ПОЛЬ Вінцент

ПОЛЬ Вінцент (Pol Wincenty, Поль де Поленбурґ 1807, м. Люблін, нині Польща – 1872, м. Краків, там само) – польський поет, географ, етнограф.

Його батько, Францішек (Франц) Поль, був німцем, офіцером австрійської армії, працював у австрійській адміністрації у Львові. Мати, Елеонора, походила з ополяченої французької родини. Від 1820 навчався в гімназії у м. Тернопіль. 1827 року закінчив Львівський університет, навчався у Віленському  (нині Вільнюс, Литва; д-р філософії) університеті. Учасник Польського повстання 1830 – 1831 років. Після польського повстання 1831 виїхав до Німеччини, згодом повернувся у Галичину.

Досліджував життя і побут жителів Карпат. Жив у с. Калєніце Сяноцкого повіту (нині Польща), м. Львів, від 1848 – у м. Краків (Польща), де очолював кафедру географії в Яґеллонському університеті.

Автор поем, праць на історичну, етнографічну та ін. теми. у яких подавав відомості про бойків, гуцулів, лемків. За деякі твердження зазнав критики І. Франко. Записував і перекладав польською і німецькою мовами українські народні пісні. Видав у вільному перекладі німецькою мовою збірку українських народних пісень (1853).

У збірці віршів «Пісні Януша» (1833) та багатьох поезіях змалював життя й побут поляків, їхнє минуле. В низці творів (поеми «Сенаторська згода», 1854, «Могорт», 1855, та ін.) ідеалізував шляхту.  Окремі частини поеми «Пісня про нашу землю” (1843) присвячені Україні.

У працях «Картини з життя і мандрівок» (1846), «Погляд на північні схили Карпат» (1851), «Картини з життя і природи» (1869), «Північний схід Європи» (1870), статтях «Плем’я бойків», «Декілька рис до опису гуцулів на Буковині», опублікованих 1966 року, подав відомості про бойків, гуцулів і лемків.

За деякі помилкові твердження зазнав критики з боку І. Франка. Записував і перекладав польською і німецькою мовами українські народні пісні. Видав у вільному перекладі німецькою мовою збірку українських народних пісень (1853).

Повні видання творів Поля вийшли у містах Відень (Австрія; 4 т., 1857) і Львів (1875); «Пісня про землю” (1888) – 7 видань.

Ім’я В. Поля носила Польська державна гімназія в Тернополі.

Джерела:

Антологія польської поезії [Текст] . — Т. 1. — Київ, 1979.

Дуда, І. Поль Вінцент [Текст] / І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 112—113.

 

Article Source

Автор:

Даний автор додав 2515 публікацій.

Залишити відповідь