СУШКЕВИЧ Володимир Леонович

16.06.2019 | Автор: | Категорія: Журналісти | Редактори, Освітяни
СУШКЕВИЧ Володимир Леонович (08.06.1939, м. Тернопіль — 12.02.2011, м. Тернопіль) — журналіст, педагог. Чоловік Богдани Сушкевич.  Член НСЖУ (1971). Заслужений журналіст України (1998). Премія НСЖУ «Золоте перо» (2001). 

Народився 8 червня 1939 року в Тернополі. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету. Працював на підприємствах Тернополя, в геодезичній партії в Східному Сибіру. Вчителював у Бережанах та Зборівському районі.

У 1967 році кілька місяців пропрацював у секретаріаті газети «Вільне життя». Того ж року переїхав у Кривий Ріг, де працював у газеті «Червоний гірник» (1967−1986).

Згодом повернувся у Тернопіль, працював у відділі культури «Вільного життя», згодом у газеті «Свобода», з 1998 — знову працював у «Вільному житті». У 2008 видав книжку «Листи до друга».

Працюючи в газетах «Вільне життя» та «Свобода», Володимир Сушкевич запровадив на сторінках часописів рубрики: «Кухня пана Юзека»,«Закінчіть, будь ласка, речення», «Розмаїта середа», «Таке може бути», «Тернятка»,«Листи до друга», «Зірки далекі і  близькі»,  «Тернопільські візії» та ін.

Автор книжок:

  • Репортерські стежки»
  • Листи до друга

В газеті «Вільне життя плюс» за №12 (15228) від 16.02.2011 року опубліковано останні лист Володимира Леоновича:
«Лежу, лежу, пов’язаний бинтами» — то С. Будний. Я без бинтів, мені приписали інші препарати. Лежу і згадую свій шлях. Життєвий і творчий. Не було тобі коли про це розповісти. Бо писав то про вічну аптеку на вулиці С. Качали, то про народного веселуна всюдисущого Стаха, то про пані Баб’якову, то про рідні мої вузенькі Доли, то про тернопільські каштани, то про Підзамче і Загребелля, то про старенький патефон і перший телевізор-тельовид у Тернополі, то про могили на Микулинецькому… А ще я жебрав у Чорткові, замітав вулиці, торгував на ринку, збирав пляшки, продавав газети, господарював на Малашовецькому смітнику, кондуктурував у тролейбусі. Одне слово, міняв журналістську професію на звичайну, хлопську. І заробіток з того всього мав такий же.
 
Сам не повіриш, що народився я далекого 1939 року в Тернополі. Тут пережив і війну, і голод, і розруху. Через руїни бігав до першої чоловічої десятирічки на вул. Коперника, пройшов геодезистом чи не всю «Сибір неісходиму», закінчив Дніпропетровський університет, вчителював у Бережанському та Зборівському районах, був на репортерській праці у криворізькій газеті «Червоний гірник», у газеті «Свобода». Співпрацював із часописом «Соломія».
Ще 1967 р. я пов’язав свою долю з «Вільним життям». Працював рука об руку з неперевершеним майстром газетного цеху Борисом Мінцом, а також його близьким помічником Євгеном Вовком. Обох уже нема на цьому світі, а вони сьогодні переді мною, як ті газетні матриці, щойно перелиті у метал. Саме у «Вільному…» я заснував і вів рубрики «Зірки далекі і близькі», «Закінчіть, будь ласка, речення», «Давні кумири», «Тернятка», «Розмаїта п’ятниця», «Розмаїтий четвер», «Розмаїта середа», «Тернопільські візії», а також «Листи до друга», котрі, як я думаю, дійшли до тебе в однойменній книжці, що побачила світ, здається, у 2008 р.
Мав я суспільне визнання, мав я і кілька урядових та регіональних нагород, але не це мене тішило. Тішило те, як сказав Славко Демидась на моєму 70-річчі, що тернопільську журналістику повоєнного і нашого часу неможливо уявити без такого неординарного літописця рідного міста, яким є аз многогрішний. Цим і горджуся найбільше.
 
