ПОЛІВЦІ | Чортківський район | Тернопільська область

 In Адміністративно-територіальний устрій, Карта Тернопільської області

ПОЛІВЦІ — cело, центр сільської ради. До Полівців приєднано хутір Бартошівка. Розташоване на берегах р. Джурин (ліва притока Дністра), за 15 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної зупинки Джурин. Територія – 3,68 кв. км. Дворів – 300. Населення – 826 осіб (2014).

Перша письмова згадка датована 1536 роком. Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки черняхівської культури. Відомо, що 1785 р. в Полівцях проживали 578 осіб. У Полівцях були двір та фільварок, що після смерті дідича Орловського став власністю дідича Міхаловського; маєток-хутір родини Гановських, який за Польщі викупив українець Осадца; фільварки Кона, Юрмана і Ягольницького.

Працювали ґуральня, цегельня, два млини та корчма. За Австро-Угорщини деякі родини й окремі особи виїжджали до США і Канади на заробітки. У селі в 1900 р. – 1952 жителі, 1910 – 2165, 1921 – 1906, 1931 – 2169; у 1921 р. – 364, 1931 – 456 дворів.

У Полівцях півтора століття проживала найчисельніша община, окрема колонія німців-протестантів (до 1940 року), яка мала тут школу, церкву (кірху), цвинтар; донині вціліла одна німецька хата.

У 1925 р. польська влада поселила на панських ланах колоністів і створила громаду “Бартошувка”. Діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі – 4-класна утраквістична (двомовна).

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосилися мешканці села Іван Михальчук – згодом співорганізатор мережі ОУН на Чортківщині, Роман Скоромний, Євген Чайківський і абсольвент філософії Юліян Чайківський із кільканадцятьма учнями середніх шкіл. Із них при обороні Львова загинули Войчук, Голодрига, Ковальський, Франків, Є. Чайківський.

Під час другого відступу УГА через село проходив 3-й курінь 24-го полку піхоти ім. гетьмана П. Дорошенка. Після національно-визвольних змагань початку 20 ст. у Полівцях залишився водяний млин; на місці розваленої корчми споруджено Народний дім. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Луг”, “Сокіл”, “Сільський господар”, “Союз Українок” та ін.

У Народному домі функціонували читальня “Просвіти”, бібліотека, театральний, самоосвітній та хоровий гуртки. Працювали споживча кредитова кооператива, молочарня, дитячий садок. Під час пацифікації у 1930 р. в Полівцях польські жандарми нападали на господарства, арештовували мешканців села; аґресивно діяло польське товариство “Стшелєц”.

Автор: AndriiDydiuk – Власна робота, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=50464224

Після встановлення радянської влади у липні 1941 року в Умані на Черкащині розстріляли політв’язня Чортківської тюрми, жителя Полівців Казимира Маланчука. У 1941 р. на схід від села насипано могилу і встановлено дубовий хрест із написом “Борцям за волю України” (зруйнували німці в 1944 р.). На полі “Лащівка” був дерев’яний хрест, встановлений, мабуть, під час епідемії холери.

6 січня 1944 року солдати армії Власова розстріляли 19 осіб (у т. ч. 15 юнаків). Гітлерівців було 10, а власівців понад 300. Серед розстріляних:

надрайонний провідник ОУН Михайло Чайківський («Володимир»),

  • 4 члени молодіжної організації «Юнак», яким ще не виповнилося й 15 років, молодий провідник юнацької ОУН – Василь Голодрига, Михайло та Володимир Петрашики, Петро Піхут, Михайло Франків, Іван Дідюк, Василь Жиромський та Микола Басій,
  •  провідник із Ягільниці Зозуляк, два червоноармійці.
  • Розстріляли також Івана Ціцерського з Джурина, 18-річного хлопця, який випадково переїжджав через Полівці у Базар, Трагедія підсилювалася тим, що розстріл юнаків відбувався на очах у їх родичів. 26 місцевих жителів арештували.

Через декілька тижнів після полівецької трагедії боївка окружного Проводу СБ Антона Михальчука, уроджденця Полівців, захопила майора Петрова зі сумнозвісної армії генерала Власова, який признався, що він був головним пропагандистом власівського полку по боротьбі з «бандизмом» у південній Галичині.

21 лютого 1944 року у Чорткові бійці УПА вбили шефа кримінальної поліції Ізельта. Атентат виконали окружний провідник СБ Антін Михальчук («Крилатий») та Орест Чорпіта («Меткий»), заступник окружного провідника юнацтва ОУН.

В УПА воювали Микола Атаманчук, Олена Бойчук, Героній Босій, Микола Горбачук, Іван Гуцул, Деоніз Кравецький, Героній Логуш, Микола Лучко, Михайло Микитюк, Богдан Миколайків, Осипа Микуляк, Василь Мих, Антін, Володимир і Теодозій Михальчуки, Володимир Нагаєвський, Іван, Надія й Теодозій Нагумики, Гнат Погорецький, Богдан Франків та інші.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 69 жителів Полівців:

  • Іван (1907 р. н.), Микола Андрійович (1906 р. н.) та Микола Іванович (1906 р. н.) Атаманчуки,
  • Федір Басій (1906 р. н.),
  • Антон (1922 р. н.) й Микола (1919 р. н.) Білобровки,
  • Віктор (1912 р. н.) і Федір (1908 р. н.) Бойчуки,
  • Володимир Василик (1919 р. н.),
  • Василь Вітович (1910 р. н.),
  • Володимир (1921 р. н.) й Іван (1913 р. н.) Годинюки
  • та інші.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква святого Миколая Чудотворця (УПЦ КП, 1884; перекрита 2000),
  • церква святого Миколая (УГКЦ, переоблаштована з костелу 2000),
  • капличка (1994),
  • пам’ятний хрест на честь скасування у 1848 р. панщини,
  • пам’ятники І. Франку (1959), воякам УГА;
  • могила Борцям за волю України на місці поховання воїнів, полеглих під час Другої світової війни. кладовище німецьких колоністів.

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, дитячий садочок, ПАП “Полівці” (власник М. Чир), ААГ ім. Івана Франка, ПАП “Мрія5”, торгові заклади.

Серед відомих уродженців села:

  • Богдан Гінка (1950 р. н.) – педагог, науковець, громадський діяч;
  • Богдан Михальчук (псевдо “Мак”; 1926 р. н.) – діяч ОУН і УПА, громадсько-політичний діяч, інженер;
  • Мирослав Мотюк (1950 р. н.) – лікар, правник, господарник, громадський діяч;
  • Ісидор Нагаєвський (1908–1989) – учасник національно-визвольних змагань, провідний спеціаліст із виготовлення ракетної зброї у департаменті оборони США, декан Нью-Йоркського університету, автор наукових праць;
  • о. Василь Погорецький (1954 р. н.) – доктор теологічних і кандидат історичних наук, публіцист, літератор;
  • Володимир Погорецький (1967 р. н.) – письменник, редактор, громадський діяч.

У Полівцях минули дитинство та шкільні роки поета, публіциста, нафтовика Нестора Чира (1938– 1944), переселеного у 1945 році разом із сім’єю на Тернопільщину під час депортації українців з Польщі та поляків з України.

Джерело

Мельничук, Б. Полівці [Текст] / Б. Мельничук, В. Уніят, М. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 493—494 : фот.

Recommended Posts

Leave a Comment

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search