Теребовлянський район

10.02.2017 | Автор: | Категорія: Карта Тернопільської області

Карта Тернопільської області: Теребовлянський район — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області. Утворений у 1939.

Україна

Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6125000000
Населення: 65 978 (на 1.02.2016)
Площа: 1130 км² Густота: 59.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3551 . Поштові індекси: 48100—48179
Районний центр: м. Теребовля
Міські ради: 1. Селищні ради: 2. Сільські ради: 41. Міста: 1. Смт: 2. Села: 75. Міській, двом селищним та 40 сільським радам підпорядковано 78 населених пунктів.
Утворений у 1940 році. Розміщений у центральній частині області.
Районний центр — місто Теребовля.
Районна влада: 48100, Тернопільська область, м. Теребовля, вул. Князя Василька, 104-а, 2-23-63

 Географічні дані

Рельєф району мальовничий, характеризується невеликим підвищенням, пагорбами, впадинами, є і рівнини, зокрема степ Панталиха. По території району проходить залізниця Тернопіль-Чернівці, а також ряд автомобільних доріг різного значення. Теребовлянська земля багата на камінь, особливо червоний пісковик, глину.

Є поклади вапняку, піску, торфу. У селі Конопківка знаходяться джерела сірководневої води, на основі лікувальних властивостей якої працює санаторій “Медобори” й обласна водогрязелікарня в смт. Микулинцях. По території району протікають річки Стрипа, Серет, Гнізна, ряд потічків. Різноманітний рослинний і тваринний світ Теребовлянщини.

Ліси переважно листяні із окремими вкрапленнями хвойних порід, багаті на звірину і птахів. Тут зустрічається олень, дикий кабан, козулі, лисиці, зайці та інші звірі.

Історична довідка

Теребовлянщина багата своєю історією, яка сягає в сиву давнину. Уже в кінці ХІ століття Теребовля була знана як княжа столиця. У 1389 році місто отримало магдебурзьке право. Історія краю відображена в пам’ятках культури, історії та архітектури, які збереглися до наших часів. Це, зокрема:

  • замки XIV-XVII століття в м. Теребовлі, смт. Микулинцях, с. Долині;
  • залишки замку в с. Буданові, фундамент замку в с. Струсові;
  • фортеці-монастирі в м. Теребовлі (Підгірянський і кармелітів);
  • пам’ятки архітектури: костели в м. Теребовлі, смт. Микулинцях, селах Лошнів, Струсів, Долина, Буданів, Млиниська, Підгайчики, Дарахів; палаци в смт. Микулинці, селах Струсів, Підгайчики; церкви в кожному селі, в тому числі пам’ятки архітектури в м. Теребовлі, селах Струсів, Долина, Підгайчики, Млиниська, Дарахів, Деренівка, Довге, Зарваниця;
  • численні цвинтарі, пам’ятні хрести, козацькі та стрілецькі могили, зокрема в с. Семиківцях, пам’ятники на честь скасування панщини в селах Дарахів, Ласківці, Бенева, Багатківці, Слобідка, пам’ятний знак «За тверезість» в с.Ласківцях;
  • будинок старого заїзного двору (корчми) XVII ст., переоформлений у сорокових роках ХІХ ст. на першу в околиці школу в с. Струсові;
  • віадуки;
  • келії язичників і підземний рятувальний хід Струсів – Теребовля.

Багатий район пам’ятками археології, археологічними знахідками, зокрема:

  • місце кремінярської майстерні, обломок обробленого людиною ікла мамонта в с.Налужжя, крем’яна сокира із с. Зубові:  майстерня трипільської культури у с. Буданові (урочище Кремінне); стоянка середнього палеоліту в с. Долині (урочище Пасовисько).
  • Тут виявлено сліди найдавнішої на Теребовлянщині людської оселі пори стародавнього кам’яного віку (100-40 тис. років тому); мезолітичні стоянки в селах району Кривки, Плебанівка, смт Микулинці;
  • поселення культури Ноа: селище Київської Руси і курган у с. Воля (урочище За левадою);
  • два поселення ранньозалізного віку в с. Лошневі (урочище Заграбина і Кринички);
  • поселення ранньозалізного віку, трипільської культури, селище Київської Руси в м. Теребовлі (урочище За парком).
Промисловість

У Теребовлянському районі працюють 16 промислових підприємств: Кобиловолоцький спиртозавод, ВАТ «Бровар», ПМП «Ютас», ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинових прикрас», філія ПП «Альма-Віта», ВАТ «Микулинецький хлібозавод», філія ТзВО «Ла Кастеллана» (взуттєва фабрика).
У 2005 році Микулинецькій броварні ВАТ «Бровар” присвоєно звання «Висока європейська якість продукції».

Розвинута промисловість району. Сьогодні на Теребовлянщині працює 19 промислових підприємств. Це, переважно, підприємства харчової та переробної промисловості. Далеко за межами області відома продукція фабрики ялинкових прикрас. У багатогалузевому сільському господарстві налічується 54 фермерські господарства.

У районі діють 65 загальноосвітніх шкіл, 44 дошкільні заклади. На охорону здоров’я працює понад 600 медичних працівників, з них – 159 лікарів усіх спеціальностей та 512 осіб – середнього персоналу. В економіці району провідне місце належить сільськогосподарському виробництву, серед підприємств з різними формами приватної власності працює 19 фермерських господарств.

Культура

Теребовлянщина також може гордитися музеями: історико-краєзнавчим, музеєм-садибою кардинала Йосифа Сліпого, полум’яного поета Степана Будного, Струсівської заслуженої самодіяльної капели бандуристів «Кобзар».

Розвинута сітка культосвітніх закладів: працює 67 клубних установ, 69 бібліотек, три народних та один зразковий аматорський колективи, три народних аматорських театри, заслужена капела бандуристів України «Кобзар», народний ансамбль танцю «Любисток», ансамбль фольклорного танцю «Джерело» та ін.

Виповнилося 65 років одному з престижних культурно-освітніх навчальних закладів Тернопілля – Теребовлянському вищому училищу культури, яке підготувало за роки своєї роботи тисячі кваліфікованих спеціалістів.

В останні десятиліття відчутно пожвавила свою діяльність розмаїта конфесійна палітра релігійної громадськості, нині в районі діють 65 церков УГКЦ, 36 – УАПЦ, 5 римо-католицьких костелів, дві громади УПЦ, два молитовні доми УЄХБ, у районі розташована релігійна святиня – Свято-Маріїнський центр у Зарваниці.

Теребовлянщина дала світу видатних діячів Церкви. Серед них – Патріарх УГКЦ, кардинал, доктор богослов’я, в’язень-каторжанин більшовицьких ГУЛАГів Йосиф Сліпий (Кобернацький-Дичковський 1892-1984), уродженець с. Заздрості.

Тернопілля шанує пам’ять цієї славетної Людини. Його ім’я носять Тернопільська Вища Духовна семінарія й одна з вулиць обласного центру. У селі Заздрість Теребовлянського району на родинному обійсті створено Духовний центр з музеєм.

Багато видатних людей народилося, жило і працювало на Теребовлянщині, прославляючи свій рідний край. Серед них Василько Ростиславович – Теребовельський князь, мудрий державний діяч, талановитий полководець, Бартош Головацький – герой битви під Грюнвальдом, Нестор Морозенко – полковник, герой національно-визвольної війни козаків з поляками.

Слід назвати велетнів-учених, академіків: М. Зарицького, С. Гжицького, С. Стояновського, М. Андрейчина, Я. Гумницького, вченого-етнографа Г. Гальку, Ю. Гірняка, Я. Гірняка, Я. Пастернака, Ф. Маковського, А. Куликівського, Є. Олесницького та ін.

Теребовлянщина – батьківщина всесвітньо відомого скульптора, архітектора М. Паращука (1878-1963), видатного художника, педагога М. Бойчука, художника-монументаліста Т. Бойчука, різьбяра О. Пасіки, мистецтвознавця Д.Степовика, визначних акторів, диригентів В.Юрчака, Й. Гірняка, М. Крушельницького, Ю. Миколаєнко, педагогів, письменників, журналістів, громадсько-політичних діячів Л. Гарматія, Є. Мандичевського, В. Бирчака, І. Свистуна, М. Капія, В. Гжицького, А. Іванчука, С. Стецько, Ольги Сліпої, С. Будного та ін.

