ШМАНЬКІВЧИКИ, Чортківський район, Тернопільська область

Україна. Тернопільська областьЧортківський район. Шманьківчицька сільська рада
Код КОАТУУ 6125589300. Засноване 1643. Населення 891 (2014). Територія 2,208 км²
Поштовий індекс 48551. Телефонний код +380 3552
Відстань до обласного центру 90 км. Відстань до районного центру 12 км.
Найближча залізнична станція Шманьківчики. Відстань до залізничної станції 2,5 км
Адреса ради с. Шманьківчики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48551; тел.: 5-62-36

Село, центр сільської ради. До Шманьківчиків приєднано хутір Канал. Розташоване за 12 км від районного центру; залізнична станція. Через село проліг автошлях БучачЧортків–Кам’янець-Подільський.  Відоме від 16 ст. У першій половині 17 ст. у селі був замок, знищений під час Хмельниччини. Згодом згадане у 1643 році.

За переказами старожилів, назва населеного пункту походить від прізвища першого поселенця Шманька, який жив на цих землях приблизно у 17 ст. Відома й версія, що від прізвища Шманьковський.

Шманьківчики розташовані за 2 км від Шманьківців, були даровизною дітям згаданого власника. 1785 р. в селі проживали 494 особи. Досі зберігся палац Станіслава Виговського.

Відомо, що в східній частині Шманьківчиків були маєтки оо. Домініканців з Чорткова, які разом з лісовим масивом володіли 600 морґами землі. Селяни мали у володінні 400 морґів. 1880 р. в Шманьківчиках 69 будинків, 464 особи. У 1900 р. – 741 житель, 1910 – 754, 1921 – 710, 1931 – 760; у 1921 р. – 133, 1931 – 169 дворів.

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа, за Польщі – 2-класна школа (обидві з польською мовою навчання), котрі містилися в хаті. У 1872 р. мешканці села побудували каплицю, 1912 р. – школу, 1927 р. – читальню. Працювали ґуральня, млин, цегельня, корчма.

Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива; польські організації «Кулко рольніче», молочарня, «Стшелєц» і «Дом Людови».

Напередодні Другої світової війни (1938) із шпихліра на фільварку побудовано костел. Польська влада заарештувала Василя А. й Василя Т. Захарчуків і ув’язнила їх у концтаборі Береза Картузька.

Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади головою сільської ради обрали Максима Козяра. Цього ж року націоналізували кредитову кооперативу, а читальню «Просвіти» перейменували на клуб. 1941 р. виселили у Сибір родини Захарчуків і Федора Калужняка.

Після відступу Червоної армії цього ж року в селі насипали могилу полеглим і встановили хрест. У 1939–1941 рр. в Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шманьківчиків Антона Барашовича, Мирослава Боднарука, Івана Горячого.

20–21 липня 1941 р. розстріляли в Умані на Черкащині Івана Глуха, Петра Германа, Олексу Горячого, Федора Давидюка й Антона Слоту. В УПА воювали Василь Бригадир, Василь Вільховий,Мирослав Горячий, Антон і Ольга Захарчуки, Іван та Розалія Мостовичі, Антін і Михайло Юрківи й ін.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії: Юліан Бойко (1912 р. н.), Максим Бояновський (1905 р. н.), Максим Вербовецький (1906 р. н.), Василь Гира (1918 р. н.), Степан Глух (1920 р. н.), Антон (1897 р. н.), Микола (1903 р. н.) та Ярослав Захарчуки (1921 р. н.), Василь Клим, Василь Куць (1904 р. н.), Михайло Міщій, Михайло Пирожик (1906 р. н.), Омелян Решетило (1904 р. н.), Василь (1912 р. н.) і Михайло (1918 р. н.) Стеці, Микола Ушій (1910 р. н.), Василь Чудик (1904 р. н.).

Є церква святого Юрія Переможця (1996; УПЦ КП), богослужбова каплиця святого Юрія (1992; УГКЦ), «фіґура» Матері Божої (1990). У 2012 р. з ініціативи о. Івана Сеньківа греко-католицька громада розпочала будівництво нового храму. Споруджено пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968);  насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991); відновлено пам’ятний хрест на честь скасування панщини.

Працюють ЗОШ І ст., дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, ВАТ «Чортківське племінне підприємство» (колишня держплемстанція), фермерське господарство «Величко», ВАТ «Тернопільська обласна рибоводно-меліоративна станція», Чортківське виробничо-торгове підприємство «Рій», ПП «Ольга-ЛТД», торгові заклади.

Серед відомих уродженців села:

  • Іларіон Грабович (1856– 1903) – письменник, публіцист, педагог;
  • Віктор Гуменюк (1967 р. н.) – голова Проводу “ОУН Руху” в Москві;
  • Василь Захарчук (1899–р. см. невід.) – громадський діяч у Канаді.

У Шманьківчиках є печера “Лисеня” (довжина 34 м; пісковик).


Канал – хутір, розташований за 0,3 км від села. У 1952 р. на хуторі – 4 двори, 11 мешканців.

Джерела

Бойко, В. Шманьківчики [Текст]  / В. Бойко, В. Уніят, М. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 523—524.

Мельничук, Б. Шманьківчики  [Текст]  / Б. Мельничук, Я. Чорпіта // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 645.

Чортківщина [Текст]: істор.-турист. путівник / автор-упоряд. В. Погорецький. — Тернопіль, 2007. — 188 с.

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1712 публікацій.

Коментарі (2)

  1. […] Шманьківчики, село в Тернопільській області » Терно… до Чортківський район […]

  2. […] Шманьківчики, село в Тернопільській області » Терно… 21.12.2017 о 12:46 […]

Залишити відповідь