ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, Михайло Корибут

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, Міхал (Михайло) Томаш Корибут (31. 07. 1640 – 20. 11. 1673. м. Львів, похов. у м. Краків, Польща) – польський король.  Михайло Корибут Вишневецький доводився внуком Раїни Вишневецької-Могилянки, сином князя Яреми Вишневецького, одного з назаможніших і найвпливовіших українських магнатів, та принцеси з дому австрійських Габсбургів — Марії Елеонори.

Обраний на престол після відречення 1668 Яна II Казимира. Проводив політику придушення боротьби гетьмана П. Дорошенка за Українську державу, намагався повернути до Польщі Правобережну Україну.

Правління Михайла Корибута видалось короткочасним для нього особисто та нещасливим для держави. Негаразди розпочались ще на етапі сходження на королівство — коронаційний сейм виявився зірваним. Так само зірваними виявились і три з п’яти наступних вальних сеймів Речі Посполитої, скликаних Вишневецьким.

Прорахунки на зовнішньополітичній арені призвели до війни з Оттоманською Портою. До неї Річ Посполита виявилась не готовою, а авторитет короля, чи точніше його відсутність, не сприяли швидкій мобілізації наявних у державі сил.

Після ганебної поразки коронної армії від османів восени 1672 р., коли було втрачено Кам’янецьку фортецю, Варшава була змушена піти на укладення важкого і принизливого для республіки Бучацького миру, найпершим завданням для Речі Посполитої було здобуття реваншу, аби відновити втрачений гонор.

Зрозуміло, що за таких умов шансів для ратифікації Бучацького договору на вальному сеймі, скликаному у січні 1673 р., було небагато. Й дійсно, земські посли відмовились ратифікувати угоду, натомість ухвалили відновити війну з Портою з метою повернення Речі Посполитій Подільського воєводства і Правобережної України.

Для цього було відновлено поголовний податок у державі, а на зібрані в такий спосіб кошти — спорядження 40-тисячного війська. Командування армією було доручене великому коронному гетьману Яну Собєському.

Довідавшись про реваншистські настрої, що запанували над Віслою, Порта на початку серпня 1673 р. скерувала проти Речі Посполитої свою армію. Кримський хан Селім Ґерей і український гетьман Петро Дорошенко під різними приводами ухилися від участі у війні. Таким чином, на осінь у районі Хотина зосередилась 40-тисячна турецька армія і на зустріч їй рухалось 40-тисячне військо Собєського.

Бої розпочались 10 листопада, а вже 11 числа смілива атака коронних військ увінчалась блискучою перемогою. Вцілілі турецькі загони кинулись до Кам’янця, де їх дорогою добивали загони місцевих опришків.

Передчасна смерть короля за день до Хотинської битви 1673 р. вберегла Річ Посполиту від вибуху нової громадянської війни. Адже шляхта Речі Посполитої була незадоволена зовнішньою і внутрішньою політикою короля, що привела державу до катастрофи — розпочавши війну з Туреччиною, Варшава виявилась неспроможною її проводити.

Не раз відвідував родинний маєток у м-ку Вишнівець.

Джерело:

Гайдукевич, Я.  Вишневецький Міхал (Михайло) Томаш Корибут [Текст] / Я. Гайдукевич // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 267-268.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2339 публікацій.

Коментарі (5)

  1. […] ВИШНЕВЕЦЬКИЙ Ярема (Ієремія) Міхал (1612, м-ко Вишнівець, нині смт Збараз. р-ну – 22. 08. 1651, біля с. Паволоч, нині Попільнянського р-ну Житомир, обл.; перепохов. у Польщі) – україн­ський князь, полко­водець Речі Поспо­литої. Належав до молодшої гілки ро­ду Вишневецьких. Доводився сином Раїни Могилянки та батьком польського короля  Михайла Корибута Вишневецького. […]

  2. […] Раїни Могилянки, Міхал Корибут Вишневецький, 1669 року був обраний королем Польщі і правив до 1673 […]

  3. […] храм зобов’язаний останньому з Вишневецьких – Михайлу Сервацію (1680 – 1744). І в 1726 році у Вишнівці постав костел святого […]

  4. […] заклав останній представник роду Вишнівецьких – Михайло Серватій. Про його бібліотеку до нашого часу дійшли доволі […]

Залишити відповідь