ТОМАШІВСЬКИЙ Степан Теодорович

04.02.2019 | Автор: | Категорія: НТШ і Тернопільщина
ТОМАШІВСЬКИЙ Степан Теодорович (09.01.1875, с. Купновичі Рудківського повіту, нині Самбірського району Львівської області — 21.12.1930, м. Краків, Польща) — український історик, публіцист, редактор, політичний і громадський діяч. Дійсний член НТШ (1899).

Середню освіту здобув у Самбірській гімназії. У 1895 р. став студентом філософського факультету Львівського університету, який закінчив зі ступенем доктора філософії. Упродовж 1900—1906 рр. викладав історію, латинську, грецьку, німецьку мови та літературу в гімназіях Перемишля й Бережан. У Бережанах працював у архіві, брав участь у діяльності товариств «Просвіта», «Бережанський Боян», філії «Товариства педагогічного».

Від 1906 р. — викладач Академічної гімназії у Львові. У 1911 р. габілітувався у Львівському університеті, як доцент австрійської історії викладав до 1914 р. З початком Першої світової війни був мобілізований у полк Українських січових стрільців і від серпня до грудня 1914 р. виконував обов’язки заступника начальника Першого полку УСС, команданта стрілецького коша в селах Страбичево і Ґоронда на Закарпатті.

Згодом жив у Відні, де став членом Української бойової управи — організаційно-координаційного центру Легіону УСС, входив до складу еміграційних українських інституцій — Української культурної ради, Краєвої шкільної ради. Був членом Статистично-географічного комітету, Правно-політичної секції Загальної Української Ради.

З його ініціативи у Відні було відновлено засідання Наукового товариства імені Шевченка. Восени 1918 р. брав участь у світовій конференції в Парижі як радник галицької делегації. Упродовж листопада 1918 р. — лютого 1919 р. виконував обов’язки делегата Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки.

У 1920 р. — голова дипломатичної місії в Лондоні, де поєднував роботу представника уряду ЗУНР із працею в лондонських бібліотеках. У 216 1921 р. залишив державну службу й переїхав до Берліна, де редагував часописи «Українське слово», «Літопис політики, письменства і мистецтва» (1924), організував видавництво «Ратай».

У 1925 р. повернувся до Львова. У 1925—1926 pp. редагував двотижневик «Політика». 13 лютого 1928 р. захистив габілітаційну працю «Руський епізод Ліонського собору 1245 р.» і став приват-доцентом, а згодом — професором історії України філософського факультету Ягеллонського університету, поєднуючи цю роботу з вчителюванням у VI Краківській гімназії.

Степан Томашівський — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), у 1913—1915 рр. — його голова, очолив Історико-філософську секцію (від 1913 р.). Від 1896 р., будучи ще студентом, виконував обов’язки секретаря Історико- філософської секції й Археографічної комісії, від 1901 р. входив до виділу товариства. Також був членом Руського товариства педагогічного у Львові, товариства «Просвіта» та її Видавничої комісії.

Наукові зацікавлення С. Томашівського охоплювали історію України від початків Київської держави, історію Галицько-Волинської держави в контексті регіональної та європейської історії, окремі сюжети, що стосувалися Хмельниччини та Гетьманщини, зокрема період правління І. Мазепи. У його творчості знайшли відображення й окремі сюжети історії кінця ХІХ — початку ХХ ст., передусім ЗУНР.

Джерела:

Степан Томашівський [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 215—225. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2710 публікацій.

Залишити відповідь