ВИСЛОБОДСЬКИЙ Юліан-Антін Васильович

ВИСЛОБОДСЬКИЙ Юліан-Антін Васильович (псевдоніми: Василь Зборовський, Старий Знакомий, Старий Русин; 1819, м. Зборів — 03.06.1871, м. Відень,  Австрія) — друкар, видавець, журналіст,  письменник.

Середню освіту здобув у Тернополі. Мандрував (1840—1842) по східній Україні, і зокрема у Причорномор’ї. Закінчив університет (мабуть, у Львові). Працював з 1848 р. директором друкарень Ставропігійського інституту у Львові, член-засновник Головної Руської Ради в 1848 р., учасник Руського Собору 1848 р.

З 1849 р. у і Відні, спершу працівник Надвірної і державної друкарні, потім урядовець Міністерства внутрішніх справ. З 1864 р. — цісарський радник. Видавець і редактор українських періодичних видань у Відні —

  • «Вісник для русинів Австрійської держави» І (1854—1866, заголовок цієї газети змінювався),
  • «Отечественного сборника» (1853—1859, 1861—1862, 1866),
  • «Домової шкілки» (1854—1856)
  • та інших,

Редактор і перекладач (разом з Я. Головацьким) офіційного збірника законів для українців — «Общого вісника законів державних і правительства» (1849-58, заголовок І змінювався).

У 1848 р., під час революційного піднесення в Зах. Україні, перетворив друкарню Ставропігійського ін-ту в безцензурну, сприяв піднесенню технічного рівня друкарні, організував при ній літографію.

Сприяв входженню народної мови в письменство, виступав проти трактування української мови як «мужицької»,  «провінційної», боровся проти запровадження латинського шрифту для українських видань, обстоював єдність схід, і західної гілок українського народу.

У «Віснику» публікував твори А. Могильницького, Й. Левицького, Й. Лозинського, К.Климковича  та закарпатських українських письменників Ол. Духновича, О. Павловича. В «Отечественному сборнику» — поміщав твори А. Метлинського, М. Устияновича.

Низка статей, повідомлень, зокрема етнографічного та краєзнавчого змісту, у виданнях Вислободського досі не втратила значення важливого джерела:

  • «Щедрий вечір перед святом Богоявлення Господнього» («Вісник». — 1852. — І №3, 4),
  • «Пісні на освячення води».

Цікаві полемічні статті Вислободського про українську мову, алфавіт:

  • «Як маємо писати?»,
  • «Про питання латинської азбуки в укр. пресі»,
  • рецензія «Кілька слів на допис Йосифа Левицького «О галицько-руському язиці»;

історичні:

  • «Історичні спомини по днях»,
  • «Політика націю повинна створити»,
  • «Про вибори»,
  • «Виставка археологічна у Львові»;

на культурні теми та нариси:

  • «До питання про словесність»,
  • «Стан народної освіти»,
  • «Церква св. Варвари у Відні»,

рецензія (у «Віснику», 1952, — №81) на альманах «Лірвак з-над Сяна»;

брав участь у складанні німецько-українського словника Я. Головацького і Гр. Шашкевича.

Літературні твори Ю. Вислободського:

  • «Байки», «Вірші»;
  • оповідання — «Вірні друзі» (1852), «Інвалід Петро», «Павло Верховинець», «Поворот вояка».

Джерела:

Медведик, П. ВИСЛОБОДСЬКИЙ Юліан-Антін Васильович [Текст] / П. Медведик // Медведик, П. Моє рідне Опілля. — Тернопіль. — 2003. — С. 247—248.

Медведик, П. ВИСЛОБОДСЬКИЙ Юліан-Антін Васильович  [Текст] / П. Медведик  // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 261.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2210 публікацій.

Залишити відповідь