СТіЖОК | Шумський район | Тернопільська область

СТіЖОК  — село, входить до складу Шумської міської громади. До Стіжка приєднано хутори Майдан, Стожецьке Гутисько та Щукарня. Неподалік села було давньоруське містечко Данилів. Розташоване за 32 км від районного центру та 16 км від найближчої залізничної станції Кременець.  Дворів – 127. Населення – 368 осіб (2014).

Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки і давньоруської культури. Перша письмова згадка датована 1259 роком. Усі попередні дати – недостовірні. В жодному літописі нема згадки про Стіжок у 1063 р.

Польські історики визнали фальсифікатом «Орбіс Полоніс» Шимона Окольського, де йдеться про поселеня у 1073 р., опосередковано можемо говорити і про те, що в 1240 р. монголо-татари не могли здобути Стіжок. Маємо лише згадку, що в 1259 р. Стіжок «розметано» на вимогу Бурундая.

Назву село перебрало, найімовірніше, від однойменної гори-одинця, схожої на велетенський стіг. У середині 13 ст. в поселенні побував папський посланець в Азію і мандрівник Плано Карпіні, про що розповів у щоденнику.

Після татарських нападів поселення відродилося. Відомо, що в 14 ст. тут була резиденція польського короля Казимира Великого. 1366 р. Стіжком володів князь Любарт; від 1392 р. – Лев Свидригайло, згодом – князі Четвертинські.

с. Стіжок, став, автор фото: KOM@NDIR. Розмістив: Олег Сироватко джерело

У різні роки поселення – власність князів Збаразьких і Вишневецьких, Чесновських. Після польських повстань 1831 і 1863 років належало російському ґрафові Александрові Вороніну.

Наприкінці 19 ст. було 44 двори, 454 жителі, церква. У 1907 р. побудовано церковно-приходську школу. Діяли філії  «Просвіти» та інших товариств. Від вересня 1939 р. село – під радянською владою, яка переслідувала членів ОУН та інших національно свідомих жителів-українців.

Із початку липня 1941 р. до 4 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. У 1940-х рр. Стіжок був одним із центрів національновизвольного руху, належав до Антонівецької Республіки УПА. Наприкінці березня 1943 р. на Замковій горі біля села зупинився курінь «Хрона» (Миколи Медведського), основу якого становили члени ОУН (м).

9 травня 1943 р. німецько-нацистські війська спільно з польською поліцією спалили село, убили 53 мирних жителі. Нападників знищили курені «Хрона» і «Крука» (Івана Климишина). За допомогу місцевих жителів повстанцям у травні 1943 р. німці вщент спалили село.

У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 60 осіб, серед них:

  • Володимир Гайдук (1920–1945),
  • Григорій Данилюк (1923–1944),
  • Андрій (1921–1944), Василь (1925–1945), Єлизавета (1930 р. н.) і Надія (1927 р. н.) Іванюки,
  • Іван (1906 р. н.) та Петро (1923–1943) Козарики,
  • Петро Кубик (1922–1948),
  • Микола Міньковський (1916–1945),
  • Михайло Міщук (1916–1943),
  • Петро (1924–1945) і Сергій (1925–1945) Польові,
  • Сергій П’ятницький (1924–1945),
  • Володимир (1920–1949), Іван (1912–1945) і Максим (1912–1944) Радчуки,
  • Василь (1922–1944) та Дмитро (1925–1946) Тимощуки,
  • Панас Устич (1924–1946),
  • Данило (1921–1945) і Федір (1920– 1946) Федорчуки,
  • Василь Філіпов (1916–1944).

За радянської влади репресовано 13 родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули:

  • Володимир Вінічук (1923–1945),
  • Арсен (1906–1944) і Микола (1918–1941) Іванюки,
  • Ваній Максимович (1923–1944),
  • Петро Міньковський (1912–1944),
  • Ян Новаковський (р. н. невід.–1945),
  • Федір Прокоф’єв (1922–1945),
  • Софрон Тимощук (1910–1944),
  • Микола Тимчук (1914–1945);

8 чоловіків пропало безвісти.

Колгоспне будівництво примусово розпочали у 1949 р. створеннням сільськогосподарської артілі. Згодом Стіжок був бригадним селом колгоспу і КСП «Міжгір’я» з центральною садибою у с. Угорськ.

Данилів град-церква 13 cт., автор фото: Голубка Розмістив: Олег Сироватко . джерело

Пам‘ятки:

  • церква Преображення Господнього (1872, збудована на місці старої, що була відома з 1583) церкви святої Тройці (1651 р., обидві – муровані) на місці літописного града Данилів,
  • 2 каплички,
  • пам’ятник жертвам нацизму та воїнамодносельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р.),
  • пам’ятний знак на місці табору «Хрона» (2003).

 

старий камяний хрест 2метра, автор фото: Ykrainez Розмістив: Олег Сироватко. джерело

Працюють НВК «ЗОШ 1–2 ступенів–дитячий садочок”, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, відділ районного краєзнавчого музею «Антонівецька Республіка”, 4 торгових заклади. Також у селі діє Волинське лісництво Кременецького лісгоспзагу. У Стіжку народився літератор Степан Байдюк (1948 р. н.).

Є пам’ятки природи – Стіжецький сосняк, ботанічні заказники Стіжецькі чорниці; гора-останець Стіжок (Замкова).

Про село написав поему тернопільський письменник Георгій Петрук-Попик (1932–2006).

Джерела:

Мельничук, Б. Стіжок [Текст] / Б. Мельничук, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 590-592 : фот.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2515 публікацій.

Залишити відповідь