Щойно подзвонила Богданка. Сповістила, що телефонував Петро Федоришин, а за ним інші друзі та знайомі. Маслій постійно коло мене. А ще — повно людей у білих халатах. Казали, що обіцяв приїхати і Михайло Цимбалюк зі Львова. Але я не знаю, чи то правда. Бо незчувся, як заснув. Міцно. Міцно. Прокинувся — ніби й вітрисько ущух і мокруватим снігом об шиби віконні не бризкає, якесь дивне маю передчуття весни. Та все ж відчуваю, що догорає, докапує мойого погляду свіча. Щохвилинно полишають мене мої мрії. Не чекаю найгіршого, але все може бути. Хай буде так, як розпорядиться Господь.
Цього листа (мабуть, таки останнього!) передаю своєму землякові (по батьковій лінії) Михайлу Ониськову, аби він зладив його до друку.
Привіт тобі й усім читачам «ВЖ+» та інших тернопільських видань.
Твій друг Володимир СУШКЕВИЧ.
 
Лютий-2011, м. Тернопіль.
Прощавай, мій дорогий друже

Помер 12 лютого 2011 року у місті Тернополі, де й похований.

Джерела

Дем‘янова, І. СУШКЕВИЧ Володимир Леонович [Текст] / І. Дем‘янова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2008. – Т. 3 : П – Я. – С. 376 : фот.

***

Сушкевич, В. Аптека пана Бекесевича : [про відомого в Тернополів в перед- та післявоєнні роки власника аптеки П.В. Бекесевича] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 14 серп. – С. 7 : фот. – (Відомі тернополяни).

Сушкевич, В. Великий син Лосятина. І всієї України / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 13 черв. – С. 5 : фот. – (Незабутні).

Сушкевич, В. Відлітають журавлі… [Текст] / Сушкевич В. // Вільне життя. – 2006. – 23 верес. – С. 1 : фот. – (Замість квітки на могилу Василя Шкробота).

Сушкевич, В. Дуся [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 17 січ. – 6. : фот. – (Кумири).

Сушкевич, В. Звичайне диво. Уже десятий рік невтомно творять його люди, яких об’єднав міжнародний благодійний фонд “Дар життя” [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2001. – 7 черв. – С. 4 : фот.

Сушкевич, В. «Екслібриси пам’яті» [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2006. – 6 груд. – С. 6 : фот. – (Славетні імена).

Сушкевич, В. Імені Володимира Здоровеги [Текст] / Сушкевич В. // Вільне життя. – 2007. – 12 трав. – С. 8.

Сушкевич, В. Маргарита без майстра, троянди без кредиту [Текст]: у славетного роману Михайла Булгакова є своя тернопільська стежка / В. Сушкевич // Соломія. – 2009. – № 3(верес.). – С. 4. – (Вальс негаснучих свічок).

Сушкевич, В. Наш Тернополянин [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2006. – 16 верес. – С. 1 : портр. – (Замість квітки на могилу).

Сушкевич, Б. “Прийде ще час, коли затужиш ти за мною…” [Текст] : [історія та текст танго, популярного в Тернополі в 30-40 рр. ХХ ст.] / Б. Сушкевич // Вільне життя. – 2009. – 29 лип. – С. 5. – (Було це недавно…).

Сушкевич, В. Срібний син Кременця [Текст] / Сушкевич В. // Вільне життя. – 2006. – 5 серп. – С. 8.

Сушкевич, В. Театральний роман, написаний серцем [Текст] : перші враження від книги Галини Садовської та Влади Собуцької “Два пера – одна любов” / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 7 листоп. – С. 2. – (Книжкові імресії).

Сушкевич, Б. Тернопіль у плині століть : [хроніка міста Тернополя] / Б. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 24 черв. – С. 5 ; 11 лип. – С. 7.

Сушкевич, В. У Білій, поблизу Тернополя. Саме тут розпочалася світова слава Соломії Крушельницької. Згадаймо основні сходинки її життя [Текст] / В. Сушкевич // Соломія. – 2010. – № 1(берез.). – С. 4 : фото ; № 2(квіт.-черв.). – С. 4 : фото. – (Вальс негаснучих свічок).

