УГРИНЬ | Чортківський район | Тернопільська область

УГРИНЬ — село в складі Заводської ОТГ. До Угриня приєднано хутір За Селом. Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 12 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Західною околицею села пролягла об’їзна дорога м. Чортків, складова частина автошляху Луцьк–Тернопіль–Чернівці. Територія – 2,68 кв. км. Дворів – 409. Населення – 1005 осіб (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки давньоруської культури. У 2012 р. в невеликому скельному ґроті неподалік Угриня археолог Володимир Добрянський знайшов та дослідив рунічні написи германців 3–9 ст. Пам’ятка унікальна, їй немає аналогів у Східній Європі.

Перша письмова згадка датована 1427 роком. За переказами, Угринь заснували угри (угорці), які володіли Галичиною наприкінці 14 ст. В церковному описі парафії (1926) священик Дмитро Василик стверджував, що село започаткували у 17 ст. угорські колоністи, які згодом змішалися з місцевим населенням.

Жителі Угриня займалися рільництвом, тваринництвом, вирощували капусту. Відомо, що 1785 р. у селі проживали 709 осіб. На початку заснування села його мешканці спорудили храм з дерева на честь св. великомучениці Варвари (о. Михайло Левицький); згодом побудували більшу церкву великомучениці Параскевії (1785–1813 рр., настоятель о. Василій Саранчуцький).

Від 16 березня 1813 до 1 серпня 1853 р. – парох о. Вікентій Лисинець; 1853–1855 – о. Людвік Воковський; від початку липня 1855 року – о. Емельян Брилінський. Храм святої великомучениці Варвари згорів, вдалося врятувати тільки чудотворний образ Матері Божої.

Нову велику кам’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці та дзвіницю споруджено у 1870 р. під орудою о. Е. Брилінського, який обслуговував парафію до 13 листопада 1887 р.; освятив цей храм митрополит УГКЦ Йосип Сембратович. Настоятель Е. Брилінський залишив після себе процесійний хрест із написом “о. Емельян і Анна Брилінські 1870 р.”.

За церквою є гробниця, де спочивають о. Е. Брилінський і його родина. Згодом на парафію призначили молодого священика Антона Ричаківського,  вбитого в 1941 р. У вересні 1987 р. на парафію заступив священик Микола Ференц, який організував пошук захованого в радянський період дзвона та ремонт церкви. У 1994 р. клопотаннями о. Миколи і за допомогою сім’ї Касприк оновлено й освячено місце з’явлення образу Божої Матері.

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Тадеушеві Потоцькому. За статистикою, в селі у 1900 р. – 1574 жителі, 1910 – 171 з українською мовою навчання, за Польщі – 3-класна утраквістична (двомовна). Діяли філії товариств “Просвіта”, “Сільський господар”, “Рідна школа” та інших; кооператива.

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосився мешканець села Михайло Коцюба. Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади органи НКВС у Чортківській тюрмі знищили мешканців села: Василя Бегара, Богдана Дутку, Осипа Кобзара, Павла Межиброцького, Северина Штиру; розстріляли в місті Умані на Черкащині Петра Лесіва.

У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив роботу 1947 року. Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 82 жителі Угриня:

  • Михайло Андрійчук (1914 р. н.),
  • Іван Андрусів (1925 р. н.),
  • Захарій (1903 р. н.) та Петро (1920 р. н.) Балакунці,
  • Йосип (1924 р. н.), Павло (1911 р. н.) і Роман (1908 р. н.) Баси,
  • Євстахій Безпалько (1911 р. н.),
  • Андрій Богун (1908 р. н.),
  • Петро Бурдинський (1919 р. н.),
  • Василь Данилович (1923 р. н.), Василь Романович (1925 р. н.), Василь Тимофійович (1914 р. н.), Володимир (1912 р. н.) і Костянтин (1921 р. н.) Вівчарі,
  • Петро Гнибіда,
  • Роман Гулька,
  • Йосип Гут
  • та інші.

В УПА воювали Ганна Балакунець, Роман Бегар, Володимир, Марія й Микола Вільхові, Василь та Іван Гнибіди, Антін Іванців, Василь і Євгенія Кобзарі, Володимир та Євген Лесіви, Богдан, Володимир і Федір Липові, Микола та Петро Маньовські, Євстахій Марчин, Петро Мельник, Іван Плішка («Лис»), Ярослав Правецький, Василь Ткач («Грім»), Григорій Шушка («Шум») та інші.

