). До Заболотівки належав хутір в урочищі Клевак; його жителі у 1956 р. переїхали в село. Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця. Територія – 1,68 кв. км. Дворів – 244. Населення – 576 осіб (2014).

Перша письмова згадка – 1584 р., згодом згадане у 1646 р., коли добудовано дерев’яну церкву (називають козацькою). За переказами,  цей храм спорудили жителі поселення, в якому проживало лише сімнадцять родин; згодом, із збільшенням числа мешканців, церкву добудували.

Документів про назву і виникнення села немає. За переказами, на окраїні села Улашківці, яка зараз називається Оболоня, було велике болото, а ті люди, які селилися за цим болотом, назвали своє поселення Заболотівка. Як свідчать археологічні розкопки, сліди проживання людини тут відносять до епохи неоліту ( IV – III ст. до н. є. ).

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури, розкопано поховання в кам’яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи.

 

 

За переказами на Оболоні (окраїна Улашківців) було велике болото; люди, які селилися за ним, назвали село Заболотівка. Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури, розкопано поховання в кам’яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи.

Відомо, що 1880 р. велика земельна власність належала К. Лянцкоронському. За статистикою, у селі 1900 р. – 1059 жителів, 1921 – 1065, 1931 – 1140 жителів; 1921 – 194, 1931 р. – 244 двори. За Австро-Угорщини діяла школа з українською мовою навчання; за Польщі – 2-класна утраквістична (двомовна).

Функціонували філії товариств «Просвіта» (1936–1941), «Рідна школа», «Сокіл» (керівник Дмитро Бітів), «Сільський господар» (засновник Антін Сулятицький), «Хліборобський вишкіл молоді» та ін., аматорський драматичний гурток (керівник Михайло Шута), хоровий гурток (засновник – учитель Танасевич), гуртки садівництва, кухарства.

В УГА воював Микола Личаківський (загинув у 1919 р. біля м. Біла Церква). У 1930 р. в Заболотівці створено осередок ОУН (очільник Антін Бітів). 1936 р. освячено перший камінь під будівництво На-
родного дому, яке завершили у 1942 році.

Протягом 1939–1941 рр. органи НКВС замучили у тюрмах 8 жителів села, ряд сімей були ув’язнені у сталінських концтаборах. В УПА воювали Іван, Марія та Юліан Вітіви, Петро Доскочинський («Береза»), Василь Коринюк, Михайло Павлюк, Антон, Омелян і Петро Попадюки, Володимир Романів, Зиновій Сиротюк та ін. У 1943 р. нацисти розстріляли членів ОУН Михайла, Омеляна і Петра Попадюків.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 31 мешканець села. У 1945 р. в Заболотівці базувався командний пункт УПА (головнокомандувач Роман Шухевич).

На пожертви жителів села та місцевих самодіяльних акторів з драмгуртка у 1948 р. збудовано школу. Відомі пам’ятки:

  • стара церква (1584 р., дерев’яна; у 1646 і 1674 рр. добудована, 1890 р. реставрована);
  • нова церква Пресвятої Трійці (1998; архітектори – подружжя Богдан та Ярослава Дудяки; розписали художники Михайло і Юрій Николайчуки, Володимир Атаманчук, Володимир Николюк і Олег Федорів);
  • римо-католицька капличка святого Архістратига Михаїла;
  • хрест на честь скасування панщини в 1848 р.; хрест, що встановили жінки Товариства апостольської молитви;
  • «фіґури» до 400-ліття Берестейської унії і до 1000-ліття хрещення Русі. Всього на території села – 10 пам’ятних хрестів і 2 «фіґури» (відновлені 1991 р.);
  • насипано братську могилу на місці загибелі п’ятьох вояків УПА.
  • У березні 2009 р. встановлено (за сприяння районної організації КУН) погруддя Романа Шухевича (скульптор Богдан Дячук).
  • У 2008 р. за кошти громади села і спонсорів встановлено статую Ісуса Христа (скульптор Юліан Савка, м. Львів).

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП; мішаний хор, ансамбль жінок і чоловіче тріо; три торгових заклади. Працює ПАП «Пролісок». У Заболотівці поширений народний промисел – виробництво з осоки і трави щіток для побілу приміщень.

На території села частково розташована пам’ятка природи – державний заказник «Дача Галілея».
Михайло Фойдюк, Ольга Ризак і Дація Билинська видали історичний нарис «Село Заболотівка» (Тернопіль, 2012).

Джерела:

Доскочинська, О. Заболотівка [Текст]  /О. Доскочинська, Т. Малиміна-Базиляк // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 588.

Мельничук, Б. Заболотівка [Текст]  /Б. Мельничук, М. Федечко, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 3. – Тернопіль, 2014. – С. 468—469 : фот.

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1712 публікацій.

Залишити відповідь