Сушкевич, В. Хай щастить тобі, Івасю! [Текст] : [бувальщина] / В. Сушкевич // Соломія. – 2009. – № 1 (берез.). – С. 4 : фот.

«Граматичні вправи»

Богдан Мельничук відповідає [Текст] : розм. з письм. Б.Мельничуком / Вів В.Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 10 жовт. – С. 7 : фот. – (Пряма мова).

Валерій Матвеєв відповідає [Текст] : розм. із заст. голов. лікаря Терноп. обл. центру медико-соціальної експертизи, почесним філателістом України / Вів В.Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 24 жовт. – С. 7 : фот. – (Пряма мова).

Василечко, М. “Кросворди – це не дозвілля” : [на запитання відповідає книголюб, краєзнавець М.Василечко] / “Граматичну вправу” задавав В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 14 серп. – С. 7. – (Закінчіть, будь ласка, речення).

Дуда, І. Вірю в краще своїх внуків [Текст] : Ігор Микитович Дуда відповідає / пряму мову вів В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 16 жовт. – С. 7 : фот.

Дуда, І. «Хрещений батько» [Текст] / Дуда І. // Вільне життя. – 2006. – 28 черв. – С. 10 : портр. – (Наші люди).

Кушнірук, З. Зіна Кушнірук: ” У кожної газети – своя душа” [Текст] : [на запитання відповідає редактор “Свободи”] / “Пряму мову” вів Володимир Сушкевич // Вільне життя. – 2009. – 8 лип. – С. 11 : портр. – (Пряма мова).

Cергій Сірий: «Дивлюсь на світ закоханими очима» [Текст] : розм. з поетом-піснярем / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 10 січ. – С. 7 : фот. – (Закінчіть, будь ласка, речення).

Сушкевич, В. Володимир Сушкевич: “Усе б віддав за літній дощ” [Текст] : граматичну вправу задавала Віра Касіян / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2011. – 16 лют. – С. 9. – (Замість квітки на свіжу могилу).

“Театр-моя одвічна любов”[Текст] : розм. з актрисою обласного академічного театру ім. Т. Г. Шевченка Я. Мельник / вів. В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 20 черв. – С. 7 : фот.

Теличин, Д. “Пломеніло літо, а я біг і в мене наче виросли крила” [Текст]: Д. Теличин відповідає / пряму мову… вів В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 11 верес. – С. 7. – (Пряма мова).

Тетяна Сільченко: «Ляльки -це велика сила» [Текст] / «Граматичну вправу» задавав В. Сушкевич // Вільне життя. – 2006. – 5 квіт. – С. 10 : портр. – (Закінчіть, будь ласка, речення).

Шкробот, В. “Найбільша втома – від бездіяльності” [Текст] : Володимир Шкробот відповідає : [голов. лікар Терноп. обл. психоневрологічної лікарні в гостях у “Вільного життя”] / пряму мову вів В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 5 груд. – С. 6 : портр.

Листи до друга»

Сушкевич, В. Доцвітають у Тернополі липи. І ця солодка мелодія викликає стільки спогадів [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2009. – 1 лип. – С. 5. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Літній вогник: шість десятиліть тому в Тернопіль прийшов газ [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 18 лип. – С. 7. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Паска далекого дитинства [Текст] : спогад про свято, яке завжди приходить навесні / Сушкевич В. // Вільне життя. – 2006. – 19 квіт. – С. 10. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Поверніть містові дзигар. Бо Тернопіль таки вартує гарного годинника [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 7 берез. – С. 6. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Повільно крутяться колеса [Текст]: [про перші терноп. маршрути автобусів] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 7 листоп. – С. 7. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Серпнева мелодія [Текст] : пахнуть флокси, цвітуть айстри, Тернопіль знову наближається до Дня міста / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2010. – 11 серп. – С. 9 : фото. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Сніги пам’яті нашої знову і знову повертають у минуле, зігріваючи душу… [Текст] : [Новий рік та Різдво в Тернополі 50-літ. давності] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2011. – 5 січ. – С. 9. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Ти пам’ятаєш голод? [Текст] : у моїй пам’яті він завжди. Голод 47-го року / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 23 трав. – С. 6. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Туди, на корсо, серце моє лине… [Текст] : [з історії відтинку б-ру Т.Шевченка в Тернополі, відомого під назвою “стометрівка”] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2009. – 7 жовт. – С. 11. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Хліб нашого дитинства [Текст]: знову про голод 1947-го / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 30 трав. – С. 6. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Як я став дитиною війни, і що змінилося в моєму житті після цього [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 17 січ. – С. 6. – (Листи до друга).

