РОМАШІВКА | Чортківський район | Тернопільська область

 In Адміністративно-територіальний устрій, Історія регіону, Карта Тернопільської області

РОМАШІВКА — село (Грамушівка), центр сільської ради. Розташоване за 20 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної станції Джурин. Територія – 3,36 кв. км. Дворів – 186. Населення – 613 осіб (2014).

Відоме від 17 ст. 1785 р. в селі проживала 481 особа. Щодо походження назви села відомо кілька леґенд. Одна з них говорить, що поселення було розташоване в іншому місці, на так званому “куті”, й у давнину називалося Палатівка. Тамтешніх жителів приваблювали у цій місцині родючі ґрунти, придатні для вирощування сільськогосподарських культур.

Під час нападу татар поселення було повністю пограбоване й спалене, загинуло багато козаків і ворогів. На місці захоронення полеглих насипано могили. Могилу козаків місцеві жителі відновили в 1990х рр. Після тієї битви люди почали селитися на новому місці – де нині розташована Ромашівка.

Головна вулиця в селі Ромашівка Чортківського району Тернопільської області України. автор Максим Огородник джерело https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Ромашівка_(Чортківщина)_-_Головна_вулиця_села_-_

За іншою версією, від імені Рома, Романія, пестливе – Ромашка. Першим забудовником на нових землях був Грамуш. Від цього прізвища і пішла назва Грамушівка. За Польщі село перейменували на Ромашівку, про це свідчать таблички, написані польською мовою, що ще збереглися на старих будинках.

У середині 19 ст. велика земельна власність належала Миколі Подлевському; 1902 р. – Людвику Цінському. У селі в 1900 р. – 1252 жителі, 1910 – 1334, 1921 – 1180, 1931 – 1270 жителів; 1921 р. – 222, 1931 – 287 дворів. За Австро-Угорщини працювали 2-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі – 3-класна. Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Союз Українок», «Братство тверезості» та інших.

Під час Першої світової війни був призваний у 1914 р. до австрійської армії Іван Матвійчук, який згодом належав до ОУН. У церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього (УПЦ КП, 1801) збереглось Євангеліє (1875), в якому зроблений запис про те, що під час Першої світової війни 1914 р. в Ромашівці стояв полк із Чернігова, сформований з русифікованих українців.

У одній із сільських хат квартирував онук Варфоломія – троюрідного брата і свояка (був одружений на сестрі) Тараса Шевченка. Ця гілка родоводу мала прізвище також Шевченко і мешкала в Корсуні, звідки й пішов на війну онук Варфоломія. Є перекази про те, що в хаті навколо цього внука збиралися люди і слухали розповіді про прапрадіда Тараса.

Могила УСС в селі Ромашівка Чортківського району Тернопільської області України. автор: Максим Огородник джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Ромашівка_(Чортківщина)_-_Могила_УСС_-_6.JPG

У селі донині переконані в тому, що саме за просвітництво москалі замордували Шевченкового однокровця, якого нібито ненароком убив під час чищення зброї, солдат-однополчанин; похований на місцевому цвинтарі. Після Другої світової війни останки чернігівських солдатів, за переказами старожилів перезахоронені на батьківщині. Тому невідомо, чи збереглася ця могила.

У 1938 р. польська поліція заарештувала за приналежність до ОУН жителів Ромашівки Михайла Музичку та Степана Онищука. Після встановлення радянської влади, у жовтні 1939 року енкаведисти заарештували колишнього голову філії товариства «Просвіта» Івана Грицика; подальша його доля невідома.

Від жовтня 1939 р. до березня 1941 р. енкаведисти заарештували і стратили в Чортківській тюрмі 20 мешканців села:

  • Марію Адамик, Степана Бартківа, Івана та Михайла Ваврових, Івана Грищука, Ксенію Концограду, Андрія Маланчука, Михайла Музичку, Павла Обнявку, Степана Онищука, Павла Семирозума, Павла Шуйка та ін.;

20–21 липня 1941 р. розстріляли в місті Умані на Черкащині:

  • Стефана Бартківа, Івана Вавріва, Михайла Гайового, Захарія Когута, Михайла Кільчицького, Павла Маланчука, Романа Матвійчука, Павла Обнявку.

В УПА воювали:

  • Семен Довбенко,
  • Михайло Маланчук,
  • Михайло Музичка,
  • Марія Штепа
  • та інші місцеві жителі;

у дивізії «Галичина» – Микола Кіндяк (1922 р. н.).

By AndriiDydiuk – Own work, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=51199999

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 43 мешканці Ромашівки:

  • Микола Біланик (1922 р. н.),
  • Павло Дмитрів (1909 р. н.),
  • Григорій Жарук (1900 р. н.),
  • Степан Ільчишин (1910 р. н.),
  • Микола Камаш (1910 р. н.),
  • Степан Кільчицький (1909 р. н.),
  • Микола Кіндяк (1906 р. н.),
  • Степан Концеграда (1909 р. н.),
  • Михайло Коробій (1910 р. н.),
  • Іван (1909 р. н.), Павло (1921 р. н.) й Степан (1913 р. н.) Маланчуки,
  • Павло Марків (1908 р. н.),
  • Ілько Матвійчук (1910 р. н.)
  • та ін.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (УПЦ КП, 1902, реставрована 2002),
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971),
  • пам’ятний хрест Борцям за волю України (1991),
  • символічна могила односельцям, яких закатували радянські каральні органи (2003).

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Ромашівське»”, ПСП «Захід-Агро», ТзОВ «Старр ЛТД», ПАП «Ясени», ПАП «Промінь», торгові заклади.

Серед відомих уродженців села:

  • Любомир Габруський (1972 р. н.) – журналіст, редактор, громадський діяч;
  • Павло Лосик (1956 р. н.) – правник, ґенерал-майор внутрішньої служби;
  • Микола Михалевич (1843–1922) – священик, популяризатор бджільництва,
  • Марія Штепа  (1929 р.н.) – учасниця визвольних змагань.

 

Джерело

Уніят, В. Ромашівка [Текст] / В. Ніят, М. Федечко, М. Штепа // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 497—498 : фот.

Recommended Posts
Showing 2 comments
pingbacks / trackbacks

Leave a Comment

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search