«РІДНА ШКОЛА», українське педагогічне товариство

08.05.2017 | Автор: | Категорія: Історія регіону

 

«РІДНА ШКОЛА», українське педагогічне товариство  (УПТ) – освітньо-виховна громадська організація на Тернопільщині. Заснована в 1881 у Львові як «Руське товариство педагогічне». Завдання – освіта і виховання українців на основі рідної мови, відкриття шкіл та ін. просвітницька діяльність.

Один із голів Руського (Українського) педагогічного товариства до 1918 – Осип Барвінський. Тернопільську філію «Рідної школи» під назвою «Руське педагогічне товариство» заснували в 1895, згодом перейменували на Українське педагогічне товариство (УПТ).

Члени філії УПТ: 1910-1911 – 107, 1911-1912 – 127. Тоді ж діяли однокласні школи нижчого типу в селах Забойки і Плотича (нині обидва – Тернопільського р-ну), підготовчий курс до гімназії, курс для неписьменних, бібліотека для молоді (79 книжок). Вартість майна -1459, 52 корон.

7 квітня 1913 Тернопільська філія РПТ перетворилась на гурток (кружок) УПТ «Рідної школи». До 1-го складу Старшини належали:  0. М. Конрад – голова, О. Солтис – заступник, О. Демчук – секретар, М. Войцєховський – скарбник, І. Гусаковський – бібліотекар, І. Мариняк і А. Сабат; контрольна комісія: В. Белей і Я. Цегельський.

Члени на початку 1912-1913 навчального року – 126. Кружок заснував приватну жіночу учительську семінарію, провадив народні школи, бібліотеку, реалізовував видання товариства, влаштовував курси для неписьменних.

У 1926 УПТ змінило назву на «Рідна школа», Українське педагогічне товариство». У міжвоєнний період в м. Тернопіль на вул. Міцкевича діяв повітовий союз гуртків (кружків) «Рідної школи», який у жовтні 1934 об’єднував близько 200 членів.

Його очолював адвокат С. Брикович, заступник – професор гімназії П. Дяків, секретар-видавець П. Семчишин, скарбник – учасник національно-визвольних змагань І. Лень. Союз опікувувався діяльністю «Рідної школи» в усьому повіті. Голови «Рідної школи» – адвокат Д. Ладика, професор гімназії І. Боднар. Жертводавці на потреби товариства – українські кооперативники, зокрема, кооператива «Будучність».

14 червня 1932 в Тернополі відзначили 50-річ. ювілей «Рідної школи»: Служба Божа (єпископ Н. Будка) та урочистий похід вулицями міста за участю 50 верш­ників у козацьких строях, хорів, 16 оркестрів і 9 тис. учасників; академія, концерт і показові впра­ви.

У 1936 в Тернопільському воєводстві діяли: 11 повітових со­юзів гуртків «Рідної школи»: в містах Бережани, Борщів, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці (нині Гусятинської р-ну), Підгайці, Скалат (нині Підволочиського р-ну), Теребовля, Тернопіль, Чортків; 9 народних шкіл, у т. ч. 2 – в Борщівському повіті; З СШ і 1 фахова школа в Тернополі.

При товаристві діяли гуртки доросту. Серед голів «Рідної школи» у міжвоєнний період – тернополяни А. Гладишовський (1919-1923), І. Галущинський (1933-1939); члени Головної упра­ви «Рідної школи» у Львові – Н. Гірняк. Після верес­ня 1939 рад. влада припинила діяльність «Рідної школи».

Джерело:

В. Окаринський [Текст] / В. Окаринський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 181-182.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 780 публікацій.

Коментарі (2)

  1. […]  Учителі-члени Українського педагогічного товариства “Рідна школа” на Тернопільщині. Міжвоєнний період (джерело) […]

  2. […]  Учителя-члены Украинского педагогического общества «Родная школа» на Тернопольщине. Межвоенный период (источник) […]

Залишити відповідь