ПОЛІТИЧНІ В’ЯЗНІ

13.07.2017 | Автор: | Категорія: Історія регіону

13

ПОЛІТИЧНІ В’ЯЗНІ – особи, засуджені до позбавлення волі із політичних мотивів.

Переслідування з політичних мотивів на українських теренах до початку Першої світової війни не набували масового поширення. Зокрема, у добу імперій Росії та Австрії застосування репресій із політичних мотивів залежало від погляду монарха та його уряду.

Число політичних в’язнів різко зросло в роки I Світової війни. Близько 30 тис. галичан і буковинців було звинувачено цісарськими властями у москвофільстві й інтерновано до концтаборів у Талергофі, Гмюнді, Гнаві, Терезієнштадті.

Аналогічно діяли на західноукраїнських землях і російські окупаційні власті. Через львівські розподільні тюрми вглиб Росії було переправлено понад 12 тис. заарештованих, у т. ч. митрополит Андрей Шептицький, ректор Греко-католицької духовної семінарії у Львові Йосиф Боцян, ін. діячі греко-катол. духовенства.

Політичні процеси, переслідування з політичних мотивів не вщухали в Західній Україні і в міжвоєнний період (1921–1939). Статусу політичних в’язнів набули члени Української військової організації, бійці Української Галицької армії.

У 1930 році, у зв’язку з репресивними заходами польського уряду щодо населення Галичини (т. зв. політика пацифікації), за ґрати потрапила значна група визначних українських громадських діячів – Д.Паліїв, В.Целевич, І.Ліщинський, В.Кохан, О.Когут та ін. (із 1739 ув’язнених активістів українських організацій 1143 віддано до суду).

У концентраційному таборі Береза Картузька, створеному для утримання політичних противників польської влади, 1934–1939 більшість політичних в’язнів становили активісти Комуністичної партії Західної України та члени підпілля УВО й Організації українських націоналістів (Ярослав Старух, Борис та Юрій Козубські, ін.).

Серед політичних в’язнів повоєнної доби опинилися активні учасники національно-визвол. боротьби кінця 1940-х – поч. 1950-х рр. у зх. областях, священики й віруючі УГКЦ, представники творчої інтелігенції, звинувачені сталінським режимом у «низькопоклонстві перед Заходом» та «космополітизмі».

Протягом короткого періоду «відлиги»  масово політично мотивованих арештів не відбувалось у зв’язку із проведенням комплексу реабілітаційних заходів, здійснюваних державою для поновлення репутації, доброго імені громадян, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності в часи панування сталінського режиму.

У ході боротьби владних структур з інакодумством у 2-й половині 1950-х – 1-й пол. 1980-х рр. у в’язниці, табори, спец. психіатричні лікарні потрапили учасники дисидентського руху, всі, хто за своїми переконаннями не могли й не хотіли коритися рад. тоталітарній системі в Україні (М.Руденко, Ю.Литвин, Л.Лук’яненко, В.Стус, В.Чорновіл та ін.).

 

По завершенні Другої світової війни за межами України було створено кілька організацій допомоги колишнім політичним в’язням. Серед них: Ліга політичних в’язнів (ОУН(б)) , Товариство українських політв’язнів (ОУН(м)) у Німеччині, Демократичне об’єднання колишніх репресованих українців радянським режимом у США і Союз українців – жертв російського комуністичного терору в Канаді.

Демократичні зрушення у внутрішній і зовнішній політиці, розпочаті в березні 1985, стали переломними для долі політичних в’язнів СРСР. У червні 1989 в Києві було засноване Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих. У листопаді 1990 було звільнено останнього українського політв’язня Б. Климчака.

 

Джерела

Бажан, О. Г. Політичні в’язні [Електронний ресурс] /О. Г. Бажан. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Politychni_viazni (останній перегляд: 01.08.2017).

Военные преступления Габсбургской монархии: Галицкая Голгофа [Текст] // Талергофский альманах. — Львів, 1924.

Курносов, Ю. Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 80-х рр. ХХ ст.) [Текст] / Ю. Курносов. — Київ, 1994.

Рубльов, О. С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939) [Текст] / О. С. Рубльов. — Київ, 2004.

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2331 публікацій.

Залишити відповідь