Протягом 1960–1980-х рр. функціонував (до розпаювання земель і майна) колгосп; діяв цегельний завод.

ПАМ‘ЯТКИ

  • церква Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ КП, 1870, з чудотворним образом Матері Божої «Невтомима поміч»),
  • капличка (відновлена 1996; фундатор Тадей Потоцький).
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987 р.),
  • пам’ятник Т. Шевченку (1990),
  • пам’ятний знак УСС (1992),
  • хрест на честь Незалежності України (1992).

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів (1985 р.), дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, торгові заклади. Серед відомих уродженців села:

  • Михайло Балакунець (1930 р. н.) – різьбяр, народний майстер декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка дерева, соломи, кістки);
  • Лев Василик (1921–2002) – лікар, громадський діяч;
  • Михайло-Модест Ґнесько (1921 р. н.) – релігійний діяч, учений у Канаді;
  • Володимир Дідик (1903–1981) – громадський діяч у США;
  • Іван Ляховський (1950 р. н.) – актор, режисер, літератор, народний артист України (2016), член НСЖУ (2000 р.);
  • Микола Маньовський (псевдо “Соловій”; 1921–1989) – учасник національно-визвольних змагань;
  • Володимир Поповський (1923 р. н.) – громадський діяч у Австрії;
  • Тимотей Починок (1875–1962) – громадсько-політичний діяч у США.

Поблизу села є пам’ятка природи місцевого значення – стінка «Угринська» (крутий схил уздовж Серету від Чорткова до Угриня; 30 га) – типовий ландшафт річкової долини; місце зростання червонокнижних (ясенець білий) та регіонально-рідкісних видів рослин, поширення корисних комах та птахів. Є карстова печера «Угринь».


За СЕЛОМ – хутір, розташований за 2 км від села. У 1952 р. на хуторі – 4 двори, 11 жителів.

Джерела

Мельничук, Б. Угринь [Текст] / Б. Мельничук, В. Уніят, М. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 513—514 : фот.

Блаженко, А. Скільки рації в децентралізації [Текст] : [про сьогодення с. Угринь Чортків. р-ну] / А. Блаженко // Голос народу. — 2016. — № 8 (26 лют.). — С. 7 : фот. кольор. — (Час місцевий).

Добрянський, В. Германські руни в Угрині [Текст] : [про нещодавно виявлені та досліджені германські рунічні надписи в печері на Чортківщині] / В. Добрянський // Вільне життя плюс. — 2012. — № 96/97 (5 груд.). — С. 11 : фот. кольор. — (Ази археології).

Добрянський, В. Пам’ятка давньої писемності [Текст] : [археологічні знахідки у скельному гроті біля с. Угринь Чортків. р-ну] / В. Добрянський // Голос народу. — 2012. — № 37 (7 верес.). — С. 5 : фот. — (Сенсація).

Костишин, Л. Під чудотворним покровом «Неутомимої Помочі» [Текст] : [про дивовижно красиве село Угринь, його святині, історію, природу] / Л. Костишин // Вільне життя. — 2010. — 26 трав. —С. 4 : фот. кольор. — (Перлини Тернопілля).

Островський, Я. Образ Божої Матері, що в Угрині на Чортківщині, плаче та зцілює людей… [Текст] / Я. Островський // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 5—11 берез. — С. 4 : фот.

Сирник, І. Стародавня ікона оберігає село [Текст] : [ікона Божої Матері Неустанної Помочі, що знаходиться у храмі с. Угринь Чортків. р-ну] / І. Сирник // Тернопіль вечірній. — 2013. — № 22 (29 трав.). — С. 13 : фот. — (Духовність).

Степаненко, О. Над прірвою у смітті [Текст] : [еколог. стан комплексної пам’ятки природи «Стінка Угринська»] / О. Степаненко // Свобода. — 2011. — N 34 (6 трав.). — С. 4 : фот. кольор.

Мадзій, І. Чудесні скарби Угриня [Текст] : [старовинна ікона Божої Матері «Неутомима поміч»] / І. Мадзій // Вільне життя плюс. — 2015 . — № 20 (13 берез.). — С. 5 : іл. — (З історії краю).

Ференц, М (о.). В Угринській церкві чудотворна ікона відновлюється сама [Текст] : [бесіда з отцем Миколою Ференц про чудотворну ікону «Неустанної помочі»] / [провела] О. Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2012. — № 47 (28 листоп.). — С. 1, 3 : фот. кольор.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2975 публікацій.

Залишити відповідь