ПОТУТОРІВ | Шумський район | Тернопільська область

ПОТУТОРІВ — село, центр сільської ради. Входить до складу Шумської ОТГ. Розташоване на лівому березі р. Кума (права притока Вілії, басейн Горині, сточище Прип’яті), за 7 км від районного центру та 20 км від найближчої залізничної станції Лепесівка.  Територія – 2,22 кв. км. Дворів – 130. Населення – 465 осіб (2014).

Перша письмова згадка про Потуторів – 1440 р., згодом згадане у 1513 р., коли село почало належати Богданові Боговитину. В 1583 р. власником села був Станіслав Лащ. Імовірно, що назва села походить від словосполучення «по ту сторону», бо колись село ділилося на дві частини.

Відомо, що волиняни в період російської окупації у 18 ст. перейменували село з чужої їм назви Потуторов на зрозумілу Полуторів (від Полутор); можливо, походить від прізвища Полутор.

Наприкінці 19 ст. у селі 98 дворів, 661 житель. За переказами, 1911 р., в селі було 311 десятин великої земельної власності. Діяли філії «Просвіти» та інших товариств. У 1931 р. Потуторів нараховував 857 жителів.

Від початку липня 1941 р. до 2 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. У жовтні 1944 р. сталася велика пожежа, під час якої згоріла половина будівель села. У національновизвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь понад 40 осіб, серед них:

  • Феодосій Безклуб’юк (1918– 1945),
  • Юхим Волощук (1924 р. н.),
  • Іван Киричук (1926 р. н.),
  • Володимир Кравець (1926 р. н.),
  • Володимир Лісовий (1926 р. н.),
  • Домна Миколайчук (1924 р. н.),
  • Стах Остап’юк (1926 р. н.),
  • Микита Поліщук (1903–1944),
  • Василь Савчук (1910–1944),
  • Дем’ян Самосюк (1910–1944),
  • Іван Серветник (1926 р. н.),
  • Антін Хамула (1916 р. н.),
  • Микита (1924 р. н.) та Ольга (1928 р. н.) Чевелюки,
  • Василь Чуйко (1924 р. н.),
  • Данило Шаповал (1915–1944),
  • Володимир Шевчук (1930 р. н.),
  • Галина Янюк (1924 р. н.).

За радянської влади репресовано 27 родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинуло 32 чоловіки, 20 пропало безвісти. 1949 р. примусово організовано колгосп. Нині земельні паї селян орендують фермерське господарство «Любава» і ПАП «Колос» (очолює господарник і громадський діяч Сергій Байрак (1964 р. н.).

Пам‘ятки:

  • церква Покрови Пресвятої Богородиці (1799, кам’яна),
  • три муровані «фіґури»,
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968).

Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, 2 торгових заклади. У селі народилися:

Джерела:

Бойко, В. Потуторів [Текст] / В. Бойко, Б. Мельничук, І. Фарина,  І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 583 : фот. кольор.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2727 публікацій.

Залишити відповідь