ВАСЬКІВЦІ | Шумський район | Тернопільська область

ВАСЬКІВЦІ — село, центр сільської ради, якій підпорядковані села Кути та Малі Садки. До Васьківців приєднано хутори Андручики, Діброва, Корнівка, Менжинщина і Трачуки. Розташоване на берегах р. Циганка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 1,4 км від районного центру і 24 км від найближчої залізничної станції Лепесівка. Південно-східною околицею села проліг автошлях Радивилів–Кременець–Острог. Територія – 5,69 кв. км. Дворів – 246. Населення – 813 осіб (2014).

На околиці Васьківців виявлено залишки пізньопалеолітичної стоянки, поселення доби неоліту і трипільської культури, рештки поселення черняхівської культури, поховання доби ранньої бронзи і два давньоруські городища, на яких знайдено залізну зброю, бронзові прикраси тощо.

Перша письмова згадка – 1527 р., згодом згадане у 1583 р.; згідно з поборовим реєстром Крем’янецького повіту село тоді належало С. Шумській. Назва походить, наймовірніше, від імені князя Васька.

За переказами, існує з 13 століття. За місцевою леґендою, історія села розпочалася з того, що Василько Романович (Волинський) побудував тут замочок-резиденцію. Краєзнавець Сергій Синюк стверджує, що в цьому замку писались уривки Галицько-Волинського літопису; це побічно підтверджує та сама леґенда.

На кінець 19 ст. в селі було 133 двори, 888 жителів. Діяли філії “Просвіта” та інших товариств. 1940 р. примусово створено колгосп. Від початку липня 1941 р. до 26 лютого 1944 р. село – під нацистською окупацією; в цей період майже повністю спалене, на каторжні роботи до Німеччини вивезено 60 юнаків та дівчат. У національно-визвольних змаганнях ОУН і УПА брали участь понад 80 мешканців, серед них:

  • Василь Андрійчук (1928 р. н.),
  • Василь Гаврилюк (1926 р. н.),
  • Оксент Гаврилюк (1898–1944),
  • Григорій Журавський (1904–1944),
  • Леонтій (1922–1944) та Федір (1925–1944) Івасечки,
  • Марія Кондратюк (1927 р. н.),
  • Василь Мирончук (1923–1945),
  • Мелетій Новаковський (1922 р. н.),
  • Максим Польовий (1905–1945),
  • Володимир Ткачук (1921–1945),
  • Ананій (1922–1945) і Федір (1920–1945) Харчуки,
  • Яків Хвесюк (1922–1943),
  • Микола Хрищук (1926–1944),
  • Василина Ямпольська (1925 р. н.).

За радянської влади репресовано 26 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 145 чоловіків 26 загинули, пропали безвісти – 15. Тривалий час у селі була розташована центральна садиба колгоспу. Згодом Васьківці – бригадне село колгоспу з центром у с. Сураж.

Після його розукрупнення в селі був свій колгосп, потім діяло ПАП. Нині земельні паї селян орендує ТзОВ “Шумськагро”.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква святого Апостола Іоанна Богослова (1938; кам’яна)
  • пам’ятник полеглим у німецькорадянській війні воїнам-односельцям (1987);
  • пам’ятний хрест загиблим воякам УПА

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 2 торгових заклади. У Васьківцях народилася :

  • літераторка, медсестра УПА  Ганна Ткачук (псевдо “Берізка”; 1923–1997),
  • літератор Юлія Захожа (1993 р. н.).
  • У селі проживає учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч, педагог, літератор Йосафат Лазорко (1930 р. н.).

Джерела

Уніят, В. Васьківці [Текст] / В. Уніят, Е. Хвесюук // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А – Й. — С. 230. — Режим доступу: http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=F&I21DBN=ELKKN_READER&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=TEC%5F1%2Epdf&mfn=1&FT_REQUEST=&CODE=696&PAGE=1 (останній перегляд: 07.11.2019).

Фарина, І. Васьківці [Текст] / І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 544—545 : фот. — Режим доступу: http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe (останній перегляд: 20.11.2019).

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 3094 публікацій.

Залишити відповідь