ВИШНЕВЕЦЬКА-МОГИЛЯНКА Раїна (Ірина) Єреміївна

ВИШНЕВЕЦЬКА-МОГИЛЯНКА Раїна (Ірина) Єреміївна (1589 — 1619, м-ко Вишнівець, нині смт Збаразького р-ну) — княгиня, меценатка. Дочка господаря Молдавії (1595  1606) Є. Могили, двоюрідна сестра Київського митрополита П. Могили, дружина М. Вишневецького, мати Яреми Вишневецького.

Після вимушеної еміграції батька до Галичини її дитинство пройшло за межами Молдавії. Польський біографічний словник вказує на тепершнє Устя-Зелене, викуплене батьком в Остроругів. 25 травня 1603 вийшла заміж за старосту овруцького, канівського, черкаського князя Михайла Вишневецького.

Шлюб уклали в Сучаві. Князь Михайло прожив недовге життя, помер близько 1616 року (його отруїв у Молдавії під час таїнства причастя підісланий православний чернець). Можливо, звідси виникла майбутня недовіра сина князя Єремії Вишневецького до православної церкви, яка виявилась потім у переході Яреми до католицького обряду. Раїна залишилась вдовою з малолітнім сином Єремією (Яремою).

За наказом короля Сигізмунда ІІІ Вази вдову князя Михайла Вишневецького Раїну, її малих дітей Ярему й Анну було засуджено до вигнання. Магнатам приписувалось з ними «жодного спілкування не мати і в маєтностях своїх не переховувати, ради й помочі ні в чому не подавати».

Після смерті чоловіка Михайла шляхтянка успадкувала «замок і мєсто Лубни, зо всємі футорами, яко теж і іншиє замки і мєста» (постанова Люблінського трибуналу).

Княгиня Раїна проживала з сином у волинських маєтностях у Вишнівці, де був палац покійного князя Михайла. Сина Єремію виховувала, наслідуючи традиції православної віри. Помираючи, нібито взяла клятву з Яреми дотримуватись батьківського обряду, не переходити в католицтво.

З цього приводу д-р Наталя Яковенко доводить: «історія про «материнську клятву» виникла у час жорсткої суперечки православних з католиками, коли православні магнати переходили в католицизм. А чому переходили? Тому що в єзуїтів була «важка артилерія» — освіта».

Після смерті матері Ярема отримав опіку стрийка князя Костянтина, який віддав племінника до єзуїтської колегії. Виховання та навчання мало свій вплив — з колегії Ярема вийшов прихильником католицизму. Одружившись із вихованкою єзуїтів Ґризельдою із Замойських, князь Ярема]] став учасником боротьби з православною вірою, українством, при цьому відзначався суворістю. 1648 року Ярему було вигнано з України.

Внук Раїни Могилянки, Міхал Корибут Вишневецький, 1669 року був обраний королем Польщі і правив до 1673 року. Польща за правління М. Корибута-Вишневецького воювала у 1672 році проти турків та козаків гетьмана Петра Дорошенка. Через поразку у війні поляки прогнали короля.

У шлюбі з Михайлом Вишневецьким народились: Ярема Вишневецький (1612—1651), Олександр Вишневецький (р.н.н. — 1629), Юрій Вишневецький (р.н.н. — 1629), Анна Вишневецька (р.н.н. — 1648) .

Меценатство

Раїна Вишневецька займалася добродійністю, засновувала школи, монастирі, будувала церкви, друкувала православні книжки. Раїна Могилянка була одним із меценатів того часу.

1619 — Кирило Транквіліон-Ставровецький видав у Рохманові «Євангеліє учительноє», збірку своїх проповідей на неділю та свята. Окремі частини цієї праці присвятив Раїні Могилянці-Вишневецькій, в маєтку якої проживав, працював.

Ладинський (Підгірський) монастир

1600 року монахи Київського Межигірського монастиря Іоасаф, Євфімій та Геннадій прийшли в Чернігівські землі, де зупинились на острові Густиня; було засновано Густинський Свято-Троїцький монастир.

Євфімій — засновник Свято-Покровського монастиря поблизу річки Ладанки 6 серпня 1614 року; фундаторка — юна княгиня Раїна Могилянка (Вишневецька).

1735 року пожежа вщент зруйнувала монастир з його трьома храмами, дзвіницею, іншими спорудами. Після цієї трагедії обитель відновилась швидко, 13 квітня 1763 року відбулось освячення нового храму.

Густинський Свято-Троїцький монастир

Густинський монастир було засновано ченцем Йоасафом у 1600 році. Місцем для монастиря Йоасаф обрав землі князів Вишневецьких на одному із островів річки Удай.

Через густі ліси, які покривали острів, він отримав назву Густиня. Звідси і назва заснованого монастиря — Густинський. Допомогу монахи спочатку отримали від місцевих жителів, які несли харчі, гроші, доставляли будівельні матеріали. Так виникла церква Пресвята Живоначальної Трійці (Троїцька церква).

Допомагав Йосафові Ісая Копистинський, який виклопотав у Михайла Вишневецького острів. В 1615 році князі Раїна Вишневецька видала монастирю грамоту. Крім острова Густиня, монастир отримав навколишні ліси, луки та орні землі.

Спасо-Преображенський Мгарський монастир

Коштами Раїни Вишневецької видатним церковним діячем Ісаєю Копинським було засновано Мгарський Спасо-Преображенський монастир.

Ісая Копинський був ігуменом Густинського монастиря, очолював Київське братство, брав участь у створенні Києво-Могилянської академії. Йому Раїна 18 січня 1619 р. довірила грамоту на заснування православного монастиря у Мгарському лісі за шість кілометрів від міста Лубни.

У повісті «Близнюки» Т. Г. Шевченко повідомляє, що місце, де було споруджено монастир, Раїні вказали ангели. У 1622 в Лубнах Ісаєю Копинським було засновано церковне братство при храмі Пресвятої Трійці.

1636 року Ярема Вишневецький році видав акт Мгарському монастирю, що підтверджував його володіння вільшанськими землями. Історики пояснюють тим, що поблизу Мгарської обителі проживали православні діячі Петро Могила, Ісая Копинський. Можливо, мали силу заповідь матері та пам’ять предків.

Джерела

Дзюба,О.М. ВИШНЕВЕЦЬКА (Могилянка) Раїна [Електронний ресурс] /О.М. Дзюба // Енциклопедія історії України: Т. 1: А—В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України : Інститут історії України. — Київ, 2003. — 688 с.: іл

Чернихівський, Г. ВИШНЕВЕЦЬКА-МОГИЛЯНКА Раїна (Ірина) Єреміївна [Текст] / Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 267.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2330 публікацій.

Коментарі (3)

  1. […] та володарка Рохманова, вдова Михайла Вишневецького Ірина (Раїна) Могилянка. Вона запросила Транквіліона, в якого виникли […]

  2. […] до молодшої гілки ро­ду Вишневецьких. Доводився сином Раїни Могилянки та батьком польського короля  Михайла Корибута […]

  3. […]  Михайло Корибут Вишневецький доводився внуком Раїни Вишневецької-Могилянки, сином князя Яреми Вишневецького, одного з […]

Залишити відповідь