З історії тернопільських годинників

19.11.2015 | Автор: | Категорія: Пам’ятки | пам’ятні місця

tern-time

Вимірювання часу було однією з основних проблем чи не всіх цивілізацій. Так були створені календарі, щоб визначати послідовність днів, місяців і років, і  винайдені різноманітні системи для дрібнішого поділу часу.  

Одними з таких систем стали годинники.  Спершу сонячні  – визначали час за напрямком тіні. Але ж працювали вони лише за ясної погоди й зовсім не працювали вночі.

Вогняні годинники вимірювали час за кількістю масла, що згоряло в лампі, чи воску у свічці. Вони набули такої поширеності, що одиницею виміру часу стала свічка.

На запитання “Котра година?” відповідали: “Дві свічки”; що означало приблизно третю годину ночі, оскільки вся ніч ділилася на три свічки. Такі годинники були дешеві й зручні, але неточні. Саме тоді винайдено перший будильник. Звичайно, він був вогняним.

Водяні годинники, так звані клепсидри, були відомі ще єгиптянам  та мешканцям Межиріччя.  Ці годинники надійно працювали і вдень і вночі. Завдяки клепсидрам появився вираз “плин часу”.

Недоліком піскових годинників була необхідність перевертати їх після пересипання піску з верхньої посудини в нижню. А от, перші механічні годинники появились уже в Європі в XIV столітті  й стали початком сучасного відліку часу.

Що ж до Тернополя, то сьогодні тут чимало діючих вуличних годинників – годинник біля РАЦСу, на фасадах центрального відділення Тернопільської філії ПАТ “Укртелеком”,  залізничного вокзалу, Тернопільської дирекції Львівської залізниці, головного корпусу заводу “Ватра”…  І саме в Тернополі Ви знайдете:

Єдиний в Україні тристоронній годинник

В усьому світі тристороннім вуличним годинником можуть похвалитися лише Тернопіль і французьке містечко Ам’єн. До речі, саме французькі експерти тернопільський годинник включило у Спадщину світового годинникарства.

Знаменитий львівський квітковий годинник потрапив туди лише після п’яти років експлуатації, адже він єдиний у світі працює незважаючи на мороз і згортає стрілками сніг.

Як відмічає знаний дослідник Ігор Дуда на сторінках історико-краєзнавчої хроніки “Тернопіль. 1540-1944”: “Влітку <1896 року> “Товариство прикрашування міста” (створене 1894 р.) придбало вуличний годинник і встановило його на високому залізному стовпі на перехресті вулиць Міцкєвіча і 3-го Мая“.

Цей годинник уцілів у Першу світову війну, але Друга світова і післявоєнна відбудова змінили все до невпізнанності. Враховуючи те, що годинник навряд чи уцілів після важких вуличних боїв в 1944-му, можливо, й відновлювати не було що.

І лише у вересні 2014 року була встановлена точна копія  годинника. Повна висота конструкції – 6,45 метрів, колона має 4 метри, діаметр циферблату – 1 метр, а сумарна вага годинника приблизно 100 кг.

Унікальний годинник і складністю механізму – 4 рівні й безліч деталей. Ескіз його розроблявся на основі старовинних креслень і фотографій, які дивом вціліли під час війни, тому зовнішній вигляд сучасної конструкції дуже нагадує історичну.

При виготовленні годинника були використані й сучасні технології – точний час вираховується за допомогою супутника, у темну пору доби циферблати підсвічуються зсередини, виконуючи роль своєрідного орієнтира для пізніх перехожих.

Найбільший в Україні фасадний годинник

У квітні 2015 року відновлено й найбільший в Україні фасадний годинник  – на одній з ратуш Катедрального собору Тернополя (переглянути на карті).

Тристоронній годинник колись прикрашав південну вежу катедри. Однак, пожежа, що спалахнула у вересні 1939 року, знищила маківки на двох куполах катедри. Згодом собор відреставрували, але про годинники не згадали.

Годинник виготовлено польська фірма Druch Bells & Clocks. Регулюють роботу годинника сучасні механізми, він не потребує додаткового обслуговування й зможе витримувати погодні перепади температур.

Годинник сьогодні – це не лише пристрій для визначення часу доби, але й ознака престижу, стилю, неповторності. Ось так,  незважаючи на історичні перипетії, унікальні тернопільські годинники продовжують милувати око мешканців і гостей міста.

Джерело

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2515 публікацій.

Залишити відповідь