Сушкевич, В. Останній. (З циклу “Лист до друга”) [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2011. – 16 лют. – С. 9 ; Соломія. – 2011. – № 1 (берез.). – С. 4. – (не стало Володимира Сушкевича).

Світ захоплень

Сушкевич, В. Великий світ мініатюрок [Текст] / Сушкевич В. // Вільне життя. – 2006. – 19 квіт. – С. 10 : фот. – (Захоплення).

Сушкевич, В. Золота медаль колекціонера [Текст] : [колекції та нагороди терноп. філателіста В.Матвеєва] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 22 жовт. – С. 7 : фот. – (Світ захоплень).

Сушкевич, В. Книжок окраса [Текст]: тернопільський екслібрис відзначає своє перше сорокаріччя / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 31 січ. – С. 6 : фот. – (Світ захоплень).

Сушкевич, В. Книжкова втіха [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 28 лют. – С. 6. – (Світ захоплень).

Сушкевич, В. Скарби старого блокнота, або Кілька секретів від невтомної Марієтти Шагінян [Текст] / Сушкевич В. // Вільне життя. – 2007. – 24 січ. – С. 7. – (Світ захоплень).

Зірки далекі і близькі

Сушкевич, В. Ластівчине гніздо / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 25 лип. – С. 7 : фот. – (Зірки далекі і близькі)

Сушкевич, В. Бо є на світі таке село… [Текст] : Мальовнича Кобзарівка – маленький магніт з величезною притягальною силою / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 15 серп. – С. 7. – (Книжкові імпресії).

Сушкевич, В. Завжди несподіваний Рудка [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2007. – 18 серп. – С. 4 : портр. – (Пам’ять).

***

 Вільчинський, О. Листи до друга [Текст]: [про книгу терноп. ж-ста Сушкевича В. “Листи до друга”] / О. Вільчинський // 20 хвилин. – 2008. – 12 серп. – С. 10 : фот. кольор. – (Літкафе).

Дігай, Т. Бранець музи Кліо, або Освідчення в любові [Текст] / Т. Дігай // Тернопіль. – 2008. – N 3. – С. 97-98. – Рец. на кн.: Листи до друга. – Тернопіль, 2008. – 464 с.

Заморська, Л. Скарби Володимира Сушкевича [Текст] : [про презентацію книги відомого терноп. ж-ста В. Сушкевича “Листи до друга” в ТОУНБ] / Л. Заморська // 20 хвилин. – 2008. – 23 верес. – С. 14 : фот. кольор.

Костюк, Р. Володимиру Сушкевичу – 70! [Текст] / Р. Костюк // Тернопіль вечірній. – 2009. – 24 черв. – С. 3 : фот.

Куріненко, Г. Радують “Листи до друга” : [про книгу ж-ста В. Сушкевича “Листи до друга”] / Г. Куріненко // Вільне життя. – 2008. – 21 серп. – С. 7 : фот. кольор. – (Щойно з друку).

Кушнірук, З. У житті не буває нічого випадкового [Текст]: післямова до Дня друзів: [журналіст В.Сушкевич очима своїх друзів: З.Кушнірук та Я.Карпика] / З. Кушнірук // Свобода. – 2008. – 11 черв. – С. 12 : фото. – (Незвичний ракурс).

Назви зберегли “неполітичні” вулиці / Л. Бойцун, В. Мороз. Здобули незалежність – поміняли імена / Д. Чепіль ; [записала] С. Гривас.

Садовська, Г. Володар Тернопільського замку? [Текст]: може, й справді Володимир Сушкевич володіє і замком, і всім містом? Не вірите? А даремно… / Г. Садовська // Вільне життя. – 2007. – 25 квіт. – С. 3. – (Людина року-2006).

