ВОРОНЯКИ

09.12.2018 | Автор: | Категорія: Клімат | природні ресурси

Вороняки — низькогірне пасмо на північному-заході Подільської височини, частина Гологоро-Кременецького кряжу, в межах Львівської і (частково) Тернопільської та Рівненської областей.

Основна частина пасма розташована на півдні Бродівського району. Простягається від верхів’я річки Золочівки (притока Західного Бугу) до річок Ікви та Слонівки (притоки Стиру) майже на 70 км, ширина 8—30 км. На північному заході обривається високим уступом (перепад висот 50—250 м) до Малого Полісся.

Найвища вершина — гора Високий Камінь (440 м). Поверхня Вороняків горбисто-пасмова, розчленована долинами річок і балок. Складається з мергелів, крейди, вапняків та інших порід.

Переважають місцевості крутосхилих пагорбів з ясно-сірими та сірими лісовими ґрунтами під буковими і грабово-буковими лісами, а також пологосхилими темно-сірими та сірими лісовими та чорноземними ґрунтами під дубово-грабовими лісами і сільгоспугіддями.

Північна межа Вороняків збігається з північною межею поширення бука, північніше бук трапляється тільки острівцями. У заплавах річок — луки та болота. Південно-західною частиною Вороняків проходить Головний європейський вододіл.

Гіпотеза про походження назви Вороняки

Колись у Західній Україні проживали давні булгари, предки сучасних чувашів, і залишили в Західній Україні після себе назви багатьох населених пунктів, таких як, наприклад, Гавареччина, Жукотин, Верин, Хирів, Кимир, Кукезів, Куткир, Якторів та багато інших.

Назва гірського пасма Вороняки також може мати булгарське походження і перекладатися як «гладке, рівне місце» відповідно до чув. вырăн «місце» і яка «гладкий». Така розшифровка назви добре пасує для цієї місцевості і семантично близька до назви Гологори.

Вершини

  • Високий Камінь (440 м)
  • Гуке (437 м)
  • Городисько (377 м)
  • Свята Гора (388 м)
  • Біла Гора (372 м)
  • Влоска Гора (386 м)
  • Біла (383 м)
  • Макітра (343,6 м)

Джерела

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.

Пиндус, Б. ВОРОНЯКИ [Текст] / Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А – Й. – С. 309.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2623 публікацій.

Залишити відповідь