Шумський район | 1940-2020
Карта Тернопільської області: Шумський район
Площа району — 0.8 тис. кв. км.
Населення — 34,0 тис. осіб.
Селищній, 36 сільським радам підпорядковане селище міського типу та 60 населених пунктів.
Утворений у 1940 році. Розміщений на півночі області.
Районний центр — місто Шумськ.
Географічні дані
Шумський район лежить у межах Подільської височини, на північному заході підносяться Кременецькі гори. Поверхня — підвищена хвиляста, на північному заході — горбиста лесова рівнина, глибоко розчленована балками та ярами. Абсолютна висота — 230-390 м. Корисні копалини: піски, вапняки, мергелі, глини, торф. Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Основні річки – басейну Дніпра: притоки Горині– Вілія та Горинка. Споруджено понад 50 ставків. У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові чорноземи опідзолені, подекуди дернові та лучні ґрунти. Площа лісів – 19,9 тис.га. У районі – лісовий заказник Суразька Дача (республікан-ського значення).
Історична довідка
Шумський район лежить у межах Подільської височини, на північному заході підносяться Кременецькі гори. Поверхня – підвищена хвиляста, на північному заході – горбиста лесова рівнина, глибоко розчленована балками та ярами. Абсолютна висота – 230-390 м. Корисні копалини: піски, вапняки, мергелі, глини, торф. Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Основні річки – басейну Дніпра: притоки Горині– Вілія та Горинка. Споруджено понад 50 ставків. У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові чорноземи опідзолені, подекуди дернові та лучні ґрунти. Площа лісів – 19,9 тис.га. У районі – лісовий заказник Суразька Дача (державного значення).
Промисловість
Сучасна Шумщина – район , в якому працює 5 промислових та 23 малих підприємства, 16 фермерських господарства. Діти навчаються в 47 школах. На варті здоров’я стоїть 80 лікарів та 360 осіб середнього медперсоналу.
Культура
Діє 43 клубних установи, 48 бібліотек. Працює 8 аматорських народних колективи, серед них: народна аматорська хорова капела районного будинку культури, народні аматорські духові оркестри районного будинку культури та с.Обич.
Багата Шумщина творами місцевих авторів. Насамперед, повернене в добу національного відродження ім’я славетного письменника Уласа Самчука, сучасних поетів, письменників: Г. Петрука-Попика, І. Фарини, Г. Ткачука.
Красу рідного краю, звичаї та обряди описують Зоя Штогун-Дмитришина, І. Тимощук, С. Синюк. Уродженцем села Мізюринці є відомий краєзнавець, директор обласного краєзнавчого музею В.Лавренюк.
Великі селища, міста
Шумськ – районний центр, селище міського типу. Розташований на р.Вілії (притока Горині, басейн Дніпра), за 32 км від залізничної станції Лепесівка, за 105 км на північний схід від Тернополя. Через селище проходить автошлях, що зв’язує Тернопіль з Шепетівкою. Населення – три тисячі осіб.
Людські поселення на цій території виникли здавна. В околицях Шумського виявлено давньоруське городище. Селище було значним населеним пунктом уже за часів Київської Русі. Перша письмова згадка про нього зустрічається в Іпатіївському літописі під 1149 роком. У XII-XIII ст. Шумськ став одним із великих міст Волині. Напади зовнішніх ворогів, міжусобиці завдавали шкоди місту протягом наступних століть: населення потерпіло від угорських, литовських князів, монголо-татарських завойовників.
Після Люблінської унії 1569 року Шумськ у складі Волині потрапив під владу шляхетської Польщі. У XVIIст. він перейшов до волинського воєводи М.Малиновського. Власник містечка заснував Василіанський уніатський монастир, який у 1676 р. перейшов до францисканців. З цього часу став центром насадження католицизму в окрузі.
У 1919 році Шумськ захопили війська Польщі. Польська окупація принесла Шумську занепад і розорення. У 1940 році Шумськ став центром району. Нині Шумськ – один із промислових центрів північного району. Тут працюють маслозавод, фабрика “Вілія”, райдрукарня.
У селищі дві загальноосвітні школи, професійно-технічне училище, районний будинок культури, кінотеатр, краєзнавчий музей, медичні заклади. У містечку розміщена архітектурна пам’ятка – Преображенська церква XVIII ст.
Біля села Антонівців тривають розкопки давньоруського городища Уніас ІХ-ХІІІ ст. (досліджував О. Гаврилюк; див. Уніас-городище), виявлено археологічні пам’ятки ранньозалізного віку.
Уродженцем Шумського є К.Г.Ігельстром, один з керівників “Товариства військових друзів”, що в грудні 1825 року очолило виступ солдатів Окремого литовського корпусу, які відмовилися присягати Миколі І. Тут народився художник М.Борейко, який працює в галузі станкового, монументального живопису та графіки.
Районному центру присвячена повість члена Всеукраїнської Спілки краєзнавців, автора багатьох публікацій С.Синюка “Кладка над прірвою”.
Великі Дедеркали – село, центр сільської ради, розміщене на берегах річки Куми -– притоки Вілії. Відстань від районного центру – 20 км, до залізничної станції Лепесівка на лінії Тернопіль-Шепетівка – 12 км. Населення – 1100 чол. З жовтня 1940 до грудня 1961 року – районний центр.
Діють будинок культури, бібліотека, загальноосвітня школа.
У Великих Дедеркалах народився і деякий час жив польський прогресивний громадський діяч, просвітитель і філософ другої половини XVIII ст., один із засновників Кременецького ліцею Гуго Коллонтай (1750-1812).
Дізнатися більше:
| Бережанський район | Борщівський район | Бучацький район | Гусятинський район | Заліщицький район | Збаразький район | Зборівський район | Козівський район | Кременецький район | Лановецький район | Монастириський район | Підволочиський район | Підгаєцький район | Теребовлянський район| Тернопільський район | Чортківський район | Шумський район |
| Об’єднані територіальні громади |
Джерела
Адміністративно-територіальний устрій Тернопільської області [Електронний ресурс]// Адміністративно-територіальний устрій : електрон. довідн.// Верховна рада України : офіц. веб-портал. — Київ, 2014-2020. — (Ресурси). — Режим доступу: https://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistter.html, вільний.
Про утворення та ліквідацію районів [Текст]: Постанова Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX // Голос України. — 2020. — 18 лип. (№ 122) ; Офіційний вісник України. — 2020. — 31 лип. № 59, стор. 17, стаття 1851, код акта 100082/2020.