Самі не знаємо, де живемо [Текст] // RIА плюс. – 2009. – 18 листоп. – С. 4-5 : фото.кол. – (Місто). – Зміст: Тернопіль увесь час перед очима відомого журналіста / В. Сушкевич [записав] А. Шкула.

Сушкевич, В. Володимир Сушкевич: “Якось Образцов жартома сказав, що коли помре, то буде мені писати з того світу” [Текст] : засл. журналіст України, якого читають і люблять тисячі тернополян, 30 років листувався з лялькарем світу номер один С. Образцовим / [розм. провів] М. Маслій // Свобода. – 2009. – 10 черв. – С. 5 : фот.

Сушкевич, В. Закінчує речення… Володимир Сушкевич [Текст] : 8 червня живій легенді української і тернопільської журналістики виповнюється 70 років. Вітаємо! : [бесіда] / [провів] М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2009. – 3-9 черв. – С. [12] : фот. кольор.

Сушкевич, В. П’ять любовей Володимира Сушкевича [Текст] : [зарисовка] / записала Віра Касіян // Вільне життя. – 2009. – 10 черв. – С. 11 : портр.

Сушкевич, В. “Та 45 років у журналістиці – це ще мало…” [Текст] : бесіда з терноп. ж-стом В. Сушкевичем / провела І. Приступа // RIА плюс. – 2009. – 29 квіт. – С. 20 : фот. кольор. – (Віч-на-віч).

Сушкевич, В. Як я завзято жебрав, і як це все закінчилося книгою “Листи до друга” [Текст] : [про роботу над збіркою та відгуки на неї] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 2008. – 24 груд. – С. 5. – (Репортерські стежки).

Томяк, М. “Бібліотека, яку я люблю” [Текст] : [зустріч в ТОУНБ з журналістами В.Сушкевичем та Я. Гульком] / М. Томяк // Вільне життя. – 2009. – 25 верес. – С. 1. – (Зустрічі).

Третяченко, О. Усі ми будемо в архіві. А Сушкевич – у музеї [Текст] : [ювілей відомого терноп. журналіста В.Л. Сушкевича] / О. Третяченко // Вільне життя. – 2009. – 24 черв. – С. 4 : фот. кольор. – (Ювілей).

Федорців, Н. Володимир Сушкевич: “Ніколи не сприймав себе у журналістиці надто серйозно” : [про патріарха терноп. журналістики] / Н. Федорців // Місто. – 2008. – 4 черв. – С. 17 : фот. – (Відомі люди).

Фрейчак, В. І все це – “Листи до друга” [Текст] : про книгу Володимира Сушкевича / В. Фрейчак // Вільне життя. – 2010. – 8 верес. – С. 9. – (Читацькі враження).

Шостак, Н. Тираж – один примірник, або про що розповідає світ газетних витинанок Володимира Сушкевича [Текст] / Н. Шостак // Вільне життя. – 2007. – 22 серп. – С. 7. – (Несподіванки) .

***

Більше не буде листів [Текст] : не стало великого життєлюба В. Сушкевича // Місто. – 2011. – 16 лют. – С. 2 : портр.

Вас так не вистачає, дорогий друже!. [Текст] : [пам’яті відомого ж-ста] // Нова Тернопільська газета. – 2012. – № 7 (15-21 лют.). – С. 5 : портр. – (Рік без Володимира Сушкевича).

Грицина, Б. І я пам’ятаю… [Текст] : [відгук на кн. В. Сушкевича “Листи до друга”, спогади про героїв та події, описані в книзі] / Б. Грицина // Вільне життя плюс. – 2017. – № 81 (18 жовт.). – С. 9 : фот. – (Спогади юності).

Касіян, В. Помер великий мрійник, котрий за життя став легендою [Текст] : [відомий журналіст В. Сушкевич] / В. Касіян // Домашня газета. – 2011. – 17 лют. – С. 8 : фот. – (Наше дозвілля).

Книги для мене – це просто життя” [Текст] : [пам’яті патріарха терноп. журналістики В. Сушкевича] // Свобода. – 2011. – 23 лют. – С. 7 : фото. – (Замість квітки на свіжу могилу).

