Церква Св. Покрови м. Чортків

Тернопільська область, м. Чортків, вул. О.Теліги, 16
е-пошта: sv-pokrova@ukr.net ; веб-сайт: http://sv-pokrova.com.ua
тел.: 03552 2-04-63, 097 0083848 – настоятель храму, митрофорний протоієрей Михаїл Левкович
тел.: 095 9348938 – адміністратор сайту, священик Андрій Левкович

У старій, лівобережній частині Чорткова в 1905 році на пагорбі біля джерела постала Свято-Покровська церква.

 

Відомостей про побудову церкви Святої Покрови на сьогодні збереглося мало. В основному це усні свідчення рідних та близьких тих людей, що брали участь в безпосередньому будівництві.

«Мій дід, Теодор Плецан, був активним будівником церкви. На той час, як розпочалось її спорудження, завершувалась будова залізниці сполученням «Станіславів – Гусятин», де мій дід працював протягом п’яти років, за що йому виплатили значну суму грошей. З неї він пожертвував на будову церкви 1000 ринських. Дід мав пару гарних коней та бричку – возив керівників будови до залізниці (а це були австрійці). Дідова дружина варила їм український борщ, вареники з сиром, зі сливами – їм дуже подобалась наша традиційна галицька кухня. Тоді тато з дідом попросили виділити кілька вагонів каменю на будову церкви. Той камінь дід разом із трьома синами та дочкою перевіз на місце будови».

«За активну участь у побудові храму дід згодом мав честь сидіти на першій лавці у церкві, де була прикріплена табличка з його прізвищем», – розповідає онук Теодора Плецана, корінний мешканець Чорткова Петро Білінський.

Побудована церква у 1903-1905 роках у візантійському класично-романському стилі на кошти українців міста Чорткова, колишньої Долішньої Вигнанки, Горішньої Вигнанки, присілків Переходи, Чорний Ліс, Зелена, Вавринів, Бердо, Синяково, Липків, села Пастуше.

Особливо значні суми пожертвували на будівництво храму такі місцеві заможні люди, як: І. Пиріг, M. Король, В. Саварин (прадід директора Чортківського районного краєзнавчого музею п. Я. Чорпіти), Г. Черкес, П. Мимохід, Я. Пасічник, М.Дражньовський та інші. Матеріальну допомогу надавали також українські монастирі отців Василіанів та отців Редемптористів Львова, Крехова, Жовкви, Кристополя, Бучача, Станіслава тощо.

Церква збудована за проектом Львівської архітектурної компанії під керівництвом архітектора Миколи Шашкевича і чортківського будівничого Андрія Дражньовського, який керував будівництвом.

Камінь для будівництва взято із вигнанських та скалецьких каменоломень, цеглу – з місцевих цегелень, пісок – з синяківських та білецьких кар’єрів, бляху використано виробництва краківської фірми «Гута».

Головний дзвін було виписано із міста Надвірна, теперішньої Івано-Франківської області. Стару дзвіницю та капличку було вибудовано разом із церквою.

Велику роль у справі урядового затвердження плану будівництва, дозволу на нього, багатьох юридичних справ, пов’язаних з ними, відіграли такі люди, як: тодішній депутат до Віденського парламенту, професор, доктор О. Колеса, єпископ Г. Хомишин, священики О. Крушельницький, С. Кливак, адвокати А. Горбачевський, О. Юрчинський та інші.

14 жовтня 1905 року, на свято Пресвятої Покрови церкву було освячено Станіславським єпископом Григорієм Хомишиним і в ній було відправлено Службу Божу. Першими її парохами були священики – отці П. Дубинський та М. Черник. Історія храму тісно пов’язана з іменами отців Т. Чубатого, Л .Дзьоби, Р. Добрянського, М. Бабія, Д. Паневника, М. Дирди, Я. Тимчука, Ю. Бачинського, С. Потурняка, В.Мишковського, В.Кудрякова, М.Левковича.

Нову дзвіницю коло церкви Святої Покрови вимурувано у 1996 році. Її висота сягає 40 метрів. Як і над храмом, над дзвіницею височіє золотий купол. На дзвіниці встановлено скульптури святих Володимира і Ольги, зображення Всевидючого Божого ока. І розносять благовість над Чортковом 4 дзвони, один з них, найбільший (5 т), виготовлений у Дніпропетровську, три інших залишились від старої дзвіниці.

У травні 1998 року у баштового годинника на годинниковій вежі міста заявився молодий за віком брат, що метрономом відлічує кожну годину і півгодини теж. Цей годинник встановлено на дзвіниці церкви Святої Покрови.

Годинник має електронний механізм, керується радіосигналами. А головна його родзинка в тому, що о сьомій ранку і о сьомій вечора (бо ж сім – число святих таїнств) із годинника лунає мелодія церковного гімну «Боже великий, єдиний».

Біля церкви Святої Покрови є капличка Божої Матері, яку більше сто літ тому на храмове свято було освячено і відкрито. Пережила вона разом із церквою лихоліття, що буревієм пронеслися над нашим знедоленим краєм.

У ніч з 6-го на 7-е липня 1944 року капличку було зруйновано фашистською бомбою, однак скульптурне зображення Матері Божої вціліло, не зазнавши найменших ушкоджень. За переказами місцевих старожилів, саме в той час біля каплички таємно від командира та замполіта молився радянський солдат. І Матір Божа не залишила без уваги його молитву, – врятувала молоде життя.

По війні парафіяни відбудували капличку із дерева, і такою вона залишалась до 1981 року, коли її було вимурувано із каменю. Наступне оновлення каплички відбувалося з нагоди 2000-ліття від дня народження Ісуса Христа. Тоді було встановлено хрест, по якому тече свята вода, омиваючи його.

Біля каплички відбувається освячення води – Йорданське (на Водохреща), а також на Зелені Свята. Зліва від каплички Божої Матері викладено символічну гору Синай.

Влітку 2001 року неподалік од каплички Божої Матері забило нове джерельце. Цілюще джерело назвали джерелом Всецариці і спорудили над ним каплицю – три білосніжні ангели утримують на своїх німбах шестикутне склепіння із зображенням Матері Божої, а над ним височіє баня з хрестом. Саме над нею 24 серпня 2004 року з’явилася фігурка Пресвятої Богородиці.

А на подвір’ї церкви Святої Покрови, одразу за брамою, стелиться терниста дорога Христа на Голгофу – Хрест, Хресна Дорога – усі 14 стацій, викладені із мармурових плит майстрами із Житомира. Викарбувані в камені молитви до Господа – щоб ми могли твердо ступати, переборювати спокуси, гріхи і йти дорогою до Храму, дорогою спасіння…

 

Раніше ліворуч від храму постав комплекс Храмової дороги, пізніше – тут же, на величному гранітному Хресті, з’явилося Розп’яття. Важко знайти нині в Чорткові людину, що ні разу б не побувала біля фонтану церкви Святої Покрови. А неподалік фонтану  з’явилася ще одна новація – простора купальня.

Джерела

Церква св. Покрови в Чорткові вражає красою та умиротворення [Електронний ресурс] // Золота пектораль / гол. ред. В. Погорецький.  –  Чортків, 2013. – Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/tserkva-sv-pokrovy-v-chortkovi-vrazhaje-krasoyu-ta-umyrotvorennyam, вільний.

Церква св. Покрови [Електронний ресурс] // Православна церква Св. Покрови : офіційний сайт Української Православної Церкви Київського Патріархату Тернопільсько-Теребовлянської єпархії м. Чортків.  –  Чортків, 2018. – Режим доступу: http://sv-pokrova.com.ua, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1634 публікацій.

Залишити відповідь