ЗАБОЙКИ | Тернопільський район | Тернопільська область

 In Адміністративно-територіальний устрій, Карта Тернопільської області

ЗАБОЙКИ — село Тернопільського району Тернопільської області. Входить до складу Підгороднянської ОТГ. До села належав хутір Соколівка (Содаківка, Ходаківка, Руда). Розташоване на берегах р. Руда (Брідок; права притока Серету, басейн Дністра), за 11 кілометрiв від Тернополя і 5 км від найближчої залізничної станції Ходачків Великий. Площа – 4,1 кв. км. Середня висота над рівнем моря 320 м. Дворів – 330. Населення – 1011 осіб (2014).

Перша письмова згадка – 1564 рік. Назва походить, імовірно, від бойків, які проживали у селі; за іншими переказами – від гідроніма р. Брідок (Руда), яку місцеві жителі називали Бойка (надто стрімка, “за бойкá”); за ще однією версію – від місця розташування “за боєвим шляхом”). У 17 ст. належало до Буцнівського староства.

1758 р. Забойки разом із Буцнівським староством перебували у довічному володінні Антона та Людвіґи з Потоцьких, 1760 р. – власність Михайла Рудзінського і його дружини Єлизавети з Потоцьких. У 1830-х рр. належало Борковським, згодом Кароліні Целіській. 1765 р. в селі була церква (згорiла у 1880-х рр.).

У 1890 р. в Забойках – 251 будинок, 1423 особи (з них 455 українців, 941 поляк, 27 євреїв); велика земельна власність належала Казимирові й Марії Дзєдушицьким; працювали фільварок та корчма. На початку 20 ст. власниця обширних масивів землі – Марія Водзіцька. 1921 р. в селі 284 будинки, 1547 осіб, з них 722 чоловіки.

Відомо, що 1933 р. працювала трикласна школа. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Союз Українок” та інших, а також Братство тверезості, каса взаємопомочі, коопера-тива та польські організації.

Упродовж 1934–1939 рр. село належало до ґміни Янівка (нині с. Підгородне Тернопільського району). У серпні 1938 р. в Забойках відбувся сільськогосподарський страйк. 10 лютого 1940 р. частину польського населення радянська влада виселила у Сибір.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 40 уродженців села. В ОУН перебували, загинули, репресовані: Іван Лех, Михайло Лис, Володимир, Лука і Ярослав Мар’яші, Михайло Черник.

Із 225 дворiв, якi вціліли пiсля бомбардування у квітнi 1944 р., було депортовано 171 родину, зокрема осiб польської національності до Польщi, а натомiсть із Польщi (Підляшшя, Холмщина) прибули на постійне проживання 102 родини.

У лютому-березні 1948 р. примусово створено колгосп, до якого у 1959 р. приєднано колективне господарство с. Почапинці; 1975 р. об’єднано з колективним господарством с. Драганiвка; у 1979 р. колгоспи роз’єднано. У 1990-х роках відновили свою діяльність товариства “Просвіта” і “Союз Українок”.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церкви:
    • мурована святих Чудотворців і Безсрібників Косми і Дам‘яна Косми і Дем’яна (УГКЦ, 1897; встановлено пам’ятний хрест на честь 100-літнього ювілею храму),
    • святого Володимира (УАПЦ, 1992, мурована; 2001 р., стінопис виконав тернопільський художник, скульптор Василь Купецький),
  • костел (1893, мурований, нині не діє),
  • три “фіґури”,
  • пам’ятні хрести на честь скасування панщини, заснування Братства тверезості та від стихійних лих (всі – друга пол. 19 ст.),
  • пам’ятник Тарасові Шевченку (1992),
  • символічна могила Борцям за волю України (1992).

Діють НВК “ЗОШ 1 ступеня–дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 торгових заклади; земельні паї орендують сільськогосподарське підприємство ТОВ “Збруч”, ТОВ РАЙЗ “Максимко”, ПАП “Агропродсервіс”.

У Забойках народилися:

  • священик, журналіст Орест Глубіш (1949 р. н.),
  • учасник війни на сході України (АТО) Дмитро Заплітний (1983–2015),
  • господарники, громад ські діячі Володимир Кульба (1937 р. н.),
  • Богдан Петришин (1957–2008),
  • Володимир Фостик (1950 р. н.),
  • пасічник, публіцист Федір-Теодор Рой (1874–1943),
  • економіст Мирон Романик (1954 р. н.);

Душпастирював священик і письменник Тимотей Бордуляк, працював господарник Йосип Парнета.

Про Забойки йдеться у книзі Івана Чернецького “Острів серед українського моря” (2004).


СОКОЛІВКА (СОДАКІВКА, ХОДАКІВКА, РУДА) – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням жителів; у адміністративно-територіальному поділі не числиться. Розташований за 1,5 км від с. Забойки. Відомий від 1920-х рр. Одна з назв походить від гідроніма – р. Руда; інша від прізвища першопоселенців – Содака або від першопоселенця із с. Великий Ходачків. 27 лютого 1949 р. на хуторі провели ревізії і заарештували Йосипа Бурбелу. В березні 1949 р. тут – 15 будинків, 61 особа. У лютому 1952 р. на хуторі – 8 будинків, 27 осіб.

Джерело

Уніят-Карпович, В. Забойки [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 378—379 : фот. кольор.

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt