ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ “ПРОСВІТИ”: альманахи, часописи, збірники

 In Друки | Бібліофілія | Філателія | Екслібриси
Поряд із календарями Редакційний відділ Товариства видавав альманахи та збірники, у яких їхні укладачі збирали переважно те, що могло, на думку просвітян, знадобитися читачеві, найчастіше селянинові, у щоденному житті. Книжки подавали легкодоступні для простого народу художні тексти, популярні дописи на історичні, релігійні, господарські, літературні, медичні теми, практичні порадники.
ІЛЮСТРОВАНІ КАЛЕНДАРІ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»
«Читанка для сельських людей»

Навесні 1869 р. побачила світ перша книга «Читанки для сельських людей» під назвою «Зоря» – видання, що набуло великої популярності серед народу. Саме в ній надруковано статтю Івана Верхратського «Зазуля-кукавка». У книзі другій (1870) вміщено допис Володимира Навроцького «Руський край», у третій (1871) – статтю Володимира Барвінського «Дещо про перших людей та про всілякі народи», у четвертій – його ж оповідання «Мужик і пан».

«Руська читанка для низших кляс середних шкіл»

У 1871 р. вийшла у двох частинах «Руська читанка для низших кляс середних шкіл», що стала одним із перших українознавчих підручників і в якій зібрано поетичні та пpозові твоpи, оповідання з історії і з життя славних мужів, описи з історії природи, ґеології, етноґpафії, народні вірування, леґенди, байки, думи, народні пісні, pозвідки з натуральної історії, ґеогpафії, фізіології, статистики, фізики, астрономії. Серед авторів – наші земляки Іван Верхратський, Володимир Навроцький, Іван Гушалевич.

«Просвітні листки»

«Просвітні листки» (59 чисел) – невеликі, малоформатні збірки, що складались із двох та більше творів. Зокрема,

  • вірш Сильвестра Лепкого «О встань народе духом!» подано у числі 4 (1907);
  • статті:
    • Мирона Кордуби «Хто ми?» (чис. 11, 1907),
    • Зенона Кузелі «Як закладати і провадити народні бібліотеки по селах» (чис. 31, 1910),
    • Олександра Барвінського «Боротьба за волю і самостійність України» (чис. 40, 1914),
    • Богдана Барвінського «Наше народне імя (Україна, українці, Український)» (чис. 39, 1916),
    • Богдана Лепкого «Наші на Далекому Сході», його ж вірші (1924).
«Пропам’ятна книга : Перший український просвітньо-економічний конгрес, уладжений Товариством «Просвіта» в сорокалїтє заснованя у Львові…»

У 1909 році видано «Пропамятну книгу : Перший український просвітньо-економічний конгрес, уладжений Товариством «Просвіта» в сорокалїтє заснованя у Львові…», в якій опубліковано статті:

«З крівавого шляху Українських Січових Стрільців», 1916

В ілюстрованій збірці оповідань та описів «З крівавого шляху Українських Січових Стрільців» (1916) вміщено:

  • статті Осипа Назарука «Зі споминів найстаршого стрільця з другого куріня У. С. С.», «У. С. С. в битві коло Соколова, Сокільник і Соснова», його ж оповідання «В першій лінії»,
  • спогади Романа Купчинського «На Галич», «На позицію» (спогад), його ж оповідання «В опущенім селі»,
  • вірш Степана Чарнецького «Смерь отамана (При окопах в сірий день осінній…)».
«Просвіта» для українського народу» (1921)

Збірник «Просвіта» для українського народу» (1921) містить дві статті Михайла Галущинського, а саме: «Кілька завдань освітньої праці», «Просвітні організації – і їх зміст».

Як бачимо, Товариство «Просвіта» випускало у великій кількості збірки й альманахи в основному з популярним викладом тексту, що були призначені широкому колу читачів.

Упродовж більш як семидесятилітньої діяльності товариство «Просвіта» видавало газету «Діло» (1880–1939 р.) і низку часописів:

  • «Письмо з «Просвіти» (1876–1879, 1891–1894, 1907–1914, 1921–1933),
  • «Читальня» (1894–1896),
  • «Аматорський театр» (1925–1927),
  • «Бібліотечний порадник» (1925–1926),
  • «Народна Просвіта» (1922–1927),
  • «Життя і Знання» (1927–1939),
  • «Просвіта» (1936–1939),

котрі здобули широку популярність серед різних верств населення і активними дописувачами яких були наші земляки.

«Письмо з «Просвіти»

Основним періодичним органом «Просвіти» була газета-місячник «Письмо з «Просвіти» (1877–1879, 1907–1916, 1922), що у 1923–1927 рр. виходила під назвою «Народня Просвіта», у 1936–1939 рр. «Просвіта»: Місячник освіти – культури – виховання».

На сторінках часопису публікували переважно повчальні статті для простого народу (порад, як дбати про своє здоров’я, правильно виховувати дітей, належним чином господарювати), відомості про освітнє життя краю, проблеми українського шкільництва, громадське та культурне життя в містечках та селах, напрямки роботи товариства і шляхи поліпшення його діяльності, відгуки дописувачів з різних сіл краю про доцільність виходу науково-популярних видань «Просвіти».

У цьому просвітянському видані друкувалися Володимир і Олександр Барвінські, Володимир Гнатюк, Мирон Кордуба, Зенон Кузеля, Сильвестр і Богдан Лепкі, Антін Лотоцький, Осип Назарук, Володимир Лотоцький, Василь Сімович, Кирило Студинський, Михайло Галущинський, Євмен Лукасевич.

У часописі «Просвіта» поряд з історичними та літературознавчими статтями Василя Сімовича, присвяченими Олександрові Кониському, Іванові Мазепі, Іванові Франку, Сидорові Воробкевичу, Тимофієві Бордуляку, Пантелеймонові Кулішу, статтями Франца Коковського й Анатоля Курдидика розміщено поетичні твори та інсценізації Богдана Лепкого, покладені на музику вірші Романа Купчинського й Анатоля Курдидика.

Окремо доцільно згадати дописи Василя Сімовича «Не сміє бути таких чисел: статистика неписьменних українців у трьох східно-галицьких воєводствах» і «Найкраща відступна перемоги: З приводу місяця книжки».

Діячам театральних гуртків при читальнях «Просвіта» був призначений журнал «Аматорський театр», який подавав дописи про історію, значення і завдання аматорських гуртків Михайла Галущинського, Романа Купчинського, Михайла Рудницького, Альфреда Будзиновського, режисерські рекомендації тих таки ж М. Галущинського й А. Будзиновського.

«Бібліотечний порадник»

Відповідав за редакцію та був активним дописувачем часопису «Бібліотечний порадник» Михайло Галущинський. Серед публікацій – його бібліографічний огляд серії «Українське письменство», рецензії Василя Мудрого на книгу Михайла Возняка «Історія української літератури», заклик головного редактора про закладання бібліотек та його стаття про книгозбірні в Чехословаччині.

«Читальня»

Поширювати просвіту серед народу та сприяти підвищенню національної самосвідомості українців – таке завдання ставила перед собою редакція часопису «Читальня». На його сторінках опубліковано «Порадник господарський» Івана Верхратського, образок з натури «У вагоні» Володимира Гнатюка, оповідання «Комар» Марка Мурави (Сильвестра Лепкого).

«Життя і знання»

Для самоосвіти «найширших верств нашого народу» був призначений популярний ілюстрований журнал «Життя і знання», що почав виходити у жовтні 1927 року з ініціативи та під редагуванням нашого земляка Михайла Галущинського. З 1933 р. головним редактором став Василь Сімович (у блоці вихідних даних його не вказували).

У редакційному зверненні до читачів зазначено, що знання «… нав’язує до життя, до життя готує, коли вчить природні процеси й наказує шукати навязання до них і з ними, а не проти них». І саме тому редакція рік в рік дотримувалась окресленої мети часопису: «Виконуючи волю широкого загалу своїх членів… приступило Т-во «Просвіта» до видавання загальнодоступного просвітнього журналу з метою зв’язати науку, знання з живим життям, просунути її в якнайширші верстви нашого народу. Мета журналу – самоосвітня».

У Запросинах до передплати на 1934 рік вказано, що часопис «надаває всебічний погляд на всі ділянки науки і знання, вияснює доступним способом важні питання й таким чином творить багате джерело для поповнювання й поширювання знання, для самоосвіти, для викладів і читання на голос по читальнях».

Упродовж усіх років журналу «Життя і знання» провідними темами були минуле і сучасне українського народу, його участь у політичному житті, культуру і побут. Часопис друкував численні статті з питань національної геральдики, археології, краєзнавства, публікації про життя та діяльність відомих українців (громадських діячів, науковців, письменників, мистців), про проблеми національного виховання й освіти молоді, матеріали на суспільні теми, особливо про права українців як недержавної нації, про здатність орієнтуватися у законодавстві, про особливості суспільно-політичного й культурного життя інших народів та інші.

Серед активних дописувачів були знані історики, літературознавці, вчені різних галузей знань – наші краяни. А саме: Михайло Галущанський, Франц Коковський, Михайло Рудницький, Василь Мудрий, Арсен Річинський, Михайло Лотоцький, Євген Храпливий, Михайло Островерха, Василь Сімович, Степан Чарнецький, Михайло Лотоцький, Михайло Соневицький, Роман Осінчук, Василь Барвінський, Нестор Нижанківський.

На думку дослідниці Олесі Дроздовської, «цей часопис … є власне українським фундаментальним енциклопедичним (з точки зору різноплановості та багатства поданого матеріалу) проектом науково-популярного, відверто аполітичного, однак виразно національно орієнтованого пресового видання».
Аналізуючи викладене, варто зазначити, що товариство «Просвіта» неабияку увагу приділяло виходу в світ власних календарів, збірників та періодичних видань.

І саме ці видання є цінним джерелом для дослідження національно-культурного руху українців Галичини впродовж 70-х рр. ХІХ – початку ХХ ст. Бо, як писав у 1883 р. Великий Українець Іван Франко: «Заснування Товариства «Просвіти» становило дуже важний і рішучий крок у духовому розвою нашої суспільности, звернувши перший раз увагу інтеліґенції на конечну потребу народної просвіти. Тільки заснування і розвивання такого Товариства могло оживити і утвердити народолюбний рух серед галицько-руської інтеліґенції, надаючи йому широку реальну підставу».

А неоціненний вклад у створення і розвиток всенародного товариства як безпосередньо, так і пером внесли наші славні земляки, уродженці землі Тернопільської.

Лариса Оленич. Наукове товариство і Тернопільщина

Лариса ОЛЕНИЧ, завідувач інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської ОУНБ
Богдан МЕЛЬНИЧУК, письменник, редактор, краєзнавець

Джерело

Оленич, Л. Від Олександра Барвінського до Якова Гніздовського [Текст] / Л. Оленич, Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2019. — 15 берез. ; 22 берез. — С. 1. — (Історичний аспект).

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt