СМАЧИЛО Степан Дмитрович

 В КУЛЬТУРА | ЛІТЕРАТУРА | МИСТЕЦТВО, Митці | Мистецькі колективи | Виконавці, Музика | Хореографія, НАУКА | ОСВІТА, Освіта в краї, Освітяни
СМАЧИЛО Степан Дмитрович (15.08.1941, с. Дибще Козівського району Тернопільської області — 24.10.2021) – педагог, музикант, композитор. Заслужений працівник культури України (2003).

Воєнні роки збіглися з його раннім дитинством: ріс співучий хлопчик сиротою (батьків було репресовано і вивезено за межі України), виховувався у далеких родичів. Саме тоді музика і народна пісня стали для нього вагомою моральною підтримкою та духовним оберегом на все життя…

ОСВІТА:

  • Теребовлянський культурно-освітній технікум (1960, нині ТФККіМ),
  • Дрогобицький педінститут (1975, нині – Дрогобицький державний педагогічний університет ім.Івана Франка).

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ:

  • творчу діяльність розпочав, навчаючись на другому курсі технікуму, з 2-місячної практики у Будинку культури м. Почаєва, організувавши хор медичних працівників місцевої психоневрологічної лікарні. Після завершення навчання Степана Смачила (на прохання відділу культури) було направлено на роботу художнім керівником Почаївського міського Будинку культури.
  • З 1969 року — керівник самодіяльного народного хору, паралельно працює викладачем у філії Кременецької музичної школи. З його ініціативи у 1978 році було відкрито Почаївську музичну школу, відтоді – її директор.

Завдяки старанням Степана Дмитровича на Кременеччині були створені ансамблі скрипалів, бандуристів, баяністів. Хоровий колектив Почаївського міського будинку культури переріс у народну аматорську хорову капелу .

Автор музики і поетичних рядків більше 30 хорових творів, обробок народних пісень. Серед авторських творів:

  • «Пісня про Україну»,
  • «Виший мені, сестро, сорочку»,
  • «Пісня про Почаїв»,
  • «Волинь моя»,
  • «Травневий Почаїв»,
  • «Тарасові Шевченку»
  • та ін.

Великою популярністю користуються твори, написані Степаном Дмитровичем на вірші українських поетів-піснярів:

  • «Хата мого дитинства» (В. Олефіренка),
  • «Заглядає вересень», «Це ти, Україно моя», «Три клени», «Ой не тільки того цвіту», «50-те літо» (Г.Петрука-Попика),
  • «Ворожка» (С.Галябарди),
  • «Закохав мене вечір» (М.Луківа),
  • «Тихо,тихо падає цвіт» (О. Богачука).

З ініціативи Степана Дмитровича у м. Почаєві стало традицією щороку, 15 лютого, проводити свято духовної та світської пісні.

НАГОРОДИ:

Нагороджений Знаком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу», грамотами управління культури обласної державної адміністрації, Кременецької районної держадміністрації, Почаївської міської ради, Міністерства культури України, він став героєм нарису в книзі «Світочі Почаєва” краєзнавця – дослідниці, члена Національної спілки журналістів України Рити Квач:

«…світив красою свого серця і вчинків там, де помістила його її Величність Доля, є носієм добра, правди, істини, освіти, таланту, яким наділило його Небо, і цим змінює світ на краще…» (Р. Квач «Світочі Почаєва»).

Джерело:

Степан Дмитрович Смачило [Електронний ресурс] / підгот. Г. Романська// Facebook. Тернопільський обласний методичний центр народної творчості. – (Славетні постаті Тернопільщини). – Режим доступу: https://www.facebook.com/ternopilomcnt. – Назва з екрана. – Дата публікації: 14.08.2019. – Дата перегляду: 30.09. 2019.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.