ТИЛЯВКА | Шумський район | Тернопільська область

ТИЛЯВКА — село, центр сільської ради, якій підпорядковано села Башківці та Одерадівка. До Тилявки приєднано хутір Діброва. Розташоване на берегах р. Шупінка (ліва притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 17 км від районного центру і 20 км від найближчої залізничної станції Кременець.
Географічні координати: 50° 07’ пн. ш. 25° 54’ сх. д. Територія – 4,81 кв. км. Дворів – 231. Населення – 548 осіб (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки пізнього палеоліту та підкарпатської культури шнурової кераміки.

У 12–13 ст. на території села існувало давньоруське городище. На початку 16 ст. ці землі польський король Сиґізмунд надав Василеві Четвертинському.

Перша письмова згадка – 1545 р., за люстрацією володінь Крем’янецького замку. Власник – Матвій Четвертинський (син Василя).

Ввктор Смоляк. Тилявка джерело

1583 р. згідно з поборовим реєстром Крем’янецького повіту податки за село платила княгиня Матвіїва Четвертинська. Згодом поселення передано Вишнівецьким, Ходкевичам. А на початку 19 ст. воно належало францисканському монастиреві у Кременці. Після 1863 р. власником села став російський поміщик Олександр Поляков.

Назву краєзнавці виводять від тюркського слова «тале» («делі») – тур. Відомі і інші версії. У Тилявці діяла церковно-парафіяльна школа, яку відкрили у 1890 році. Наприкінці 19 ст. у селі – 86 дворів, 691 мешканець.

За переписом 1911 р. 330 десятин належало до великої земельної власності. 1913 р. у селі виник куток Дерманка, де поселилися вихідці з Дерманя на Рівненщині, які купили землю у поміщика Феофіла Петрова, котрий виїжджав на постійне проживання за кордон. Це відтворив прозаїк Улас Самчук у трилогії «Волинь» за яку письменника було висунуто на здобуття Нобелівської премії.

Уродженці села Віктор Данилевич і Леонтій Марценюк були в Армії УНР учасниками національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. Діяли філії «Просвіти» та інших товариств. Під час польської окупації активістами українських націоналістичних організацій були Анатолій Боднарчук і Панас Латворнюк, доля яких невідома. А Григорія Самчука розстріляли більшовики у Львові 1941 р.

Від вересня 1939 р. Тилявка – під радянською владою. Із початку липня 1941-го до 3 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією.

У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 50 осіб, серед них:

  • Євдокія Беднюк (1918 р. н.),
  • Ганна Затворнюк (1928 р. н.),
  • Ганна Костюк (1922 р. н.),
  • Клавдій Кухарук (1925 р. н.),
  • Володимир (1921–1944), Леонтій (1892–1945), Мефодій (1920–1945) і Петро (1928 р. н.) Марценюки,
  • Андрон Тимчук (1925–1946),
  • Володимир Трачук (1920–1945),
  • Марко Трифонюк (1923–1945),
  • Петро Федорук (1923–1945),
  • Іван Харець (1923–1944),
  • Карпо Шаблюк (1902–1944).

За радянської влади репресовано 19 родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинуло 43 чоловіки, 33 пропало безвісти.

У 1949 р. примусово створено колгосп. Протягом тривалого часу Тилявка була бригадним селом господарства з центральною садибою в с. Угорськ. Згодом у Тилявці організована своя агрофірма. Нині земельні паї місцевих жителів орендує ТзОВ «Аграрія».

Працюють НВК «ЗОШ 1–3 ступенів–дитячий садочок», Будинок культури, бібліотека, літературно-меморіальний музей Уласа Самчука, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв’язку, три торгових заклади.

У 1993 р. в селі почав діяти перший в Україні літературно-меморіальний музей Уласа Самчука. У  1995 р. музей і агрофірма «Дружба» започаткували випуск газети «Волинський край».

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1938, збудована на місці старої, дерев’яної, 1793).
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988),
  • погруддя Уласа Самчука; на будинку, де він мешкав, відкрито (1992 р.) пам’ятну таблицю.
  • пам’ятний хрест на честь Незалежності України (1993 р.).

У Тилявці народилися:

  • педагог, археолог Віктор Данилевич (1898–1963),
  • педагог, теолог Лев Данилевич (1892–1963),
  • науковці Наталія Приймас (1973 р. н.) і Віктор Трифонюк (1935 р. н.).

Тут проживали і працювали:

  • польський просвітитель, філософ, публіцист, державний і релігійний діяч Ґуґо Коллонтай (1750–1812),
  • релігійний діяч Микола Малюжинський (1903–1943),
  • український письменник, редактор, громадський діяч Улас Самчук (1905–1987),
  • політв’язень, поет, краєзнавець, громадський діяч Григорій Радошівський (1930–2013),
  • науковець Ірина Комінярська (1970 р. н.).

Відомо, 1861 році в Тилявці побував російський мандрівник, географ та дослідник Микола Пржевальський (1839–1888) й описав це у «Спогадах мисливця» і в «Автобіографічному оповіданні».

Джерела:

Мельничук, Б. Тилявка [Текст] / Б. Мельничук, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 597—598 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2376 публікацій.

Залишити відповідь