Костюк, Р. Тернопільську журналістику без Володимира Сушкевича уявити неможливо [Текст] : [за матеріалами розмови з відомим журналістом] / Раїса Костюк // Тернопіль вечірній. – 2009. – 21 жовт. – С. 22 : фот.

Куріненко, Г. А тепер пишу тобі, друже [Текст] : [пам’яті В. Сушкевича] / Г. Куріненко // Свобода. – 2011. – № 45 (8 черв.). – С. 1. – (Про тих, кого ми любили).

Куріненко, Г. Пам’яті мого друга [Текст] : 23 березня минає 40 днів світлої пам’яті всім нам дорогого Володимира Леоновича Сушкевича, заслуженого журналіста України / Г. Куріненко // Свобода. – 2011. – 23 берез. – С. 1 : портр.

Куріненко, Г. Прощавай, мій дорогий друже [Текст] / Г. Куріненко // Вільне життя. – 2011. – 16 лют. – С. 9 ; Соломія. – 2011. – № 1(берез.). – С. 4. – (Не стало Володимира Сушкевича).

Кушнірук, З. “Люди такі беззахисні в цьому житті, особливо добрі” [Текст] : [пам’яті журналіста В. Сушкевича] / З. Кушнірук // Соломія. – 2011. – № 1(берез.). – С. 4 : фотогр. – (Вальс негаснучих свічок).

Кушнірук, З. “Люди такі беззахисні в цьому житті, особливо добрі”. Так колись сказав в одному зі своїх інтерв’ю Заслужений журналіст України, лауреат престижної журналістської премії “Золоте перо” Володимир Сушкевич [Текст] / З. Кушнірук // Свобода. – 2011. – 16 лют. – С. 1, 3 : портр., фот. кольор. – (Осиротів без нього світ).

Маслій, М. Лист до друга : (Наслідуючи Володимира Сушкевича) [Текст] / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2013. – № 5 (6-12 лют.). – С. 4 : фот.

Маслій, М. Останній лист про друга [Текст]: 12 лют. після важкої недуги на 72 році життя зупинилося серце великого майстра укр. журналістики В. Сушкевича – автора знаменитого “Бамбетля” і не менш знаменитих “Листів до друга” / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2011. – 16-22 лют. – С. 1, 4 : фот. кольор.

Пішов з життя Художник слова [Текст] // Вільне життя. – 2011. – 16 лют. – С. 9 : портр. – (Не стало Володимира Сушкевича).

Романенко, Л. 40 днів без Володимира Сушкевича [Текст] / Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. – 2011. – 23-29 берез. – С. 5 : фот. – (Імена).

Садовська, Г. Залюблений у рідний Тернопіль [Текст] : [спогади про В. Сушкевича] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. – 2016. – № 10 (10 лют.). – С. 5 : фот. – (Незабутні).

40 днів без Володимири Сушкевича [Текст] : [підбірка матеріалів] // Вільне життя. – 2011. – 23 берез. – С. 7 : фот. ; Соломія. – 2011. – № 1(берез.). – Ст. 1. – С. 4. – В змісті: Другові мого дитинства / Г. Садовська. Його “Золоте перо” / Г. Дутка. “З душею Вашою я, Майстре розмовляю…” / Г. Андруник. У пісню приходить весна. На жаль, без вас / В. Фрейчак. Жити і творити – найбільше щастя / Г. Куріненко. І пам’ять-сніг спокою не дає… / В. Сушкевич.

Черній, С. Йому було б 74 [Текст] / С. Черній // Свобода. – 2013. – № 43 (5 черв.). – С. 5 : фотогр. – (Постаті пера).

Чорна, Н. Так тихо всі тікають в небо. А на землі їх сильно треба… [Текст] : [вечір спогадів “Таким він був наш друг Володимир Сушкевич”] / Н. Чорна // Вільне життя. – 2011. – 30 берез. – С. 6 : фот. кольор. – (Свіча пам’яті).

Щодо України – щирий : Іван Мазепа (1639-1709) – суспільно-політичний діяч, воєначальник, дипломат, гетьман України , князь [Текст] / [підгот. В. Сушкевич] // Соломія. – 2010. – № 5(груд.). – С. 4.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2587 публікацій.

Залишити відповідь