У складі Теребовлянського району такі міста: Теребовля – районний центр, та колишні районні центри: Буданів, Золотники, Струсів, Микулинці.

Великі селища та міста району

Теребовля – одне з найстаріших міст західноукраїнських земель. Розташоване в районі річки Гнізни, притоки Серету, за 32 км від обласного центру. Є залізнична та автостанція. Населення – 15.0 тис. чоловік.  Уперше Теребовля згадується в Іпатіївському літописі під 1097 роком. Першим князем вважають Василька Ростиславовича. У 1366 році споруджено мурований замок, який став візитною карткою сивочолої Теребовлі.

У січні 1940 року Теребовля стала районним центром. Упродовж останніх десятиріч місто розвивалося і стало одним із кращих в області. Особливим поштовхом, стимулом було святкування 900-річного ювілею міста. Тут збереглися рештки замку XVII ст. (мури і три вежі), костел і монастир кармелітів XVII ст., Миколаївська церква XVI-XVII ст.

Буданів (до 1945 – Будзанів) – село, розташоване на берегах річки Серет, за 22 км від районного центру, за 57 км від Тернополя та за 16 км від залізничної станції Деренівка на лінії Тернопіль-Чернівці. Населення – 2.8 тис. чоловік.

З січня 1940 по 1959 рік – районний центр. Тут знаходиться архітектурна пам’ятка-фортеця, побудована в 1549 році, залишки її збереглися до наших днів.

Золотники – село, розташоване на лівому березі річки Стрипа, за 25 км від районного центру, за 28 км від залізничної станції Микулинці – Струсів. Населення – 1.8 тис. чоловік. Із січня 1940 року до 1963 – районний центр.

Струсів – село, яке розкинулось на правому березі р. Серет, за 12 км від райцентру та 4 км від залізничної станції Микулинці – Струсів на лінії Тернопіль – Чернівці. Населення – 1.2 тис. чоловік. Із січня 1940 по 1959 рік – районний центр. Широку популярність здобула струсівська чоловіча капела бандуристів, створена у 1957 році.

Струсів є батьківщиною поета С. Ф. Будного (1934-1958рр.), українського письменника А. М. Іванчука (1903-1951), літературознавця М. Деркач, актора і художнього керівника театру «Березіль» Й. Гірняка.

Микулинці – селище міського типу, розташоване на р. Серет, за 4 км від залізничної станції Микулинці – Струсів і за 13 км від районного центру. Населення – 4.0 тис. чоловік. Першу згадку про Микулинці, як давньоруське поселення Микулин, зустрічаємо в «Повчанні» Володимира Мономаха своїм дітям під 1096 роком.

З січня 1940 по1959 – містечко було районним центром. Серед пам’яток старовини виділяється Микулинецький замок – фортеця, залишки якого дійшли до нашого часу. У колишньому графському палаці тепер міститься обласна фізіотерапевтична лікарня, що працює на базі джерел місцевих цілющих вод.

До комплексу історико-архітектурних пам’яток Микулинців входить костел XVIIІ ст., збудований у стилі бароко. У 1885 році в Микулинцях під час студентської мандрівки побував І. Я. Франко, він прочитав доповідь «Як почалася і як скінчилася панщина в Галицькій Русі».


Дізнатися більше:

Бережанський район | Борщівський район | Бучацький район | Гусятинський район | Заліщицький районЗбаразький районЗборівський район | Козівський район | Кременецький районЛановецький район | Монастириський районПідволочиський район |  Підгаєцький район | Теребовлянський районТернопільський районЧортківський район | Шумський район |

Об’єднані територіальні громади |

Article Source

Автор:

Даний автор додав 907 публікацій.

Коментарі (7)

  1. […] Козівський район » Тернопільщина до Теребовлянський район […]

  2. […] Кременецький район » Тернопільщина до Теребовлянський район […]

  3. […] Кременецький район » Тернопільщина до Теребовлянський район […]

  4. […] Кременецький район » Тернопільщина до Теребовлянський район […]

Залишити відповідь