СТАСЮК Ігор Васильович

 In науковці | винахідники | раціоналізатори, НТШ і Тернопільщина
СТАСЮК Ігор Васильович (23.09.1938, м. Бережани — 16.09.2019, м. Львів) — український фізик-теоретик, член-кореспондент Національної академії наук України (1995), доктор фізико-математичних наук (1985), професор.  Віце-президент Українського фізичного товариства, дійсний член НТШ. Член Міжнародного дорадчого комітету «Домени у фероїках і мезоскопічні структури». Премія НАН України імені О. С. Давидова (2013).  Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України (2011). Знак «Відмінник освіти України» (1998), Почесна грамота Верховної Ради України (2004), відзнаки НАН України «За наукові досягнення» (2008) та «За підготовку наукової зміни» (2018), орден «За заслуги» III ступеня (2009). 

Ігор Васильович Стасюк – видатний український учений у галузі фізики твердого тіла та
квантової статистики, головний науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України,
дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.

Народився І. В. Стасюк 23 вересня 1938 р. у місті Бережани Тернопільської області. Закінчив Стрийську середню школу в неповні 16 років, фізичний факультет ЛДУ імені Івана Франка (1959, диплом із відзнакою).

Ще будучи студентом, разом із В. В. Владіміровим під керівництвом проф. А. Ю. Глаубермана вів дослідження «нової форми полярної моделі», яке високо оцінив акад. М. М. Боголюбов і рекомендував до публікації в «Докладах Академии наук СССР».

Навчався в аспірантурі університету (1959—1962), захистив кандидатську дисертацію «Метод вузлових елементарних збуджень в теорії неметалічних кристалів» (1963) і до 1978 р. був доцентом кафедри теорії твердого тіла та теоретичної фізики.

У 1978—1983 рр. працював у Інституті прикладних проблем механіки і математики АН УРСР. У 1983—1990 рр. — старший науковий співробітник, завідувач відділу Львівського відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

У 1990—2006 рр. — заступник директора з наукової роботи, від 1986 р. і дотепер — завідувач відділу квантової статистики Інституту фізики конденсованих систем НАН України. У 1996—2010 рр. — професор кафедри теоретичної фізики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Найвагоміші наукові результати пов’язані із статистичною теорією конденсованих систем і теорією твердого тіла:

  • Розробив математичні методи, що базуються на формалізмі операторів Хаббарда, в теорії багаторівневих систем та систем фермі- і бозе-частинок із сильними короткосяжними кореляціями.
  • Розробив мікроскопічні моделі сегнетоелектриків із складною структурою водневих зв’язків.
  • Запропонував мікроскопічну теорію оптичних і деформаційних ефектів, породжених зовнішніми полями, в широкому класі діелектриків, сегнетоелектриків, ян-теллерівських кристалів.
  • Розвинув теорія протонного та іонного переносу в квазіодновимірних системах з водневими зв’язками та в суперіонних кристалах та описав властивості інтеркальованих кристалів.

Автор понад 600 наукових праць та трьох монографій. Підготував 20 кандидатів і 4 докторів фізико-математичних наук. Помер професор І. Стасюк у Львові , похований на Личаківському цвинтарі.

ВІДЗНАКИ:

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009).
  • Премія НАН України ім. О.С. Давидова (2013).
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2004).
  • Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2008).
  • Почесне звання «Відмінник освіти України» (1998).
  • Дійсний член (1995) і член Президії НТШ.
  • Віце-президент Українського фізичного товариства (2002—2013).
  • Заступник головного редактора журналу «Condensed Matter Physics» (від 1993) та голови секції «Фізика сегнетоелектриків».
  • Член редколегії низки міжнародних журналів.

Головні публікації:

  1. Дидух Л.Д., Прядко Л.Ф., Стасюк И.В. Корреляционные эффекты в узкозонных материалах. Львів: Вища школа, 1978, 120 с.
  2. Plakida N.M., Yushankhai V.Yu., Stasyuk I.V. On the role of kinematic and exchange interactions in superconducting electron pairing of electrons in the Hubbard model. Physica C, 160, 80—88 (1989).
  3. Pavlenko N.I., Stasyuk I.V. The effect of proton interactions on the conductivity behaviour in systems with superionic phases. J. Chem. Phys., 114, 4607—4617 (2001).
  4. Stasyuk I.V. Phase transitions in the pseudospin-electron model. In: Order, Disorder and Criticality (ed. Yu. Holovatch). V. 2. Singapore: World Scientific, 2007, p. 231—290.
  5. Стасюк І.В., Левицький Р.Р., Моїна А.П., Сливка О.Г., Величко О.В. Польові та деформаційні ефекти у складних сегнетоактивних сполуках. Ужгород: Ґражда, 2009, 392 с.

 

джерело

Recommended Posts

Leave a Comment

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search