ВІСЛА | акція, 1947

26.10.2019 | Автор: | Категорія: Історія регіону
ВІСЛА, акція 1947 — завершальний етап примусової депортації українців 28 квіт. – 12 серпня з  земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, формально передбаченої вересневою 1944 угодою між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення.

«ВІСЛА», як депортаційна акція, детально розроблялася і здійснювалася польською владою, а її виконання координувалося з партійно-радянськими владними органами СРСР. Її проведення офіційно мотивувалося необхідністю припинити діяльність українського підпілля (Організації українських націоналістів і Української повстанської армії) в цьому регіоні, позбавити його соціально-економічної та морально-психологічної підтримки і забезпечити цілісність Польської держави. Офіційним приводом для початку Акції стала загибель 28 березня 1947 у засідці, організованій сотнями УПА, віце-міністра Національної оборони Польщі, генерал-полковника К.Сверчевського.

Всі основні рішення у справі акції «ВІСЛА», а саме:

  • про склад командування т. зв. оперативної групи «ВІСЛА», створеної з метою проведення цієї акції,
  • про терміни акції,
  • про територіальну діяльності групи,
  • про райони розселення переселенців (польс. пн. й зх. землі),
  • про методи боротьби з членами українського підпілля та з цивільним населенням, запідозреним у сприянні підпіллю (запровадження військово-польових судів і концтаборів, зокрема у Явожно),

приймалися політбюро ЦК Польської робітничої партії.

Командування військовою операцією було доручено заступнику начальника Генштабу Війська Польського, генерал-майорові С.Моссору. Його заступником було призначено

  • по лінії міністерства громадської безпеки – віце-міністра громадської безпеки полковника Г. Корчинського,
  • по лінії корпусу внутрішньої безпеки – командуючого корпусу полковника Ю.Хюбнера.

Через побоювання, що під час здійснення акції окремі особи й цілі групи проникатимуть на території сусідніх країн, міністр національної оборони Польщі М.Жимерський у середині квітня звернувся до міністрів національної оборони СРСР і Чехословаччини з проханням щільно заблокувати зі свого боку східні та південні польські кордони.

24 квітня ухвалу в справі акції «ВІСЛА» прийняла президія РМ Польської республіки. 28 квітня 1947 військова акція з переселення українського населення на “повернуті землі” (ті, що після Другої світової війни відійшли від Німеччини до Польщі) розпочалася.

Операція проводилася військом – 5 дивізіями піхоти, 1 д-зією корпусу внутрішньої безпеки та 3 додатковими полками (піх., самохідний і саперний) – разом понад 20 тис. солдатів. Війську допомагали народна міліція, добровольчі резерви народної міліції та Управління безпеки.

Крім того, радянське командування перекинуло з Львівської області одну танкову дивізію, спецпідрозділи НКВС і заблокувало прикордонними військами українсько-польський кордон, а чехи вислали одну гірську бригаду.

Акція «ВІСЛА» тривала три місяці – до кінця липня 1947, хоча переселення продовжувалося і пізніше. Останньою групою переселенців були 32 родини, переселені між січнем–квітнем 1950 з повіту Нови-Тарґ до Щецінського воєводства. Це були родини, які не одержали дозволу на перебування в прикордонній смузі, переважно змішані подружжя.

Здійснення акції «ВІСЛА» супроводжувалося атаками насилля щодо українців: навмисно спалювалися українські домівки та будівлі, руйнувалися старовинні церкви, представників української інтелігенції та селянства ув’язнювали у концтаборі в Явожно.

Внаслідок проведеної акції польська комуністична влада знищила українське підпілля і позбулася українського населення у південно-східних воєводствах країни, розпорошивши близько 150 тис. осіб (за офіційними даними) майже по всій території північної і західної частин Польщі.

Проте цим українська проблема навіть з формальної точки зору, як того бажало польське партійно-державне керівництво, вирішена не була. Переселення справило глибоке і тривале відчуття кривди та особистої трагедії у свідомості багатьох переселенців та їхніх нащадків.

У місцях нового поселення українці отримали господарства значною мірою знищені, хоча польська держава пізніше і намагалася надавати переселенцям матеріально-фінансову допомогу.

Південно-східні землі країни через виселення українців до сьогодення найменш заселені. Сенат Польської Республіки на засіданні 3 серп. 1990 засудив акцію «ВІСЛА». Втім, питання про відшкодування збитків, завданих виселеним українцям, залишається відкритим.

Джерела

Ільюшин I.I. «ВІСЛА», АКЦІЯ 1947 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2003. – 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Visla_aktsiia (останній перегляд: 31.10.2019)

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2769 публікацій.

Залишити відповідь