Василь МАХНО – переможець Книги року ВВС-2015

29.12.2015 | Автор: | Категорія: Премії, відзнаки, нагороди

mahno

“В Україні починають усвідомлювати, що українська література має глобальний вимір, а не твориться тільки в Україні.”

© Василь Махно

Переможцем цьогорічного конкурсу “Книга року ВВС” стала збірка оповідань Василя Махна “Дім у Бейтінґ Голлов”, а переможцем у номінації Дитяча книга року ВВС-2015 обрано книгу Андрія Бачинського “140 децибелів тиші”.

Останні 15 років Василь Махно живе у Нью-Йорку, і за врученням нагороди спостерігав через Skype з екрана ноутбука. “Я хотів відродити жанр оповідання, який чомусь в українській літературі став непопулярним. Усі пишуть романи”, – сказав він з екрану.

Як відмітив Артем ЛІСС, редактор Європейського Хабу Bсесвітньої служби ВВС: “Нинішній переможець геть не схожий на попередніх переможців Книги року. Це книжка, яку дуже просто читати. Вчора проковтнув за три години – завершив о другій ранку. Яскрава і глибока проза Василя Махна заслуговує на те, щоб якомога більше людей познайомилися з нею“.

В анотації ж до збірки оповідань йдеться про те, що “події, про які розповідає Василь Махно у дебютній збірці короткої прози, відбуваються за різних часів і на різних континентах, проте хай у чиї вуста вкладено історію – чоловіка за п’ятдесят, літньої вдови чи малого хлопчиська, – їм віриш. Адже оповідання позбавлені будь-яких авторських узагальнень, висновків чи напучувань. Це безсторонні розповіді про долі цілком різних людей, чесні й позбавлені пафосу.”

“Василь Махно в присвяченому новій книжці інтерв’ю називає за своєрідними “маяками” імена Габріеля Гарсія Маркеса, Григора Тютюнника, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Миколи Хвильового та Григорія Косинки…

Сюди ж додайте заморські акценти, не дуже типові для прози українських авторів. Не просто так оповідання збірки “Дім у Бейтінґ Голлов” навпіл поділено між Нью-Йорком і Чортковом. Рідними (?) містами письменника”.

© Ірина Славінська. Найновіші книжки…

Український поет, есеїст, перекладач, літературознавець Василь Махно народився 8 жовтня 1964 на Тернопільщині, в Чорткові. Член Національної спілки письменників України, АУП. Учасник гурту “Західний вітер” (1992). Кандидат філологічних наук (1995). Член міжнародного ПЕН-клубу. Лауреат премій імені Степана Будного (1994), журналу “Кур’єр Кривбасу” (2008, 2009), Фонду Лесі та Петра Ковалевих (2009) та книги року BBC (2015).

Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), викладав літературу у Тернопільському університеті, а згодом – у Ягеллонському (Краків). З 2000 р. проживає у Нью-Йорку.

Друкувався у періодичних виданнях. Автор дев’яти поетичних збірок, двох книжок есеїстики, п’єс; його вірші, есе та драми перекладено польською, німецькою, сербською, англійською, литовською, чеською, івритом, іспанською.

Батько письменника, Іван Махно, народився в селі Дубно біля Лежайська. П’ятилітнім, разом зі своєю родиною та іншими українцями з цього реґіону, вимушено став переселенцем у 1945 році. Вперше Василь Махно відвідав Польщу в 2011 році. Пізніше було чимало поїздок – спочатку на Міжнародний фестиваль до Нікараґуа, потім тривалі фестивальні мандри Україною – Тернопіль, Чернівці, Дрогобич, Львів.

Твори Василя Махна часто перекладають іншими мовами, а деякими – виходять поетичні книжки (чотири – у Польщі, дві – у США, одна в Румунії). Можливо цим, а ще еміграцією письменник пояснює особисте відчуття “не прив’язаності лише до українського простору, хоч без нього, звичайно, немає відчуття своєї, так би мовити, органічності”.

Василь Махно – учасник багатьох літературних, поетичних фестивалів, любить подорожувати, вважаючи, що “це якийсь незвичний процес ловити нюанси тимчасовості – власної та світу – а також бачити деталі, порівнювати їх, щоби відчувати поезію”. Його есеї переважно про культури, країни та міста, яких довелося побувати. Тим паче, цікавим видається його бачення сучасної України:

“Я бачу Україну як країну перехідного стану, яка зберегла багато пострадянських комплексів, витворила новітні ерзаци політики, культури, свої поняття престижного і непрестижного.

Країна, якій потрібно багато речей скореґувати для співжиття зі світовим товариством, я кажу не лише про ідею європейського вибору, але й про впорядкування внутрішніх суперечностей та конфліктів…”.

Довідка

Книга року BBC – літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі).

Із 2012 року премія оголошується в двох категоріях: “Книга року ВВС” та “Дитяча книга року ВВС”. Нову, дитячу категорію було оголошено в вересні 2012 року у співпраці з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Особливу увагу члени журі звертають на твори, які мають темою соціальну, расову та етнічну толерантність.

