ТИХАНСЬКИЙ Михайло Миколайович

24.06.2016 | Автор: | Категорія: Діячі культури й мистецтва

ТИХАНСЬКИЙ Михайло Миколайович (04.04.1956, с. Доброводи Монастириського р-ну Тернопільської області), засновник та перший директор музею лемківської культури в м. Монастириська.

Батьки депортовані в 1945 році зі с. Мілик Новосанчівського повіту Краківського воєводства (Лемківщина). За традиційним сімейним ремеслом мав стати бджолярем, але збирає інший мед, це – духовні скарби Лемківщини.

Втративши батька у 8- річному віці, навчався в місцевій школі, Львівській республіканській школі кіномеханіки. Після служби в армії заочно закінчив Львівський будівельний технікум. З 1986 року працював майстром, відтак начальником відділу. Мешкав у м. Монастириськах, одружився. Продовжив навчання на історичному факультеті Університету ім. Стефаника в Івано-Франківську.

З організацією товариства «Лемківщина» на початку 1990-х долучився до діяльності хору «Яворина», перші 4 роки який утримуваввся коштом Михайла Тиханського, Михайла Громосяка з Криниці та Івана Кулика. З 1994 по 2002 роки обирався головою Монастириського районного товариства «Лемківщина».

Ідея заснувати музей лемківської культури в Монастириськах належить тому ж Михайлу Тиханському, Михайлу Громосяку та о. Івану Дуді. Розпочався музей завдяки старанням о. Дуди  з однієї кімнати в приміщенні контори з ремонту електромереж.  Близько 80 % експонатів музею привезені з Лемківщини, а першими експонатом музею стало ярмо, подароване Михайлу Миколайовичу одним із родичів.

4 роки музей утримувався приватним коштом, а в 1996 р.  був переданий у відання Монастириської міської ради. На пропозицію товариства Михайло Тиханський став директором Монастириського лемківського народного музею. Пізніше новим директором було обрано Надію Багірову, родом із Криниці.

У 2005 році музей став Монастириським обласним комунальним музеєм лемківської культури і побуту, тобто його підвищили до обласного рівня, призначили більше штатних працівників і з 2010 року М. Тиханський заново узяв на себе обов’язки директора.

Кожного року в музей прибувало десь 200 експонатів, серед яких – церковні речі, стародруки, навіть маємо дяківську книгу з 1661 р. чи метричну книгу парафії Висови з кінця ХІХ ст., рукопис книжки Юліана Тарновича про народну культуру лемків, деякі рукописи Івана Красовського, авторську четверту копію графік Василя Мадзеляна.

У планах — відкрити окрему кімнату-музей творчості Тарновича, зокрема для оригінальних картин, які досі зберігаються в Торонто. Частина експонатів переведена у філіал музею на ватряному полі. Там готуються збірки для бойківського й гуцульського відділів.

Завдяки старанню Михайла Тиханського відбулась реорганізація музею і з 2011 року він носить назву «Музейний комплекс «Лемківське село». Монастириський музей — найбільший, проте не єдиний лемківський музей в Україні. Є відділи чи кімнати музеїв у Бережанах, Борщеві, Ягільниці, лемківський сектор музею просто неба у Львові. Існує ввесь перспективний план забудови території «Лемківського села» — тут і гончарська майстерня, кузня, будинок «Просвіти», церква…

Михайло Миколайович є незмінним старостою фестивалю «Дзвони Лемківщини», який проводиться щорічно в першу суботу серпня. Також є членом колегії всеукраїнського товариства «Лемківщина».

Джерела:

Гук, Б. У напрямку лемківського музею європейського типу  [Текст] / Б. Гук // Наше слово. — 2015. — 12 черв. — Електронна версія: http://goo.gl/vjaa5O .

Ювіляр у лемківському селі [Текст] // Вісті Придністров’я. — 2016. —1 квіт. — С. 4 : фот.

 

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2452 публікацій.

Коментарі (2)

  1. […] Перші два фестивалі під назвою “Лемківська ват­ра” відбулися 1999 і 2000 в селі Гутисько Бережанського району Тернопільської області. Наступні проходили в урочищі “Бичова” неподалік від міста Монастириська. Незмінним старостою фесивалю є Михайло Тиханський. […]

Залишити відповідь