РУДИЙ Борис Іванович

РУДИЙ Борис Іванович (20.06. 1948, с. Кривовілька, Теофіпольский район, Хмельницька область – 06.06.2017, м. Тернопіль) – український художник, скульптор. Лауреат обласної мистецької премії ім. М. Бойчука.

Закінчив Вижницьке художнє училище прикладного мистецтва. З 1972 року мешкав у м. Тернополі. Борис Іванович створив низку портретів митців: «Володимир Висоцький», «Художник», «Архітектор» (Іван Осадчук).

У 1985 р. у співавторстві з архітектором Іваном Осадчуком працювали над створенням меморіального комплексу «Молотківська трагедія» (с. Молотків Лановецького району).  Автор:

  • пам’ятника Данилові Галицькому (2002, м. Тернопіль, архітектор Олександр Міщук),
  • погруддя братів Михайла й Тимофія Бойчуків (с. Романівка Теребовлянського району)
  • Хреста скорботи на г. Лисоня біля Бережан
  • та ін.

Біля кафедрального собору встановлено кам’яний хрест роботи Б. Рудого, а у парку скульптур на набережній Тернопільського ставу встановлено його композицію з каменя «Межа» (1989). Борис Рудий різьбив іконостаси та розписав понад 20 церков. Коли в Тернополі почали реставрувати катедру, вирізьбив іконостас і царські ворота, виконав орнаментальний розпис хорів.

 

джерело: https://poglyad.te.ua/podii/strongzhyvi-skulptury-borysa-rudogostrong.html

Роботи скульптора експонувались у Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі, Дніпрі, Києві, Москві. Член творчого гурту «Хоругва», у складі якого став лауреатом обласної мистецької премії ім. Михайла Бойчука. Помер 6 червня 2017 р. після тяжкої хвороби.

«Дерево в руках Бориса – матеріал чарівний, чародійний, проте не менш дивовижним виявився для нього метал. У деяких випадках скульптор досягає такого ефекту, якого дерево не дає. Йдеться про рвані, незакінчені площини. Це те, чого легко досягають фарбами на полотні, проте значно дієвіше, оскільки уривчастість існує тут у просторі» (І. Ґерета)

Твори:

  • «Флейтист» (1985),
  • «Архітектор» (1986),
  • «Двоє» (1988),
  • «Звільнення» (1992),
  • «Без нас» (1993),
  • «Перехрестя» (1995),
  • «Карпати» (2005),

пам’ятники:

  • братам Михайлові й Тимку Бойчукам (1992, с. Романівка Теребовлянського району),
  • Данилові Галицькому (2002, м. Тернопіль).

Роботи Б. Рудого зберігаються в музеях України.

Борис Рудий, «Висоцький». джерело: https://zbruc.eu/node/81792

Джерела:

Рудий Борис Іванович [Текст] // Мистці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво :
бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. В. Миськів ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; ред. Г. Жовтко ; керівник проекту та наук. ред. В. Вітенко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — С. 376—377. — (Мистецька Тернопільщина). — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2016_mt.pdf (останній перегляд: 30.05.2019).

День за днем — у скарбницю духовності [Текст] : [червень — серпень 2017 р.] / підгот.: Н. Бурмаку [та ін.]  // Літературний Тернопіль. — 2017. — № 4. — С. 151—163 : фот. — (Тернопілля у дзеркалі часу: події, факти, імена). — Зі змісту: 6 червня на 69 році життя відійшов у вічність тернопільський скульптор, художник Борис Рудий. — С. 152.

Попович, Ж. Захід Рудого сонця [Текст] : [помер скульптор Борис Рудий] / Ж. Попович // Номер один. — 2017. — 14 черв. — С. 15 : фот. кольор.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2626 публікацій.

Залишити відповідь