ШАБАТУРА Стефанія Михайлівна

джерело: https://uk.wikipedia.org

ШАБАТУРА Стефанія Михайлівна (05.11.1938, с. Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область — 17.12.2014, Львів) — митець-килимар, політв’язень, член Української Гельсінської групи. Член Спілки художників УРСР ( 1969-1972).  Орден «За мужність» I ст. (2006). Орден княгині Ольги II ст. (2009) і  III ст. (1999).


Стефанія Шабатура народилася 1938 року в селі Іване-Золотому, нині Заліщицького району Тернопільської області. Батько загинув на війні. Мати Анна — народна художниця і майстриня.

Закінчила Львівське художнє училище (1961) та Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1967). Працювала художницею в текстильній промисловості.

Проектувала і ткала гобелени й брала участь у численних виставках, зокрема в Республіканській виставці-ярмарку 1971 в Києві. Про її творчість написано в 6 томі «Історії мистецтва України».

Член Спілки художників України у 1969-1972 рр. Брала участь у роботі львівського Клубу творчої молоді «Пролісок» (КТМ), розповсюджувала самвидав.

У 1970 році разом із групою львівських письменників і художників виступила на захист Валентина Мороза і добивалася дозволу бути присутньою на його суді.

Заарештована під час арештів української інтеліґенції 12.01.1972 за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації й пропаганди.

5 березня 1972 року — на засіданні правління Львівської організації Спілки художників України С. Шабатуру виключили зі СХ УРСР. Того ж року її засудили у Львові за «антирадянську агітацію і пропаганду» за статтею 62 частини 1 КК УРСР на 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання.

Їй інкримінували, зокрема, розповсюдження машинописних збірок В.Стуса “Веселий цвинтар”, М. Холодного “Крик з могили”, статті В.Мороза “Серед снігів”.

12-13.07.1972 засуджена за ст. 62 ч. 1 КК УРСР до 5 р. ув’язнення в таборах суворого режиму та 3 р. заслання. Каралася в жіночому таборі ЖХ-385/3-4 в сел. Барашево Теньгушовського р-ну, Мордовія.

Дисидентський рух в Україні: ШАБАТУРА Стефанія Михайлівна

Брала активну участь у протестних акціях в’язнів. КДБ знищив 70 екслібрисів і понад 150 рисунків Шабатури. Заслання відбувала в с. Макушино Курганської обл.. Працювала в художній майстерні при Будинку культури (оформлення наочної агітації).

2 грудня 1979 року закінчився термін заслання Стефанії Шабатури і вона повернулася в Україну. Як такій, що “не стала на шлях виправлення”, їй після закінчення заслання веліли нікуди не заїжджаючи прямувати до Львова і стати там під адміністративний нагляд.

Однак міліція відмовилася її прописати у власній кооперативній квартирі, де жила її хвора мати — вдова учасника війни. Стефанія Шабатура категорично відмовилася будь-куди виїздити. Рік перебувала під адміністративним наглядом.

Працювала художницею в текстильній промисловості. 1994, як реабілітована, на пільгових умовах одержала приміщення під майстерню. 1999 р. нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Указом Президента України від 8.11.2006 нагороджена орденом «За мужність» І ступеня.

Протягом 1990–1995 була депутатом І демократичного скликання Львівської міської ради. З 1991 року була головою Марійського товариства «Милосердя». Померла 17.12.2014 р. у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році»  відзначено 80-річчя від дня народження Стефанії Шабатури (1938-2014) внесено в перелік офіційних державних свят України на 2018 рік.

Джерела

Відійшла у засвіти [Текст] : сл. пам. Стефанія Шабатура:[ померла художниця і правозахисниця] // Шлях перемоги. — 2014. — № 52 (24 груд. — С. 7 : фот. — (Калейдоскоп).

Дяків, С. Стефанія Шабатура: нескорений дух творчості [Текст] : [про худож. декор.-приклад., правозахисницю, уродженку Іване-Золоте Заліщиц. р-ну] / С. Дяків // Дзвін. — 2009. — № 8. — С. 145—153 : фот.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина  [Текст] : [в 11 т.] / НТШ ; гол. ред. проф., д-р В. Кубійович. — Париж, Нью-Йорк, Львів, 1955—2003.

Кравченко, Я. Провидиця Кассандра у творчій долі Стефанії Шабатури [Текст] : [про уродженку с. Іване-Золоте Заліщ. р-ну, художницю Шабатуру С.] / Я. Кравченко // Дзвін. — 2017. — № 4. — С. 244—248 : фот.; кольор. іл.: [2] окр. л., [1—4] с. обкл.

Листи Василя Стуса до Стефи Шабатури [Текст] / підгот. Ігор Калинець // Дзвін. — 2015. — № 9. — С. 166—171 /

Мозаїка Стефанії Шабатури: спомини крізь десятиліття [Текст] / Зеновія Юрчишин // Дзвін. — 2017. — № 11. — С. 211—212/ — Рец. на кн. : Стефана Шабатура: вибрана палітра кольорів з мозаїки життя і творчості. – Київ : Смолоскип, 2016. – 252 с.

Олійник, В. Її печаль не випили літа [Текст] / В. Олійник, В. Каспрук // Колос. — 2009 . — 16 січ. — С. 3 : фот. — (Ми — українці).

Онищенко, В. Творчість незламної українки [Текст] / В. Онищенко // Слово Просвіти. — 2017. — № 40 (5—11 жовт.). — С. 13 : фот. — Рец. на Стефанія Шабатура: нескорений дух творчості / Упор. С. Дяків. — Київ : Смолоскип, 2017, 168 с.: іл.

Пальчиков, Д. “Не йшла на компроміс зі злом” [Текст] : померла худ. і правозахисниця С. Шабатура : [уродженка с. Іване-Золоте, Заліщ. р-ну] / Д. Пальчиков // День. — 2014. — № 238 (18 груд.). — С. 2. — (Втрата).

Померла Стефанія Шабатура [Текст] : [худ. і правозахисниця, уродженка с. Іване-Золоте Заліщ. р-ну] // Права людини. — 2014.  № 35. — С. 10—11.

Реабілітовані історією. Тернопільська область [Текст]. — Тернопіль, 2008 — . — (Реабілітовані історією : у 27 т.).Кн. 2. / обл. редкол.: П. В. Гоч (голова) [та ін.] ; [упоряд.: О.Г. Бажан, Є.О. Гасай, П.З. Гуцал]. — Тернопіль, 2012. — 857, [6] с. — Із змісту:  Є. Гасай. Стефанія Шабатура — учасниця українського дисидентського руху.

Рух опору в Україні: 1960—1990 [Текст] : енцикл. довідник / передм. О. Зінкевича, О. Обертаса. — Київ, 2010. — С. 714—715.

Стефанія Шабатура: вибрана палітра кольорів з мозаїки життя і творчості [Текст] / упоряд. С. Дяків. Київ, 2016.

Шкраб’юк, П. Стефанія Шабатура : ув’язнені лілії [Текст] / П. Шкраб’юк // Слово Просвіти. — 2017. — № 34 (24—30 серп.). — С. 10.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 1635 публікацій.

Залишити відповідь