РИДЗ-СМІҐЛИ Едвард

РИДЗ-СМІҐЛИ Едвард (пол. Edward Rydz-Śmigły, 11.03.1886, м. Бережани — 02.12.1941, м. Варшава) — польський військовий і політичний діяч, маршал Польщі (1936). Під час Першої світової війни — керівник батальйону в складі Польських легіонів. Головнокомандувач польської армії під час Польської кампанії 1939 року. Орден Білого Орла (1936). Масон. Почесний громадянин Тернополя.

Народився 11 березня 1886 року в м. Бережани, нині Тернопільська область, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) сім’ї підофіцера австрійської армії Томаша Ридза та його дружини Марії Баб’як.

Мати Едварда походила з української греко-католицької родини, похована на Бережанському цвинтарі. Батько матері — вахмістр поліції (муніципальний поліцмейстер), потім — сторож на бойні. Щодо місця народження існують розбіжності: або м. Бережани (вул. Ізабелівка, буд. 137), або с. Лісники (буд. 117) біля Бережан; згадується теж с. Лапшин.

Після закінчення Бережанської гімназії у 1905 розпочав навчання у Краківській Академії мистецтв. У 1908 у зв’зку з членством у новоствореній організації «Союз Чинної Боротьби» перериває навчання і переходить на філософські студії Ягелонського університету. У цей час вибирає собі псевдо «Сьмігли» (спритний, меткий).

У 1910—1911 рр. був призваний на військову службу в австрійську армію, де отримав звання підхорунжого. У 1912 р. відновлює навчання і закінчує Краківську Академію мистецтв. «Союз Чинної Боротьби» перетворюється на легальне спортивно-гімнастичне товариство «Стшелєц» (пол. Strzelec) під керівництвом Ю. Пілсудського. У цьому товаристві Е. Ридз зарекомендував себе здібним організатором.

З початком Першої світової війни в липні 1914 був мобілізований у 55-й полк австрійської армії, розташований у Бережанах. Ю. Пілсудський призначає його спочатку командиром ІІІ батальйону польських легіонів, а незабаром — командиром Першої бригади легіонів.

Улітку 1915 — підполковник, в листопаді 1917 року — головний командант Польської Військової Організації, замість арештованого Пілсудського. Один із найближчих співробітників Ю. Пілсудського: з 1918 — міністр війни, у травні 1920 — командувач армії, яка зайняла Київ.

9 червня 1920-го року за наказом генерала Е. Ридза-Сміглого Ланцюговий міст Києва був підірваний відступаючими польськими військами, відновити його за старим проектом не вдалося. З 1921 — інспектор армії, по смерті Пілсудського 1935 — генеральний інспектор польських збройних сил і фактичний диктатор Польщі, з 1936 — Маршал Польщі.

 

Начальний вождь польської армії у війні з Німеччиною 1939; після поразки польських військ втік до Румунії, де був інтернований, але 1941 нелегально повернувся до Варшави. Помер 2 грудня 1941 року в м. Варшава (тоді Генерал-губернаторство, Третій Райх) від серцевого нападу.

Як уродженець Бережанщини та випускник Бережанської гімназії мав чимало приватних зв’язків з українцями, але до національних прагнень українців у межах польської держави ставився неприхильно і до деякої міри відповідальний за протиукраїнську політику польського уряду в другій половині 1930-х pp.

Джерела

Мазурак, Я. Булава маршалка і палітра художника [Текст]  / Я. Мазурак // Бережанська гімназія. Сторінки історії. — Тернопіль-Бережани: Джура, 2007. — 1027 с.

Папакін, А. Г. Ридз-Смігли Едвард [Текст] / А. Г. Папакін // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 195.

Парацій, В. Символ вічності та пам’яті: Бережанський цвинтар [Текст]  / В. Парацій // Бережани. Місто біля Раю //Пам’ятки України. — № 2 (спевипуск) (лип.). — 2013. — № 2 (спевипуск). — С. 68.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2329 публікацій.

Залишити відповідь