Номінують книги на конкурс видавництва. Переможця визначає журі. Від одного видавництва у кожній категорії організатори приймають до трьох повноформатних книжок нової української прози, виданих у період між щорічним Львівським форумом видавців (проходить у вересні), а видавництвам книжок-попередніх переможців дозволяється додатково номінувати одну книгу автора-переможця.

Премія “Книга року ВВС” становить еквівалент 1000 британських фунтів в українських гривнях. Вручають її авторові найкращої книжки художньої прози та авторові найкращої дитячої книги. Переможців визначає журі. Приз не може бути розділений.

Авторам книжок, поданих на конкурс, на момент оголошення старту щорічної премії має виповнитися 18 років. Автори мають бути живими на момент визначення книжки-переможця.

Книжка мусить бути опублікованою накладом не менше 1000 примірників і бути в продажу на момент оголошення довгого списку. Книжка не може містити наклепи, розпалювати будь-яку ворожнечу і загалом мусить відповідати стандартам мовлення ВВС.

Дитячі книжки розглядають в окремій номінації “Дитяча Книга року ВВС”. Книжка мусить бути оригінальною роботою автора і не порушувати копірайт чи інші права третіх сторін.

Автор не може бути співробітником ВВС, близьким родичем співробітника ВВС чи будь-кого іншого, пов’язаного з премією. Не допускаються до участі в конкурсі українські переклади книг, написаних іншою мовою.

2017: Василь Махно – серед номінантів премії «Анґелус»

Джерела:

Machno, W. Дім у Бейтінґ Голлов [Електронний ресурс] : уривок / Wasyl Machno // e-Radar : [культуролог. часопис]. –  [Польща?], 2015. – Режим доступу: http://e-radar.pl/uk/magazyn/06-2015/d,m,u,beyt,n,gollov,2.html, вільний.

Книга року ВВС: інтрига до останньої миті [Електронний ресурс] // BBC України. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/topics/book_award, вільний.

Золотнюк, А. Василь Махно сербською [Текст] : [вручення поету на 50-ій міжнар. зустрічі письменників поетичної нагороди “Повельє Мораве”] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. – 2013. – № 79 (2 жовт.). – С. 6.

Юрко, І. Василь Махно “пригнав” із Нью-Йорка в Тернопіль написаний “Ровер” [Текст] : [нову зб. “Ровер” поет В. Махно представив у Тернополі] / І. Юрко // Номер один. – 2015. – № 23 (10 черв.). – С. 12 : фот.

Віконська, І. Василь Махно приїде з “Ровером” [Текст] : [про нову збірку поезій та есеїв] / І. Віконська // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 44 (5 черв.). – С. 6.

Махно, В. Василь Махно: “Важливо тримати баланс” [Текст] : [інтерв’ю з письменником / провела] Юлія Починок // Літературний Тернопіль. – 2014. – № 4. – С. 53-56 : фотогр.

Кармелюк, М. Василь Махно – про еміграцію в мові та літературі [Текст] : [зустріч з відомим земляком, жителем США В. Махном в терноп. галереї “Бункермуз”] / М. Кармелюк // 20 хвилин. – 2012. – № 107 (10-11 верес.). – С. 6.

Махно, В. Паралельні реальності [Текст] : Василь Махно про “наше”, “чуже” і “приватне” : [бесіда з письм., літературознавцем, пер. Василем Махном] / розмовляла Богдана Пінчевська // Дзеркало тижня. – 2009. – 12 груд. – С. 22 : фото.

Махно, В. Василь Махно у Тернополі: ” Унікальність таких досвідів, як мій, для української культури важко переоцінити”, – каже письменник [Текст] / [бесіду провів] Олександр Вільчинський // 20 хвилин. – 2009. – 25 верес. – С. 10 : фото.

Махно, В. Головним джерелом мого натхнення був Нью-Йорк [Текст] : інтерв’ю з Василем Махном / [провів Олександр Мотиль] // Критика. – 2009. – №9-10 (верес.-жовт.). – С. [41] : фото.кол.

 

Махно, В.  Кордони простору Василя Махна [Текст] : [бесіда з поетом, літературознавцем Василем Махном / провів] Олександр Вільчинський // 20 хвилин. – 2010. – 20 січ. – С. 8.

Махно, В. Василь Махно: “Хотів я чи ні, Нестор Махно разом зі своїм 70-тисячним військом супроводжував мене повсюду…” [Текст] : [бесіда з відомим поетом / провела] Ліля Романенко // Нова Тернопільська газета. – 2011. – № 38 (28 верес.-4 жовт.). – С. 6 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 825 публікацій.

Коментарі (1)

  1. […] Махно Василь Іванович (8.10.1964, м. Чортків Тернопільської області) — український поет, есеїст, перекладач, літературознавець. Член Національної спілки письменників України, АУП. Учасник гурту «Західний вітер» (1992). Кандидат філологічних наук (1995). Член міжнародного ПЕН-клубу. Лауреат премій імені Степана Будного (1994), журналу «Кур’єр Кривбасу» (2008, 2009), Фонду Лесі та Петра Ковалевих (2009) та книги року BBC (2015). […]

Залишити відповідь