СТАВНИЧИЙ Роман-Євген

 In Адвокати | Правники, Військовики, Діаспора, Митці | Мистецькі колективи | Виконавці
СТАВНИЧИЙ Роман-Євген (15.05.1889, с. Куропатники Бережанського повіту —17.11.1959, м. Буффало (США) — адвокат, громадсько-культурний діяч.

Народився у с.Куропатники Бережанського повіту в сім’ї управителя школи. Закінчив Бережанську гімназію, а право вивчав у Чернівецькому та Львівському університетах. Під час Першої світової війни працював у суді в Перемишлі.

B часи ЗУНР перебував в УГА у 8-ій Самбірській бригаді і був членом Польового Суду 3-го корпусу УГА, а згодом і ЧУГА. Після роззброєння 3-ї бригади поляками у квітні 1920 p. перебував у таборі для інтернованих у Тухолі (Польща).

Повернувшись із полону на початку 1921 p. Р.Ставничий переїжджає разом із сім’єю до Коломиї і працював спочатку помічником адвоката в канцелярії д-ра А.Чайковського, а з 1935 до 1939 p.p, після смерті А.Чайковського, очолював цю канцелярію. 3 приходом більшовиків, як і багато інших представників свідомої української інтелігенції, постійно перебував у полі зору HKBC.

Тільки щаслива доля врятувала його від арешту і заслання. Під час німецької окупації короткий час був секретарем голови українського уряду Коломийської округи, а з 1942 до 1944 pp. працював адвокатом. У 1944 p. з наступом радянських військ емігрував до Австрії, згодом до Західної Hiмеччини,’а в 1953 p. — до США (м.Буффало), де й помер.

Протягом усього життя Р. Ставничий не розлучався з музикою. Мав прекрасний голос, добре грав на мандоліні й віолончелі. Навчаючись у гімназії, організував «мандоліновий оркестр», з яким об’їхав майже всі села повіту.

Був у добрій дружбі з композитором Денисом Січинським, який у той час проживав у с.Лапшині коло Бережан. Композитор подарував йому свій «Альбом пісень» із дарчим написом, яким Р.Ставничий дуже дорожив. He розлучався з піснею і мандоліною і в студентські роки, влаштовуючи веселі «студентські забави».

Любов до музики й української пісні допомогли йому та сотням інших військовополонених коротати важкі дні ув’язнення в Тухолі. 3 його ініціативи був організований хор, який часто виступав перед військовополоненими та населенням міста.

У Коломиї Р. Ставничий відновив роботу заснованого ще Д.Січинським хору «Боян» і до початку 30-х років був його диригентом. У 30-х роках організував хор «Каменяр» та Музичне товариство ім.М.Лисенка, при якому була відкрита музична школа, а хор вчителів шкіл Коломийського повіту на конкурсі у Львові в 1933 p. з нагоди річниці товариства «Взаємна поміч українського вчительства» зайняв перше місце.

Крім того, Р.Ставничий був ініціатором створення духового оркестру при товаристві «Сокіл» та симфонічного оркестру при Товаристві ім.М.Лисенка. Перебуваючи в еміграції, Р.Ставничий і там не припиняв своєї мистецької роботи.

У 1946 p. було створене «Співоче товариство «Боян», хор якого брав участь у Службах Божих та різного роду імпрезах українських громад в Австрії та Німеччині. I навіть під час переїзду до США на кораблі теж був організований хор, яким керував Р.Ставичий.

У Буффало Р.Ставничий також організував співоче товариство «Боян» і до останніх днів життя був його диригентом.

Джерело

Андрухів, І. Українські правники в національному відродженні Галичини: 1848—1939 pp.  [Текст] / І. Андрухів, П. Арсенич. — Івано-Франківськ, 1996 // Чтиво : е-бібліотека. — Режим доступу:  https://goo.gl/X8uEaa, вільний.

Recommended Posts

Leave a Comment

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt